Метод вивчення документiв

У психологiї працi та управлiння часто використовують як допомiжний метод - вивчення документiв.

Документи - це спецiально створенi предмети, призначенi для передавання та збереження iнформацiї. Документом може бути будь-яка iнформацiя, що мiстить данi про змiни у змiстi працi, про обсяг виконаних робiт, про взаємовiдносини у трудових колективах, про вплив трудової дiяльностi на людину та ін. Предметом аналiзу може бути будь-яка iнформацiя, зафiксована в рукописному чи друкованому текстi, на магнiтнiй, кiно- та вiдеоплiвцi. Це можуть бути протоколи зборiв, плани роботи, документацiя по кадрах та iн. Під час господарювання використовують велику кiлькiсть документiв, i щоб краще орiєнтуватися в цьому розмаїттi, необхiдно добре знати їх класифiкацiю. Адже вiд виду документа залежить, з якою метою вiн може бути використаний. Так, при дослiдженнi проблеми плинностi кадрiв необхiдно зiбрати у вiддiлi кадрiв документи, в яких мiстяться данi про працівникiв i мотиви їх звiльнення, накази i розпорядження адмiнiстрацiї, що регулюють професiйний рух i використання кадрiв, документи, що вiдбивають дані про адаптацiю молодих працівникiв i їх закрiплення на пiдприємствi, протоколи зборiв, на яких обговорювалися питання кадрової полiтики.

Умовно документи подiляють на типи.

За статусом:

· офiцiйнi (урядовi матерiали, постанови, статистична звiтнiсть, архiви, накази та iн.);

· неофiцiйнi (анкети, скарги, мемуари, листи, фотографiї).

За формою:

· письмовi тексти (друкованi, машинописнi, рукописнi);

· фонетичнi (магнiтофоннi записи, платівки, лазернi дискети);

· iконографiчнi (кiно-, вiдео-, фотодокументи, твори живопису).

За джерелом iнформацiї:

· первиннi (створенi на основi прямого спостереження чи безпосереднього опитування);

· вториннi (оброблена i узагальнена первинна iнформацiя).

За ступенем персонiфiкацiї:

· особовi (автобiографiя, особовi картки, характеристики, заяви, анкети, скарги);

· безособовi (звiти, протоколи, архiвнi документи).

Починаючи працювати з документами, слiд пам’ятати, що це лише на перший погляд просто i доступно. Насправдi ця робота потребує від дослідника спецiальної пiдготовки.

Достовiрність iнформацiї, поданої в документах, слід визначати в такій послідовності:

· встановити, з якою метою складено документ, хто його автор та iнiцiатор;

· проаналiзувати намiри осiб, що склали документ;

· виокремити опис подiй та їх оцiнку; встановити, чи був автор документа свiдком зафiксованої подiї, чи переказав її зi слів iнших, чи склав документ на підставi даних, одержаних вiд iнших; при цьому важливо пам’ятати, що первиннi документи надiйнiшi від вторинних, офiцiйнi документи достовiрнішi, нiж неофiцiйнi, особовi - надiйнiші, нiж безособовi;

· з’ясувати загальнi обставини, за яких складався документ: чи вони сприяли об’єктивностi, чи призвели до спотворення iнформацiї (наприклад, у протоколi зборiв зафiксовано факт, якими були реакцiя i поведiнка учасникiв зборiв). Якщо, наприклад, документ треба було скласти у стислi терміни, то данi можуть бути неточними.

Слід зважати також на те, що завжди iснує небезпека суб’єктивностi оцiнок дослiдника.

Одним із методiв вивчення документiв є контент-аналiз (від англ. content - змiст). Суть його полягає у виокремленнi в текстi документа певних одиниць змiсту для їх статистичної обробки (розрахунок частоти вживання цих одиниць: термiнiв, оцiнок i т. ін.). Наприклад, виконавши контент-аналiз дiлових характеристик, якi керiвник дав пiдлеглим, можна дійти висновку, на якi якостi підлеглих вiн орiєнтується, що його приваблює - зовнiшнi атрибути життя чи глибиннi риси характеру. Важливо пам’ятати, що при роботi з документами одержанi данi повиннi вiдповiдати певному рiвню узагальненостi, мати теоретичну i практичну значущiсть. Арсенал конкретних психологiчних методик, що використовуються сучасною психологiчною наукою, дуже великий. Форми їх рiзноманiтнi й визначаються своєрiднiстю галузi психологiї i проблеми, яка потребує конкретної методики. Наприклад, дослiдження з психологiї працi, ким би вони не проводилися, мають на меті наукове обґрунтування вiдповiдей на запитання практики. Тому найдоцільніше дотримуватись такої послiдовності побудови дослiджень: широке спостереження i масове опитування практикiв, аналiз зiбраного матерiалу i добiр думок та пропозицiй, що заслуговують на увагу, їх експериментальна перевiрка.

Володiння методами психологiчних дослiджень та вміння використовувати їх на практиці - найважливіші умови творчої роботи менеджера. Разом з тим можна виокремити кiлька загальних рис, що властивi бiльшостi конкретних психологiчних методик. Як правило, дослiдження складається з чотирьох основних етапів:

· пiдготовчого, на якому вивчаються матерiали, збираються попереднi данi, складається анамнез (згадування), тобто описуються умови, що передують виникненню дослiджуваного факту. На завершення цього етапу дослiдник починає орiєнтуватися в матерiалi, встановлює необхiднi контакти з дослiджуваними, виникає гiпотеза, яка повинна бути перевiрена i пiдтверджена під час подальшого вивчення матеріалу;

· експериментального, який реалiзує конкретну методику дослiдження i розпадається на ряд послiдовних ланок — експериментальних серiй;

· кiлькiсної обробки даних дослiдження, що передбачає застосування математичного апарату психологiї: використання рiзних статистичних прийомiв, а також основних положень теорiї ймовiрностей.

На цьому етапі оцінюють достовiрнiсть одержуваних висновкiв, стверджують висунуту ранiше гiпотезу;

· iнтерпретацiї одержаних даних, їх тлумачення на основi психологiчної теорiї, остаточне з’ясування правильностi чи помилковостi гiпотези дослiдження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ

1. Дикарева А. А., Мирская М. И. Социология труда. - М., 1989.

2. Обозов Н. Н., Щёкин Г. В. Психология работы с людьми. - К., 1999.

3. Петровский А. В. Общая психология. - М., 1995.

4. Сацков Н. Я. Методы и приемы деятельности менеджера и бизнесмена. - Белая Церковь, 1993.

Дата добавления: 2014-01-11