КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Питання 2. Дружба
Товариськість визначається як відношення, міжособистісні стосунки між людьми, які базуються на єдності інтересів у спільній діяльності і передбачають духовну (ідейну) єдність та відповідний ступінь рівності. Духовна єдність виникає внаслідок спільності інтересів, особистісної поваги і довіри, доброзичливості і симпатії. Питання 1. Товариськість. Хмельницький Денищик О.І. доцент кафедри, кандидат пед. наук
Тема 8: Товариськість, дружба і любов як моральні цінності План
Література Основна Додаткова Моральна цінність міжособистісних стосунків виявляється в орієнтації на іншого і визнанні його значущості в морально-психологічному взаєморозумінні, обопільній довірі, повазі й самовіддачі, потребі утверджувати людське в людині, творити добро, дарувати щастя іншому. Значне місце в життєдіяльності людей, їх моралі займають такі естетичні поняття як товариськість, дружба, любов. Названі категорії етики виступають: 1) справжньою мірою гуманності і людяності; 2) типами спілкування; 3) видами міжособистісних стосунків; 4) специфічними емоційно-почуттєвими й морально-естетичними станами; 5) моральними цінностями людини, які стають основою шлюбу і стосунків у сім’ї. Деякі вчені, визначаючи товариськість як відносини між людьми додають до цього приятельські стосунки і знайомства: - товариськість як відносини: що мають моральну цінність; проявляються в основному в групових взаєминах; являють собою оцінку відносин в групі людей (колективі та інш.); засновані на рівності та взаємній повазі; нівелюють соціальну, економічну, інші відмінності; уособлені на інтересах загальної діяльності; - приятельські взаємовідносини: не мають високої моральної цінності; являють собою стійкі стосунки; розуміють під ними комфортність спілкування, не виключаючи повне взаєморозуміння, довірливість і взаємовиручку; не передбачаючи додаткових обов’язків, окрім звичайних норм; - знайомство – це взаємна симпатія, яка виникла на основі поверхового сприйняття один одного. Відносини знайомства не мають моральної цінності і не передбачають додаткових етичних обов’язків. Специфіка різних сфер соціального життя передбачає й інші смислові відтінки поняття «товариськість». Наприклад, товариші по зброї, по службі, фронтові тощо. Ось як прощався зі своїми побратимами – козаками Кошовий атаман у повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба»: «Єсли же Вы поляжете и примите честную смерть, то мы поведаем, чтобы знала вся Украина, да и другие земли, что были такие молодцы, которые и веру Христовую знали и обороняли, да и товарищество уважали». Сутність названих понять полягає у взаємодопомозі у спільній ротній справі, у спільній праці і прагненні вдосконалити особистісні риси кожного в інтересах досягнення мети. Саме слово «Товариш» - той, хто спільно з ким – небудь виконує якусь справу; щирий друг, приятель соратник, однодумець. Кожен народ, країна знають немало прикладів високих товариських стосунків. Саме їм притаманне прагнення і вміння бачити в людині все краще, цінне й добре. Ці стосунки складаються за особливими правилами: не зачіпати інтереси одне одного, але в той же час не залишатися байдужим до недоліків; критично ставитися до спільної діяльності й до її результатів; самокритично оцінювати свій внесок у цю діяльність. На шляху до самовдосконалення значне місце займає товариська критика, яка є мотивом для допомоги в моральному становленні особистості, з відповідною повагою до неї. Така критика є основою зміцнення товариськості, стає необхідною умовою дружби між людьми. Таким чином, товариськість передбачає наявність єдності цілей, спільної діяльності по їх досягненню, солідарності і підтримки, прагнення до взаємодопомоги, емоційно забарвленості відносин. Товариські відносини є одним із виявів принципу колективізму, моральної і психологічної захищеності, забезпечують взаємоповагу між особистостями, довіру і толерантність.
На відміну від товариськості дружба передбачає внутрішню близькість. Вона передумова любові. Не дивлячись на існуючу думку про те,що дружба з часом втратить смисл і зникне, поступившись місцем поза особистісним стосункам, вона і сьогодні є основним елементом нашого життя. Дружба визначається як форма міжособистісних відносин, заснована на спільних інтересах і взаємній прихильності. Близькими до поняття дружба є поняття спорідненості, товариськості, і любові. Дружба як моральне почуття передбачає безкорисливість, чесність і щирість, самовідданість. Вона виключає утилітаризм, егоїстичні прагнення тощо. Дружба це: міжособистісні відносини, які мають моральну цінність; відносини взаєморозуміння,довіри і підтримки, які несуть в собі індивідуальний вибірковий характер; взаємна прихильність та спільність інтересів і переконань. Дружні відносини можуть реалізуватися у формах: емоційного прив’язування; ділової спільності; духовної спільності, компліментарності (взаємодомовленості) та ін.. Домінуючими в дружбі моральними цінностями є діяльна підтримка і взаємовиручка (більш притаманна дружбі між чоловіками), психологічна підтримка, взаєморозуміння. Підтримка в дружбі є безумовною. Слід підкреслити, що у різні епохи і в різних суспільствах форма дружби, уявлення про її істинність були різними. В епоху античності дружні стосунки були ритуалізовані й дуже нагадували родинні. З розвитком античного суспільства відбувається подальше відокремлення дружніх і родинних стосунків. У цей час формується ідеал дружби, який знаходить своє відображення в тодішніх наукових дослідженнях. Так, Аристотель розрізняв три типи дружби: 1) утилітарну, яка базується на взаємовигоді; 2) гедоністичну, яка визначає емоційну прив’язаність до людини, спілкування з якою приносить задоволення і психологічний комфорт; 3) моральну, коли друга люблять безкорисливо, заради його самого. Справжньою дружбою Аристотель вважав останню. Визначене розуміння дружби розглядається і в римській культурі, але з уточненням, що такі стосунки властиві прибічникам однакових політичних поглядів. Середньовіччя характеризувалось «лицарською дружбою». Її зміст включав: васальну вірність сеньйору; його заступництво; життєвий устрій феодалів. Як інтелектуальне спілкування, що базується на спільності духовних інтересів, характеризувалась дружба в епоху Відродження. Серед моральних засад гуманістами того часу виділялася взаємна симпатія, у найширшому розумінні, яка покликана підтримувати соціальний мир і гармонію. Науковцями обґрунтовувалась добровільність, незалежний характер дружби. Пізніше дружба осмислювалася як моральна цінність, одна із загальних умов функціонування моралі. Дружба однієї людини з іншою тісно пов’язувалась з почуттям обов’язку і перед людиною і перед суспільством. За змістом моральні цінності дружби характеризуються у відповідності з віковими та психолого-педагогічними особливостями індивідів. На кожному етапі формування особистості, у кожному віці існує властиве їй розуміння дружби. У дитинстві вона пов’язана з груповою грою. Відношенням в процесі гри дитини до самої себе. Підлітковий вік характеризується посиленням індивідуальності, вибірковості, романтизму. Юнацькій дружбі властиві: підвищена емоційність, посилення егоцентризму, перехід в «дорослу» (носить умовний характер). Дружба дорослих людей має більш глибокий, осмислений характер. Вона часто поєднується із сімейними ролями і вважається необхідною складовою моральних основ шлюбу і сім’ї. У зрілому віці в людини одночасно може бути й друг дитинства (спільність спогадів), і друг-колега (спільність інтересів справи), і друг, з яким об’єднує улюблене заняття (спільність інтелектуальних інтересів і естетичних переживань тощо). Таким чином, дружба – своєрідний моральний феномен. Вона базується: на особистій симпатії, що відрізняє її від близькості, яка властива родинним стосункам; на безкорисності, на відміну від ділових стосунків, де людина використовує для досягнення мети інший засіб; на глибині інтимних стосунків, що відрізняє її від товариськості, де стосунки формуються колективом. Дружнє спілкування має високу моральну цінність, а наявність друзів вважається однією з найважливіших передумов психологічного комфорту і задоволення життям.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 504; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |