КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Усний інструктаж по самопідготовці за темою лекції
М. Берислав Викладач: Азарова Л. І. Лекція №2 на тему: «Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Рак шлунка»
План лекції: 1. Визначення поняття кожного із захворювань (α І) 2. Етіологічні чинники сприяння і виникнення захворювань (α ІІ) 3. Сучасна класифікація (α ІІ) 4. Медсестринський процес: а) І етап сестринського процесу - медсестринське обстеження (α ІІ); б) ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика (α ІІ); б) ІІІ етап сестринського процесу - планування медсестринських втру- чань(α ІІ); г) ІY етап сестринського процесу – здійснення плану сестринських втручань (α ІІ); д) Y етап сестринського процесу - оцінка ефективності сестринських втручань; 5. Ускладнення захворювань: їхні клінічні прояви, невідкладна допо- мога при них (α ІІ) 6. Роль медичної сестри в профілактиці та «Д» пацієнтів із даною пато- лоцією (α ІІ) 7. Загальні висновки по основним розділам лекції
Виразкова хвороба (ВХ) шлунка та 12-палої кишки (пептична виразка). Виразкова хвороба - це хронічне захворювання з циклічним перебігом і схильністю до прогресування, яке характеризується утворенням дефекту у слизовій оболонці шлунка чи дванадцятипалої кишки внаслідок зниження її захисних властивостей або підвищення агресивності шлункового вмісту. За статистичними даними, у різних країнах на неї хворіють від 10 до 20% усього доро-слого населення. В Україні зареєстровано близько 5 млн таких пацієнтів. Це переваж-но люди молодого й середнього віку.Дана хвороба завдає великих економічних збитків державі. Інвалідність пацієнтів з виразковою хворобою найвища, особливо серед осіб працездатного віку. Захворювання частіше спостерігається серед працівників водного та залізничного тра-нспорту, телефоністок, медичних працівників. Захворюваність на виразкову хворобу вища в малозабезпечених верствах суспільства. Пептична виразка12-палої кишки трапляється в 4 рази частіше, ніж пептична виразка шлунка. Виразковою хворобою шлунка хворіють особи 45-60 річного віку. Виразковою хворобою12-палої кишки хворіють здебільшого молоді люди (30-40 років). Співвідношення жінок і чоловіків становить 1:7. Етіологія. Виразкова хвороба – поліетіологічне захворювання. Екзогенні фактори: - нерегулярне, незбалансоване за змістом Б, Ж, В, вітамінів харчування; - шкідливі звички (куріння, алкоголь); - медикаментозні впливи (аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби); - надмірні нервово-психічні навантаження; - професійні шкідливості; - інфекція Helicobacter pylori (є причиною виразки шлунка у 90% випадків, дуоденальних виразок – у 100% випадків. Ендогенні фактори: - генетична схильність; - гіперпродукція соляної кислоти; - гіпопродукція мукопротеїнів та слизу; - молодий вік; - група крові 0(І).
Класифікація ВХ шлунка та 12-палої кишки. 1. За наявністю Helicobacter pylori: - Нр-позитивна; - Нр-негативна. 2. За локалізацією виразки: - мала виразка (до 0,5 см); - середніх розмірів (0,6-1,9 см); - велика (2,0-4,0 см); - гігантська (понад 5 см). 4. Стадії: І - неускладнена виразка, що вперше виявлена та з легким перебігом; ІІ - неускладнена виразка з частими рецидивами (щорічно);
ІІІ- ускладнена пептична виразка; ІY- рецидиви пептичної виразки після оперативного лікування. 5. Клінічні варіанти: - типовий; - гастритичний; - юнацький; - «пізня» виразка; - «німа» виразка; - змішаний варіант. 6. За перебігом: - легкий; - середньої тяжкості; - тяжкий. 7. Періоди: - загострення з рецидивом виразки; - загострення без рецидиву виразки; - ремісія. 8. Ускладнення: - кровотеча; - перфорація; - пенетраця; - перивісцерит; - стеноз вихідного відділу шлунка, цибулини та поза цибулинного відділу 12 –палої кишки; - малігнізація тощо. 9. Симптоматичні виразки: - стресові; - медикаментозні; - при захворюваннях внутрішніх органів (гепатогенні, панкреатогенні, атеросклерозі); - при інших хворобах (сифіліс, туберкульоз). І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження. Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження. Суб’єктивні методами обстеження: А.Скарги : 1. больовий синдром (у надчрев`ї) – провідний клінічний прояв пептичної виразки (залежить від прийому їжі): - при виразковій хворобі шлунка – через 15 – 60 хвилин після вживання їжі, так званий ранній біль; Формула Мойнігейма «їжа-біль-спокій»; біль проходе після блювання; - при виразковій хворобі 12-палої кишки - через 1,5-3 год після вживання їжі, так зва-ний пізній біл ь; також характерний і голодний біль – через 3-4 год. Формула Мойні-гейма «біль -їжа- спокій»; болі зникають при прийому їжі (молока, сухаря); - характерна також циклічність кожного больового нападу – поступове наростання бо-лю, досягнення максимальної вираженості, повільне зниження інтенсивності болю до повного його усунення (тривалість 1 больового циклу може сягти 2-3 годин);
- вираженість і характер болю різноманітні –сприймається, як болісне, ниюче відчуття голоду; відчуття повноти, розпирання; може бути пекучого, стисного, ріжу-чого, роздираючого болю; - іррадіація болю з`являється тільки при ускладненнях; 2. диспепсичний синдром:
- печія (виражена, нестерпна), яка посилюється в лежачому положенні; - відрижка кислим; - нудота; - блювання; - апетит збережений, часто навіть підвищений; - закрепи; - метеоризм; - слиновиділення; 3. астеноневротичний синдром: - підвищена тривожність; - високий рівень запитів; - розлади сну тощо. Б.Анамнестичні дані: - вік: виразка шлунку – 45-60 р.; виразка 12-палої кишки – 30-40 років; - стать: Ж:Ч = 1:7; - дія етіологічних факторів; - поступовий початок хвороби; - хвилеподібний перебіг (загострення змінюється ремісією) ; - сезонність (весна, осінь) ; - в анамнезі сопутні хвороби: БА, емфізема легень, серцева недостатність тощо. Об’єктивні методи обстеження: 1. вимушене положення при болю – лежать на боці (або спині) з притягнутими до живота колінами або сидить навпочіпки, здійснюючи тиск на ямку під грудьми стиснутою в кулак рукою; 1. шкіра - бліда; 2.язик – обкладений сірувато-жовтим нальотом (при медіагастральних виразках); при дуоденальних виразках –язик чистий, вологий, з вираженими сосочками; 3. живіт - болючий; 4. при пальпаціїживота -болісний у надчеревній ділянці. Додаткові методи обстеження: 1. рентгенологічне дослідження ("ніша", конвергенція складок, запальний вал, пото-вщення складок слизової шлунка); 2. фіброезофагогастродуоденоскопія; 3. комп’ютерна внутрішньошлункова інтрагастральна рН-метрія; 4. електрогастрографія; 5. радіоізотопне сканування шлунка; 6.багатопозицiйна бiопсiя країв виразки й слизової оболонки шлунка. 7. коагулограма. ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика: Наявні проблеми:; - нудота; - блювання;
- біль у надчеревній ділянці; - закрепи; - печія; - тривога перед гастроскопією тощо. Потенційні проблеми: - можлива шлункова кровотеча; - можлива перфорація виразки;
- страх розвитку раку шлунка тощо. Складемо медсестринський діагноз: нудота; блювання; біль у надчеревній ділянці, закрепи; печія; тривога перед гастроскопією, можлива шлункова кровотеча, перфорація виразки, страх розвитку раку шлунка.
ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань: - підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень; - підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження; - спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем; - виконання лікарських призначень; - вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта; - навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду. ІY етап сестринського процесу – реалізація плану медсестринських втручань: - підготовка пацієнта до лабораторних та інструментальних методів дослідження; - створення комфортних умов пацієнтові; - контроль та допомога в дотриманні пацієнтом дієти №1а, №1б, №1; - заборона куріння та вживання алкоголю; - постійний контроль за самопочуттям; - при печії, відрижці кислим дача лужного пиття; - при закрепах постановка очисної клізми; - ретельний догляд при блюванні; - виконання лікарських призначень; - вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта; - навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємо догляду, режиму праці, відпочинку, харчування. Принципи лікування виразкової хвороби. У перші 7-10 днів можна рекомендувати напівліжковий режим, після чого призначають вільний режим. - неселективні (атропін, метацин, платифілін); - селективні (гастроцепін, пірензепін). 3. Блокатори Н2-гістамінових рецепторів (ціметидин, ранітидин, фамотидин, нізатидин, роксатидин).
пеніциліни, амоксіцилін, кларитроміцин).
різноманітні схеми (потрійна, четвертна) терапії. Як правило, вони складаються із комбінації потужних сучасних антисекреторних препаратів (контролок, омепразол) з антибіотиками (амоксицилін, кларитроміцин, тетрациклін) і метронідазолом, колоїдним субцитратом вісмута (де-нолом).
Ускладнення виразкової хвороби:
Невідкладна допомога на до госпітальному етапі: - суворий ліжковий режим; - холод на надчеревну ділянку; - в/в і в/м введення вікасолу (2-3 мл 1% р-ну) і дицинолу (2-4 мл і більше 12,5% р-ну); - всередину приймання амінокапронової кислоти (400-500 мл 5% р-ну); - всередину приймання антацидів і адсорбентів (альмагель, фосфалюгель); - при знеженні АТ – поза Тренделєнбурга; - пацієнта негайно необхідно госпіталізувати в хірургічне відділення; - у відділенні вводять: в/в антигемофільну плазму (100-200 мл), фібриноген (1-2 г у 250 мл ізотонічного р-у натрію хлориду), амінокапронової кислоти (200 мл 5% р-ну) та інших гемостатичних засобів; - в/в вводять поліглюкін (добова доза 1,5-2 л); - при неефективності консервативного лікування проводять оперативне втручання.
Клініка характеризується раптовим «кинджальним» болем в епігастрії, дошкоподібний живіт, розвитком колаптоїдного стану і перитоніту. Пенетраця частіше виникає у підшлункову залозу, жовчевий міхур, печінку, малий сальник. Клінічно пенетрація характеризується виникненням постійних болей
(наприклад, в поперековій ділянці при пенетрації виразки в підшлункову залозу), підвищенням температури тіла до субфебрильних цифр, прискоренням ШОЕ. Діагноз цього ускладнення підтверджується рентгенологічно і ендоскопічно.
Лікування перфорації і пенетрації – оперативне.
Лікування при стенозі пілоруса. – оперативне.
Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринського втручання. 1. Покращення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта. 2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень. Прогноз: - при неускладненій виразці шлунка і дванадцятипалої кишки сприятливий. Профілактичні заходи включають: - раціональне харчування; - здоровий спосіб життя,; - ліквідацію шкідливих звичок та стресових ситуацій з метою попередження виникнен- ня виразкової хвороби; - «Д»- ція пацієнтів з гастритами; - організація праці та відпочинку, заняття спортом і фізкультурою; - «Д» спостереження (5 років після загострення); - протирецидивне лікування: безперервне (антисекреторним препаратом в половинній дозі – фамотидин, квамател та ін.) щоденно ввечері; - профілактичне лікування за вимогою: при появі ознак загострення – прийом одного з антисекреторних препаратів в повній добовій дозі 2-3 дні, далі в половинній дозі – 2 місяці; - санітарно-освітня робота. Працездатність: В період ремісії хворі працездатні. При загостренні захворювання визначається тимчасова непрацездатність на період лікування. При ускладненому протіканні виразкової хвороби може бути встановлена інвалідність. Диспансерному нагляду підлягають особи з факторами ризику виникнення виразкової хвороби, передвиразковими станами (антропілородуоденітами) та хворі на маніфестні форми виразкової хвороби. Пацієнти на виразкову хворобу з локалізацією у шлунку в стадії стійкої ремісії оглядаються терапевтом чи ґастроентеролоґом 2 рази на рік, за показами консультуються онколоґом. Фіброгастроскопія проводиться 1 раз на рік і під час загострень, аналіз шлункового соку - 1 раз у 5 років, загальний аналіз крові - 1 раз на рік. При тій же локалізації виразки з частими рецидивами чи ускладненнями захворювання пацієнт оглядається терапевтом чи ґастроентеролоґом 4 рази на рік, консультується хірурґом і онколоґом. Фіброґастроскопія виконується 1 раз на рік і під час загострень, загальний аналіз крові - 2-3 рази на рік, аналіз шлункового соку -1 раз на 2 роки, аналіз калу на приховану кров - за показами. Також за показами досліджується жовчовивідна система. При наявності у пацієнта виразкової хвороби з локалізацією у 12-палій кишці в стадіїстійкої ремісії він оглядається терапевтом 1 раз на рік, за показами
консультується гастроентерологом. Фіброгастроскопія і загальний аналіз крові виконується також за показами. При виразковій хворобі з локалізацією у 12-палій кишці, яка часто рецидивує, пацієнта оглядають терапевт і гастроентеролог протягом року 3-4 рази, консультує хірург. Фіброгастродуоденоскопія або рентгеноскопія органів травлення проводяться при загостренні поцесу. Аналіз шлункового соку виконується 1 раз на 2-3 роки, загальний аналіз крові - 2 рази на рік, аналіз калу на приховану кров - під час загострень, дослідження жовчовивідних шляхів - за показами. При рідких загостреннях захворювання пацієнта оглядають терапевт чи гастро-ентеролог 2 рази на рік, фіброгастродуоденоскопію або рентгеноскопію виконують під час загострень, аналіз калу на приховану кров і загальний аналіз крові – за показами.
Рак шлунка – одна з найтяжчих форм злоякісних пухлин. За позниками смертності це захворювання посідає перше місце серед усіх злоякісних новоутворень. Рак шлунка займає по частоті перше місце серед пухлин травного тракту й друге місце в загальній структурі онкологічної захворюваності. Щорічно в нашій країні враховується 48,8 тис. нових випадків цього захворювання, що становить не набагато більше 11% від всіх злоякісних пухлин. Рак шлунка - злоякісна пухлина, що розвивається зі слизуватої оболонки шлунка.У чоловіків рак шлунка зустрічається в 2 рази частіше, ніж у жінок. Найбільше часто занедужують особи старше 40-45 років, хоча не настільки вже рідко рак шлунка виникає в осіб 30-35-літнього віку й навіть у більше молодих.
Етіологія (причина захворювання невідома). Фактори ризику, що сприяють виникненню захворювання: - передракові стани: хронічний атрофічний гастрит, хронічна кальозна виразка, стан після резекції шлунка, аденоматозні поліпи шлунка, імунодефіцитні стани, перніціозна анемія; - зовнішні фактори: надмірно груба, копчена, жирна, пересмажена чи гостра їжа, вживання гарячої їжі, вживання великої кількості гострих приправ, неправильний режим харчування й зловживання алкоголем. Очевидно, ці фактори сприяють, у першу чергу, виникненню гастриту, що надалі служить середовищем для появи рака.
- відзначають підвищення частоти карциноми серед членів однієї родини (на 20%), а також серед осіб із групою крові А(ІІ), що припускає наявність генетичного ком-понента; - дефіцит вітаміну С; - консерванти. Класифікація. Розрізняють 4 стадії хвороби: I стадія - діаметр пухлини не більш 2 см, проростання тільки слизової оболонки без видимих метастазів у лімфатичні вузли; II стадія - діаметр пухлини 4-5 см, проростання підслизового й м'язового шарів, мо-жуть бути регіонарні метастази; III стадія – пухлина проростає крізь усю товщю стінки шлунка, у прилеглі органи; дає множинні метастази; ІY стадія – тотальне ураження шлунка з переходом пухлини на прилеглі органи, віддалені метастази.
При раку шлунка розрізняють 4 форми росту: 1. Поліповидний рак, який росте екзофітно - чітко відмежована пухлина, яка росте грибоподібно в порожнину шлунка. Ця форма повільно росте, пізно звиразковується і метастазує, що, природно, забезпечує кращий результат. 2. Блюдцеподібний рак - також екзофітна форма у вигляді чітко обмеженої.плоскої виразки, оточеної високим валом пухлини; дає метастази відносно пізно. 3. Інфільтративно-виразковий рак, що має також.вид виразки, але без чітких меж з дифузною інфільтрацією стінки шлунка. 4. ІнфІльтруючий рак без видимих меж росту. Останні дві форми мають високу злоякісність, рано проростають серозний покрив шлунка, дають метастази й дисемінацію по очеревині. І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження. Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження. Суб’єктивні методами обстеження: А. Скарги: Клінічні симптоми рака шлунка в початкових стадіях захворювання бідні й невизначе-ні. Синдром малих ознак, що включає ряд загальних і місцевих симптомів, виявлення яких дає підставу запідозрити у хворих рак шлунка. До них відносяться: 1) зміна самопочуття хворого, що з'являється за кілька тижнів чи навіть місяців до звернення до лікаря і виражається в безпричинній загальній слабкості, зниженні працездатності, швидкій втомлюваності; 2) невмотивоване стійке зниження апетиту або повна втрата його аж до відрази до їжі (до м`яса, риби); 3) явища "шлункового дискомфорту": втрата фізіологічного почуття задоволення від прийняття їжі, відчуття переповнення шлунку, навіть після невеликої кількості їжі, а також почуття тяжкості, розпирання, іноді болючості в надчеревній ділянці, зрідка нудота й блювота; 4) безпричинне прогресуюче схуднення, що супроводжується блідістю шкірних покривів, не пов'язане з іншими захворюваннями;
5) психічна депресія - втрата радості життя, інтересу до навколишнього, до праці, апатія, відчуженість. Лише при вже розвинутому розповсюдженому раку шлунка з'являютьсяяскраві йогоознаки: - постійні болі, нерідко великої інтенсивності, що віддають у спину; - стійка блювота; - різка загальна слабкість, що прогресує; - схуднення; - анемізація (знекровлення). Найчастіше ракова пухлина локалізується в пілороантральній частині (50%), а також у вздовж малої кривини шлунка (27%), у кардіальній частині (15%), і рідше –уздовж великої кривини шлунка. Метастазування при раку шлунка відбувається: - лімфогенно; - гематогенно;
Б.Анамнестичні дані: - стать: Ж:Ч = 2:4; - дія етіологічних факторів; - короткий анамнез захворювання: 3-6 міс.-1 рік ; - передракові захворювання; - поступовий розвиток; - симптом «малих ознак» ( нездужання, схуднення, втрата апетиту ); - наявність факторів ризику; - професія – частіше водій траспорту, хімічна промисловість. Об’єктивні методи обстеження: 1.гіпертермія; 2. шкіра – бліда, а надалі вона набуває воскового або жовтувато-земнистого відтінку; 3. виснаження ( кахексія); 4. зниження тургору шкіри; 5. збільшення надключичних лімфовузлів; 3. при пальпаціїживота -болісний у епігастральній ділянці;
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1373; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |