Центральна Нервова Система. Таблица 1 – Контрольные задачи к заданию № 1

Нервова система

НЕРВОВА СИСТЕМА. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Лкція № 4

Контрольные задачи

Таблица 1 – Контрольные задачи к заданию № 1.

№ задачи	Элемент	№ задачи	Элемент	№ задачи	Элемент	№ задачи	Элемент
	Al		I		Pb		C
	Se		Br		Sn		Sr
	S		P		Si		Sb
	Са		N		Ва		Те
	Cl		As		B		Bi

Задание 2

1. Назовите по систематической номенклатуре и запишите формулы соединений, приведенных в Вашем варианте (табл. 2).

2. К какому классу неорганических соединений относится каждое из них? Приведите графические формулы данных соединений.

3. Напишите уравнения электрической диссоциации данных соединений и выражения констант диссоциации для слабых электролитов.

Таблица 2 – Контрольные задачи к заданию № 2.

№ задач	Формулы и названия неорганических соединений
	H3PO4, [Al(OH)2 ]2SO4, гидросульфит кальция, ортокремнивая кислота
	H6TeO6, PbOHNO3, ацетат гидроксоалюминия, гидроортофосфат таллия (I)
	H3BO3, Na2ZnO2, гидроортоарсенат аммония, сероводородная кислота
	Н2S, Al(OH)3, гидрокарбонат кальция, селенистая кислота
	KHZnO2, H2SeO4,метаванадат аммония, гидроксид висмута
	K2GeO3, Na2HPO4,метаарсенит калия, ортосурьмяная кислота
	Co(OH)2, K2H4TeO6, метаванадиевая кислота, цинкат натрия
	HBrO3, Zn(H2PO4)2,ортофосфат висмута (III), гидроксид цинка
	Na3H3TeO6, Ca(OH)2, ортоарсенит калия, селеновая кислота
	RbOH, Ca(HS)2, гидросульфит калия, ортофосфористая кислота
	Sr (OH)2, KH2AsO4, нитрат цинка, гидроксид железа (II)
	Zn(HCO3)2, Be(OH)2,метасурьмяная кислота, гидросульфид кальция
	Ag2Se, Mg(HSO4)2, дигидроортофосфат натрия, гидроксид марганца (IV)
	Zn(NO3)2, H3SbO4, гидрокарбонат цезия, гидроксид бария
	Ba(OH)2, H2Se, гидроксид аммония, гидроортофосфат натрия
	Ca(HCO3)2, Mn(OH)2, гидроортоарсенит натрия, сернистая кислота
	Ca3(PO4)2, H2S, гидроортофосфат кальция, гидроксид алюминия
	Cu(NO3)2, NaHCO3, сульфид алюминия, хлорид дигидроксо цинка
	Zn(OH)2, Ca(H2PO4)2, перманганат кальция, гидросульфид натрия
	Mg(OH)2, AlOHSO4,нитрит кальция, сульфат железа (III)

План:

1.Живій речовині притаманна здатність сприймати зміни навколишнього середовища і відповідати на них пристосувальними реакціями, які відбуваються у всіх вищих тварин і людини завдяки існуванню у них нервової системи (systema nervosum). Нервова система регулює взаємовідносини органів та систем органів між собою, а також усього організму з навколишнім середовищем. Розглядаючи взаємовідносини людини з навколишнім середовищем, слід пам'ятати, що людина е суспільною істотою, яка не тільки безперервно пристосовується до навколишнього середовища, а й у процесі колективної праці активно діє на неї, переробляє її для своїх потреб.

Порівняльно-анатомічними дослідженнями доведено, що нервова система поступово ускладнюється і найвищого розвитку досягає у людини.

Для того щоб правильно зрозуміти структуру та функцію нервової' системи, треба зробити короткий огляд її онтогенезу. Нервова система зародка утворюється на ранніх етапах його розитку з ектодерми. Це ще раз доводить, що нервова система існує і розвивається для того, щоб сприяти взаємовідносинам між організмом та зовнішнім середовищем. Нервова система закладається у вигляді потовщення ектодерми, що розміщується вздовж серединної лінії спинної поверхні зародка.

З його потовщення поступово формується нервова трубка, на головному кінці якої (у зародка людини на перших двох місяцях розвитку) утворюються три мозкові пухирі, а саме: передній, середній та задній. Потім передній і задній пухирі поділяються на дві частини і таким чином утворюється п'ять пухирів, з яких розвиваються різні відділи мозку.

Передній пухир перетворюється на два: кінцевий мозок (telencephalon) та проміжний мозок (diencephalon); із середнього утворюється середній мозок (mesen-cephalon); із заднього пухиря — задній мозок (metencephalon); та довгастий мозок (myelencephalon).

Одночасно з формуванням мозкових пухирів мозкова трубка тричі згинається. Один згин опуклістю обернений догори (на рівні середнього мозку), другий — униз (приблизно посередині ромбоподібного мозку), а третій — розміщується нижче від другого на межі між майбутнім головним та спинним мозком. Частина мозкової трубки, що розміщується нижче від третього згину, перетворюється на спинний мозок, а її порожнина — на центральний канал спинного мозку.

Із кінцевого мозку розвиваються дві півкулі великого мозку (його називають так на відміну від мозочка — малого мозку), в товщі яких розміщуються бічні шлуночки — залишки порожнини кінцевого мозкового пухиря.

Із стінок другого пухиря формуються структури, які відносять до проміжного мозку, а саме: зоровий горб, підзоровогорбова, надзоровогорбова та зазоро-вогорбова частини, а також третій шлуночок, який з'єднується з бічними і є залишком порожнини другого мозкового пухиря.

Із стінок третього пухиря формуються складові частини середнього мозку, а саме: ніжки мозку, покришка та криша середнього мозку і водопровід мозку, що є залишком порожнини цього пухиря.

Із стінок четвертого пухиря утворюються міст та мозочок, а порожнина пухиря перетворюється на четвертий шлуночок. Усі ці структури об'єднують поняттям задній мозок. Третій та четвертий шлуночки сполучаються між собою з допомогою водопроводу мозку.

Стінки п'ятого пухиря перетворюються на довгастий мозок, а його порожнина частково редукується, а частково формує четвертий шлуночок.

Залежно від походження, будови та функції у розглянутих частинах головного мозку розрізняють стовбурову частину, або стовбур, та плащ. До стовбурової частини відносять похідні другого — п'ятого мозкових пухирів. Вони мовби продовжують спинний мозок і дещо нагадують його за будовою. Частини мозку, що розвинулися з першого пухиря і прикривають мозковий стовбур, називають плащем. Цей поділ пояснюють порівняльно-анатомічні дослідження, які доводять, що мозковий стовбур є філогенетично більш давнім утвором, ніж плащ.

На сучасному рівні розвитку неврології — науки про нервову систему, її будову та функції — нервову систему поділяють на центральну та периферичну systema nervosum centrale et periphericum; Рис. 1). До центральної нервової системи відносять головний та спинний мозок, а периферична складається з дванадцяти черепних та тридцяти одного спинномозкового нерва. Виділяють також автономну нервову систему (systema nervosum autonomicum), що складається з симпатичної та парасимпатичної частин. Автономна нервова система, як і центральна, має центральні та периферичні відділи.

Рис. 1. Загальний вигляд нервової системи (вигляд ззаду): 1 — діафрагмальний нерв; 2 — плечове сплетення; 3 — міжреберні нерви; 4 — пахвовий нерв; 5 — м'язово-шкірний нерв; 6 — променевий нерв; 7 — серединний нерв; 8 — ліктьовий нерв; 9 — поперекове сплетення; 10 — крижове сплетення; 11 — сідничний нерв; 12 — загальний малогомілковий нерв; 13 — великогомілковий нерв; 14 — шийне сплетення.

Рис. 2. Спинний мозок (вигляд спереду). Справа показані сплетення спинномозкових нервів, зліва — симпатичний стовбур: Ш — шийні сегменти; Г — грудні сегменти; П — поперекові сегменти; К — крижові сегменти спинного мозку.

Дата добавления: 2014-01-11