Основні принципи семантизації термінологічної лексики

2 Термiн – це одиниця iсторично сформованої термінологічної системи,що визначає поняття та його мiсце в системi iнших понять, виражається словом або словосполученням, служить для спiлкування людей, пов’язаний єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови i підпорядковується її законом. Вiд слова термiн утворене слово термiнологiя, яке означає «сукупнiсть термiнiв з усiх галузей знання», а також є назвою роздiлу лексикології, що вивчає термiни певної мови.

У словниковому складi української літературної мови термiнологiчна лексика посідає значне мicце. Невпинний розвиток науки й технiки, дослiдження в рiзних галузях знання, мiжнародна спiвпраця вчених, митцiв, дiячiв суспiльно-полiтичного напряму, технiчне й комерцiйне спiвробiтництво та iншi форми стосункiв мiж народами й державами спричинюють проникнення термінології майже в усi сфери людської дiяльностi.

У складi української термінологічної лексики є компоненти, утворенi на питомому ґрунті (нерiдко як кальки чужих слiв): клiтина, водень, множник, добуток, присудок, займенник. Велика кiлькiсть українських термiнiв-слова iншомовного походження: префiкс, косинус, натуралiзм, морфема, циркумфлекс. Отже, при твореннi термінології вдало поєднуються iнтернацiональнi й нацiональнi елементи з урахування фонетичних та граматичних особливостей, самобутнього обличчя української мови.

Термiн повинен бути однозначним у межах однієї термінологічної системи, оскiльки полiсемiя в цiй сферi призводить до плутанини. Багатозначнi одиницi в рiзних термiнологiчних системах треба вважати омонiмами.

Синонiмiя в термінології – небажане явище, Але синонiми й у цьому розрядi лексики є. Вони виступають у функції пояснення. Примiром, епіфіз – шишкоподiбна залоза. Нерiдко до термiна iншомовного походження виникає синонiм,створений на рiдному ґрунті.

Семантичне пояснення буває у науково-популярнiй та навчальнiй лiтературi. Введення термiнiв у текст може бути здiйснене в найрiзноманiтнiших формах. Безпосереднє визначення: «Iнтроспекцiя – вивчення дослiдником особливостей власного внутрішнього свiту».

Поступове пiдведення до термiна, тобто термiн називається пiсля розгорненого опису поняття: «Бджоли та інші тварини (на приклад, павук, який плете павутину; жук – гробарик, що зариває в землю труп) не уявляють собi наслiдкiв своiх дiй.Складна поведiнка бджіл – це прояв багатьох послiдовних рефлексiв. Така послiдовнiсть рефлексiв, що виявляється в складнiй поведiнцi тварин, зветься інстинктом. Застосовується й синонімічна форма введення: «Iдiоми-стiйкi звороти мови, в якi входило основне слово, були класифiкованi за тематичними групами».

Ще один спосiб уведення термiна в текст-його етимологiзацiя, тобто пояснення походження: «Слово ентропiя перейшло в теорiю iнформацiї з термодинамiки, де воно служило мiрою невпорядкованості в фiзичнiй системi»(журн.). Термiни можуть бути поясненi в дужках або у виносцi пiд текстом:».

Дата добавления: 2014-01-20