Типи соціокультурних норм

У нормі відбивається загальний досвід людства, вона постає регулятором масової поведінки людей. Разом з тим, воно визначає відповідальність та вину. В усі часи суспільство використовувало норми для покарань. У примітивних суспільствах – остракізм та вигнання (незалежно від того хотіла чи не хотіла людина порушувати норми – за вбивство тварини-тотему в будь-якому варіанті каралося смертю).

Виділяють 4 типи соціокультурних норм: статистичні, інституцій, конвенційні, еталонні, а також універсальні універсальні та специфічні

Типи соціокультурних норм	Характеристика
Статистичні	Складаються стихійно у тій чи іншій культурі у вигляді масового звичаю вчиняти так, а не інакше
Інституційні	Зафіксовані в офіційних документах – політичних, юридичних, релігійних, підтримуються за допомогою авторитету влади, застосування насильства в необхідних випадках
Конвенційні	З’явились в процесі суспільного договору, не мають силу закону, і проміжними між інституційними та статистичними нормами
Еталонні	Спеціально створені як зразок для наслідування в літературі, кіно, релігії

Універсальні норми – для всього суспільства, а специфічна – для конкретної субкультури чи групи (їх часто прописують у спецкодексах)

Якщо людина порушує встановлений порядок, її примушують його виконувати, або карають. Якщо ж відмова призводить до глибоких конфліктів норми фіксують у праві.

Соціальні норми – вимоги та очікування (суспільно одобрюваної) поведінки розрізняють за масштабом:

1. перший тип – норми, які виникають та існують лише в малих групах (молодіжні тусовки, компанії, родина, бригадах робітників, командах). Вони називаються «групові звички»

2. другий тип – норми, які виникають та існують у великих групах чи в суспільстві в цілому. Це називається «загальними правилами» - звичаї, традиції, закони, етикет, манери поведінки. Є світський етикет, етикет соціальної групи, загальнонаціональні традиції і мораль.

Логічно та історично соціокультурні норми пов’язані з цінностями. Суспільство у норми вписує саме те, що має найбільшу цінність. СКР-норма стає відомою людині через освіту, родину. Людина наслідує інших – поводить себе так само, як і інші. Соціокультурні норми гарантують особистий розвиток людини, з урахуванням цілісного ставлення до світу і соціуму та власної аксіопозиції. Відтак, людина постає безпосереднім носієм соціокультурних норм.

Соціокультурні норми бувають 2-х видів:

Несоціальні – регулюють стосунки людини з природою, технікою і є специфічною мовою спілкування людини з матеріальними об’єктами.

(технічні, сільськогосподарські, кліматичні, фізіологічні, біологічні, хімічні, фізичні, санітарно-гігієнічні, інші)

Соціальні норми – правила, що регулюють стосунки між людьми. Зразки поведінки однієї людини щодо іншої, які дозволяють регламентувати ситуацію. Соціальні інтереси враховують інтереси тих чи тих соціальних груп (ритуали, обряди, звичаї, традиції, релігійні, правові, моральні, політичні, норми етикету, естетичні, ділові)

Ритуали – правила поведінки, в яких акцент робиться на зовнішній формі поведінки. Зміст – не настільки важливий. Це певна церемонія, що має на меті переконати людей певні почуття.

Обряди – полягають у символічних діях, але на відміну від ритуалів, глибше проникають у психологічну сферу людини, переслідують ще й виховні, ідеологічні цілі, наприклад, обряд поховання, одруження

Міфи – перекази, оповідання, які навчають людей що робити варто, а чого – ні

Звичаї - правила поведінки, які склались історично, протягом кількох поколінь. І внаслідок багаторазового повторення стали всезагальними. Їх можна визначити як стереотип поведінки, вони входять у свідомість людей, бо виражають якусь життєву закономірність, наприклад, передачу майна батьків дітям, виховання, помсту.

Традиції – мають поверховий характер, не зачіпають якоїсь загальної закономірності, а більше стосуються зовнішньої поведінки людей. На відміну від звичаїв, формуються значно швидше, тому зміну традицій люди не надто переживають. Наприклад, радянські традиції майже зникли.

Релігійні норми - правила поведінки, що регулюються стосунки між людьми через призму їх божественного начала. Їх сенс – у підкоренні людини Богові.

Правові норми - правила поведінки, що є обов’язковими та охороняються силою державного примусу. Юр.норми регулюють найважливіші сфери людського життя, а їх порушення може зашкодити державі, тому передбачене покарання за їх порушення.

Моральні норми – правила, що визначають поділ на добро і зло. Контроль за виконанням моральних норм здійснюється через почуття обов’язку, яким людина може регулювати свою поведінку. Покарання – суспільний осуд

Ознаки соціокультурних норм:

1. Регулюють типові ситуації чи вид суспільних стосунків

(поведінка у громадському місці, ставлення до старших), а не окремий випадок чи конкретні суспільні стосунки.

2. Соціальні норми розраховані на багаторазове повторення.

Врегулювавши одну ситуацію, соціальна норма починає діяти знову в аналогічній ситуації

3. Соціальні норми не персоніфіковані, мають загальний

характер, тобто розраховані на багатьох людей

4. За порушення соціальних норм санкції будуть з боку людей (індивідів, організацій, держави, суспільства)

Дата добавления: 2014-01-11