Стратегія розробки вибору товару

У колишньому СРСР і тепер в Україні проектуванням ви­робів на підприємствах займаються конструкторські бюро. Стадії розробки конструкторської документації, які регламен­туються державним стандартом ЄСКД (ГОСТ 2.103-68), такі:

1. Технічне завдання.

2. Технічна пропозиція.

3. Ескізний проект.

4. Технічний проект.

5. Розробка робочої документації.

В технічне завдання входять вимоги до продукції, ціль, ек­сплуатаційне та функціональне призначення продукції, технічні вимоги до неї та інше.

Технічна пропозиція — це сукупність конструкторської документації на виріб, яка містить техніко-економічне обґрун­тування доцільності розробки виробу, що отримане на основі аналізу технічного завдання та проробки варіантів технічних рішень.

Ескізний проект — вид конструкторської документації на виріб, який містить принципові конструктивні рішення, дає уявлення про конструкцію та принципи роботи виробу, дані, що визначають його відповідність призначенню.

Технічний проект — це вид проектної документації на виріб, що містить закінчене технічне рішення, яке дає певне уявлення про розроблювану конструкцію і необхідні дані для розробки робочої документації.

Робоча конструкторська документація являє собою су­купність конструкторських документів, призначених для ви­готовлення, контролю, приймання, поставки, експлуатації та ремонту техніки, що проектується.

При здійсненні конструкторських робіт проводиться вибір у таких сферах:

1. Розмір та форма виробу.

2. Матеріали.

Рис.. Стратегія розробки продукту

Якщо розглядати ідею, то лише одна з 1750 ідей завершуєть­ся успішним товаром чи сервісом. Лише один з 25 представле­них на ринок товарів є повністю успішним. Ідеї щодо створен­ня нових товарів досить часто з'являються на базі відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, що виникають при проведенні фундаментальних, пошукових, прикладних науко­во-дослідних робіт, а також при проведенні проектно-конст­рукторських робіт чи безпосередньому виробництві старих моделей типових виробів. Досить часто ідеї важко втілити в життя через парадигму, яка існує у винахідників, що працю­ють у певній галузі. Часто ідеї виникають у нефахівців, яким легше подолати певну парадигму чи в яких вона взагалі відсут­ня. Наприклад, в Японії в 1976 році розробили компакт-диск великого діаметра (діаметр грамплатівки), час роботи якого сягав 16 годин, а орієнтовна ціна при цьому становила 200$. Досить довго ця ідея залишалась невтіленою, бо така кількість записів була непотрібна слухачам. Лише згодом представники компанії «Філіпс», які також працювали в цій галузі, дізнались

3. Співвідношення стандартних та специфічних елементів.

4. Додаткові компоненти для покращення дизайну, підви­щення надійності та інше.

5. Елементи безпеки.

Склад виробу після проектування визначається за форму­лою

Z = Ш_ст + Ш_з +Ш_у +Ш_ор+0_ст+0_з+0_у +0_ор,

де Ш_ст, О_ст — стандартні деталі і складальні одиниці; Ш_з, О_з — запозичені деталі і складальні одиниці; Ш, О — уніфіковані деталі і складальні одиниці; Ш_ор, О_о — оригінальні деталі і складальні одиниці.

Чим нижча частка оригінальних деталей і складальних оди­ниць у складі виробу, тим легше його виготовляти. Наприклад, Тойота, Нісан, Боїнг використовують у своїх виробах понад 75 % купованих елементів. Для виготовлення одного боїнга потрібно 6 мільйонів запчастин.

Після проведення конструкторських робіт ведеться техно­логічна підготовка, яка складається з чотирьох етапів:

1. Розробка технологічних процесів виготовлення виробів.

2. Проектування технологічної оснастки та нестандартно­го обладнання з розробкою технологічних процесів їх виготов­лення.

3. Виготовлення технологічної оснастки і нестандартного обладнання.

4. Наладка запроектованої технології обробки в умовах ста­лого серійного чи масового виробництва.

При технологічній підготовці проводиться вибір способів одержання заготовок, розрахунок припусків, встановлення структури процесу, вибір обладнання і пристосувань, вибір ріжучих і вимірних інструментів та пристроїв...

Така структура розробки товару є загальноприйнята, але для більш ефективної діяльності доцільно створювати коман­ди розробки технологічності і команди цінового інжинірингу, що дістали широке застосування в Японії. Японський підхід до команди — це не поділ організації на відділи розробки і дослід­жень, створення обладнання, виробництва та інше. Для японського стилю характерний груповий підхід і роботу в команді об'єднують в одній організації. В таблиці 6.1 показано різницю в розробці автомобілів розвинутих країн світу.

Таблиця 6.1

Показники	Японські виробники	Європейські виробники	Американські виробники
Середня кількість інженерних розробок на нову машину, млн.	1,7	2,9	3,1
Середній час розробки нової машини, міс.	46,2	57,3	60,4
Кілька зайнятих в команді проектантів, чо л.
Кількість типів конструкцій на нову машину	2,3	2,7	1,7
Середня частка уніфікованих частин, %
Час з початку виробництва до першого продажу, міс.
Повернення до нормальної продуктивності після випуску першої машини, міс.

Одними з основних характеристик нового виробу є якість і надійність. Групи з розробки товару і цінового інжинірингу пра­цюють над такими проблемами:

• зменшення складності товару;

• збільшення частки уніфікованих частин;

• покращення функціональних аспектів виробу;

• покращення дизайну;

• покращення безпеки;

• зменшення витрат на утримання і обслуговування;

• створення якісної та надійної конструкції. Основними вимогами до якості нового товару є:

• забезпечення високого технічного рівня на всіх стадіях розробки;

• перевірка виробу на патентоспроможність та патентну чистоту;

• забезпечення високих ергономічних характеристик;

• врахування естетичних вимог;

• конструктивна наслідуваність... Економічна оцінка конструкції виробу включає:

• зменшення собівартості виробу;

• скорочення витрат на експлуатацію;

• підвищення експлуатаційної готовності;

• зменшення габаритів і ваги;

Дата добавления: 2014-01-11