Допоміжна. У не спортсменів стандартна робота викликає значно більше напруження нервових процесів, ніж у спортсменів

Базова

У не спортсменів стандартна робота викликає значно більше напруження нервових процесів, ніж у спортсменів, і може призвести до розвитку охоронного гальмування і втоми нервових центрів.

При виконанні стандартної роботи в м'язах тренованих людей менше накопичується молочної кислоти, більш економно використовується кисень.

З ростом тренованості організму витрати енергії на одиницю зовнішньої роботи зменшуються, що свідчить про економність її виконання.

Величина кисневого запиту і рівень споживання кисню тканинами у тренованих людей при виконанні однакової з нетренованими фізичної роботи менші.

Частота серцевих скорочень, систолічний і хвилинний об'єми крові при стандартній роботі у тренованих людей менші, ніж у нетренованих.

Стандартна робота викликає значно менші зрушення в системі крові у тренованих, ніж у нетренованих. У останніх при виконанні дозованої роботи в крові більше знижується вища концентрація молочної кислоти і більші зрушення в складі формених елементів крові.

Таким чином, у тренованих людей при стандартній роботі спостерігається більш економічна робота всіх функціональних систем, ніж у нетренованих. Тренована людина працює продуктивніше завдяки більш економним витратам енергії.

9. Фізіологічна характеристика перенапруги і перетренованості. Систематичне не дотримування принципу поступовості в збільшенні фізичних навантажень, надмірно часте і безсистемне застосування на тренувальних заняттях максимальних навантажень, малі інтервали відпочинку для відновлення працездатності від попередніх тренувальних занять, незадовільні гігієнічні умови тощо можуть викликати перевтому організму, або так званий стан пере тренованості. Цей стан характеризується зниженням працездатності організму, що супроводжується зниженням спортивних результатів

У спортивній практиці нерідко зустрічається й інше порушення нормальної діяльності організму стан гострої перенапруги. На відміну від пере тренованості, цей стан настає у мало тренованих спортсменів при виконанні одноразового надмірного фізичного навантаження, яке перевищує функціональні можливості їхнього організму. Гостра перенапруга частіше за все проявляється в порушенні діяльності серця, яке на тривалий час знижує свою працездатність. При гострій перенапрузі приплив крові до серця збільшується, а випорожнення його шлуночків недостатнє. Це призводить до розширення порожнин і збільшення розмірів серця.

Згідно з вченням О. М. Крестовнікова, пере тренованість виникає внаслідок порушення нервової діяльності, викликаної хронічним стомленням організму.

При пере тренованості в першу чергу наступають порушення в діяльності нервової системи і проявляються вони в характері біоелектричної активності мозку.

Питання для самоконтролю:

1. Яке повинно бути співвідношення загального і спеціального тренування у різні періоди тренувального процесу?

2. Які наслідки тривалої перерви спортивного тренування?

3. Назвіть основні методи тренування.

4. На які періоди поділяють спортивне тренування протягом сезону?

5. Які етапи включає підготовка юних спортсменів?

6. Які процеси лежать в основі підвищення тренованості?

7. Які особливості функціонування організму тренованих спортсменів у стані спокою?

8. Чим відрізняється реакція організму тренованих спортсменів від не тренованих?

9. У яких випадках виникають стани перенапруги та пере тренованості?

Література для самостійного опрацювання:

1. Солодков А.С., Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная: Уч. / А.С. Солодков., Е.Б. Сологуб – М.: Терра-Спорт, Олимпия-Пресс, 2001.– 520 с.

2. Дубровский В.И. Спортивная физиология: учебник для сред. и высш. учеб. заведений по физ. культуре. / В.И. Дубровский – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2005. – 462с.

3. Волков Н.И. Биохимия мышечной деятельности: Учебник. / Н.И Волков, Э.Н. Нессен., А.А. Осиненко, С.Н. Корсун − Киев.: Олимпийская литература, 2000.− 503 с.

4. Уилмор Дж.Х. Физиология спорта (перевод с английского): Учебник. / Дж.Х. Уилмор, Д.Л. Костилл – Киев: Олимпийская литература, 2001. − 503 с.

Дата добавления: 2014-01-11