Становлення управління як науки

Технологічний детермінізм.

Має два напрямки:

1.Технологічний песимізм (К. Ясперс). В усіх нещастях звинувачують техніку, що знищує природу і прирікає людину на вимирання. Перетворює людину в машину.

2.Технологічний оптимізм (Дракер). Прославляють техніку.

Екзистенціоналізм – вивчає людину, проблеми і труднощі її існування в оточуючому світі (Ясперс, Хайдегер, Камю). Причина виникнення напрямку – світові, війни, які поставили питання: «Як жити далі?». Головна проблема – сенс життя. Головна теза: - «життя людини не має сенсу, але є люди, які наповнюють життя сенсом, хоч вони теж розуміють, що їх нічого не чекає, так як життя людини повний абсурд». Докази цього:

Постійне «спілкування» з думкою про смерть (песимісти). Постійне спілкування з оточуючим світом, отже сенс не в зовнішньому світі, а в суті людини.

Конформізм песимізм приводить до самогубства, оптимізм – допомагає отримати все від життя, середній варіант пристосовництво або конформізм внутрішнє не сприйняття зовнішнього (Ви собі говоріть, а я собі своє думаю).

Управління як історичний процес розвивався з того моменту, коли з'явилася необхідність регулювати спільну діяльність колективів людей. В 1911 році інженер Тейлор опублікував свої дослідження в книзі "Принципи наукового управління» ця робота поклала початок визнанню управління наукою і самостійною галуззю дослідження.

Управління має 5 напрямків:
- Наукове управління,
- Адміністративне управління,
- З позиції людських відносин і психології людини,
- Управління поведінкою людини у виробництві.
- Кількісний підхід.

До початку XX століття двигуном підвищення продуктивності праці був принцип «пряника» - скільки зробиш, стільки й отримаєш. Данний підхід вичерпав себе Тейлор вважав, що, використовуючи спостереження, виміри, логіку й аналіз, можна удосконалити багато операцій ручної праці. Це передбачало аналіз змісту роботи і визначення її основних компонентів.
Тейлор запропонував організувати працю, на основі вироблення численних правил, законів і формул, які замінять собою особисті судження індивідуального працівника і можуть бути з користю застосовувані тільки після того, як буде зроблений статистичний облік та вимір їхніх дії. Робітник або виконавець не в змозі охопити виробничий процес у цілому, тому роль керівника у вирішенні того, що робить виконавець, в якому обсязі, зростала, а регламентація роботи виконавця приймала крайні форми.
За Тейлором в результаті раціоналізації самої роботи та запровадження доцільних режимів змін праці і відпочинку зростає ефективність праці.
Систематичне використання стимулювання з метою зацікавити працівника у збільшенні продуктивності й обсягу виробництва. Передбачалася можливість перерв у виробництві, в тому числі і для відпочинку, кількість часу для виконання певних завдань це давало керівництву можливість встановлювати норми виробництва, які були здійсненні, і платити додатково тим, хто перевищував ці норми. Визнавалася важливість добору людей, які відповідали виконаній роботі, і підкреслювалась роль навчання.
Тейлор пропонував відділити управлінських функцій обмірковування і планування від фактичного виконання роботи. Робота по управлінню - це спеціальність, її організація буде ефективною, якщо кожен працівник зосередиться на тому, що вів робить найуспішніше. Теорія Тейлора стала основою для науки організаційної психології.
В наступні роки Тейлор написав роботу "Науковий менеджмент". Наукове і раціональне в той час означало краще. Наукове це те, що підлягало обчисленню и розкладанню на елементи.
Поспостерігавши за роботою робітників він побачив, що продуктивність праці робітників зросла в кілька разів. Відкрилася нова галузь заснована на програмі творчих зусиль які передбачали удосконалення технологій трудових операцій. Це дало можливість людей найбільш здатних працювати з даною продуктивністю і звільняти менш здібних, а вивільнені фінансові кошти використовувати для додаткового матеріального заохочення. Так почалася робота з персоналом.
Сутність запропонованої системи ґрунтується на наступних чотирьох положеннях:
1. Розвиток науково обґрунтованого знання про трудову діяльність. Тейлор відзначає, що на практиці керівники зазвичай не знають, який обсяг роботи може виконати робочий при оптимальних умовах. З іншого боку, робітники самі погано уявляють собі, що від них, насправді, очікується. Досягти відповідності між вимогами керівників і очікуваннями працівників можна шляхом наукового дослідження елементів трудового процесу. Якщо працівник виконує науково обґрунтований обсяг роботи, він має право отримувати і більш високу матеріальну компенсацію за свою працю.
2. Відбір та навчання працівників. Щоб переконатися, що працівник відповідає за своїми професійними якостями науково обґрунтованим нормам необхідно проводити відбір робітників за допомогою розроблених для цього критеріїв. Тейлор вважав, що проведення подібного відбору дозволить працівникам стати першокласними в певному виді робіт і, таким чином, підвищувати власні доходи, не скорочуючи при цьому доходи інших.
3. Поєднання знання про трудову діяльність із збільшеними трудовими можливостями відібраних працівників. Процес взаємодії між керівником і підлеглим йому працівником, який опосередковується науковими методами управління, Тейлор розглядав як своєрідну "революцію в умах", нове бачення контексту трудової діяльності. Двом сторонам, які беруть участь у трудовому процесі, необхідно займатися не розподілом обмеженого за розмірами пирога на частини, а зосередити свою увагу на збільшенні загальних розмірів пирога.
4. Спеціалізація видів трудової та організаційної діяльності у формі розподілу відповідальності між керівниками і працівниками. В організації має бути суворе розподіл персональної відповідальності. Керівники зобов'язані давати працівникам науково обґрунтоване трудове завдання і здійснювати безперервний контроль за його виконанням. Працівники зобов'язані виконувати доручене завдання, використовуючи тільки науково обґрунтовані методи роботи. У подібній системі розподілу відповідальності невиконання трудового завдання виключається. Для випадків його перевиконання передбачено додаткову матеріальну винагороду. При правильності розподілу відповідальності між керівником і працівником можливості трудового конфлікту повністю виключаються.
Основні положення системи Тейлора дозволили сформулювати ряд загальних принципів організації праці. Вони включають в себе:
1) вивчення процесу праці з метою проектування найбільш раціональних прийомів і дій;
2) відбір і навчання людей раціональним прийомам праці з метою вибору еталонного працівника;
3) визначення трудового завдання з метою розробки пропозицій з економічного стимулювання працівників.
Аналіз концепції "наукового управління" дозволяє сформулювати наступні положення:
1) управління людьми визнано наукою, самостійної областю дослідження;
2) найважливіше завдання цієї науки підвищення ефективності праці у сфері виробництва;
3) робота з управління людьми вимагає особливих якостей від людини - вміння думати і брати на себе відповідальність за організацію праці підлеглих.
Можна бачити, що вся система Тейлора спрямована на підвищення ефективності виробництва. Робітники повинні працювати, вважав Тейлор, а менеджери - думати. Самі по собі, це важливі цілі, що сприяють ефективності діяльності організації, але вимоги досягнення цих цілей, за допомогою жорсткого порядку, чітко окресленої структури і ззовні задаються нормативів, може призвести до нездатності співробітників і керівників організації гнучко адаптуватися до зовнішніх умов.
Сформульовані Тейлором принципи аналізу трудової діяльності, визначення трудового завдання як мети діяльності, відбору та професійної підготовки співробітників, економічного стимулювання праці зберегли свою актуальність до теперішнього часу. Вони, як і раніше, є важливими в таких розділах організаційної психології, як аналіз механізмів мотивації трудової діяльності та цілеспрямованої поведінки, роботи з персоналом організації.
Недолік системи Тейлора в тому, що вона була орієнтована на модель економічної людини, тобто людини, у якої основним спонукальним стимулом до праці є грошова винагорода.

Питання для самостійної роботи:

Питання для самостійної роботи:

Хто стверджував: не роби відносно інших того, чого не бажаєш собі. (закон бумеранга).

Хто поділив суспільство на групи: мудрі правителі 3%, воїни охоронці 7% ті ремісники і селяни 90%, і визначив першим можливі варіанти управління меншості більшістю.

Хто визначив варіанти управління: і один із них – демократію (владу народу), яка приведе до тиранії більшості або тоталітаризму.

Вказати правильн форми управління коллективом за Аристотелем

Вказати неправильн форми управління колективом за Аристотелем

Що включала Політія за Аристотелем?

Хто першим займався розробкою питань управління групами і масами

Чия ідея вчення зводиться до фрази: Мета виправдовує засоби

Хто пропонував два варіанти налагодження відносин: домовленість і підкорення.

Які теорії управління колективом пропонував Гоббс

Які теорії управління колективом пропонував Макіавеллі

Які теорії управління колективом пропонував Платон

Які теорії управління колективом пропонував Аристотель

Які теорії управління колективом пропонував Локк

Яка теорія управління колективом передбачала свободу особистості, обмежену законом

Яка теорія управління колективом передбачала збереження традицій

Яка теорія управління колективом передбачала владу натовпу

Яка теорія управління колективом передбачала владу народу

Яка теорія управління колективом передбачала досягнення мети будь-яким засобом

Яка теорія управління колективом передбачала високо моральність замість держави

Яка теорія управління колективом передбачала рівномірність розподілу всього

Хто ввів методи дослідження суспільства як предмет?

Хто ввів в соціологію поняття „ідеал типу"?

Хто розробив статус функціональний аналіз суспільства?

На основі яких теорій виникла концепція нового гуманізму?

Хто розробив теорію неоконсерватизму?

Хто очолив 1-у кафедральну соціологію, яка була створена 1896 р. у м. Бордо

Які з соціальних дій відносяться до ідеальних типів?

Хто розробив концепцію соціальних конфліктів, яка стверджує: конфлікт-двигун розвитку суспільства?

Які напрямки має концепція нового гуманізму?

Вказати риси теоретико-методологічного напрямку?

Хто розглядав факти, як предмети й пояснював їх факторами?

Хто ввів в соціологію поняття „статус групи"?

Хто вважав, що конфлікт шкодить суспільству, бо воно має розвиватися стабільно, структурно-функціонально?

Хто розробив теорію рефлексів яка лягла в основу феноменології?

Хто розглядав факти, як предмети й пояснював їх факторами?

Які з положень відносять до неоконсерватизму?

Хто розробив статус функціональний аналіз суспільства?

Хто ввів в соціології поняття апомії (непотрібності життя)

Які із статусів ввів Вебер в суспільстві?

Хто розробив теорію дій, яка стверджує, що головним еталоном суспільного життя є активна діяльність?

Яке вчення стверджує, що образ суспільства формується в процесі дискусії потім цим образом маніпулюють, хоч насправді він є чимось іншим?

Вкажіть напрямки технологічного детермінізму?

Хто розробив критерії повторюваності якій дав можливість виділити суспільну економіку, формації, як історичні типи суспільства?

Які типи панувань запропонував Вебер?

Хто розробив теорію інтеракції, яка стверджує, що людина активна в діяльності коли її заохочують?

Яке вчення стверджує, що життя кожного залежить від суспільства в цілому (норм, цінностей є правила поведінки)?

Хто був представником технологічного песимізму?

Вказати риси соціально-політичного напрямку?

Хто автор напрямку психології, що розглядає явища свідомості Хто автор напрямку психології, що розглядає Душу

Хто автор напрямку психології, що розглядає Безпосередній досвід суб'єкта (структуралізм) -

Хто автор напрямку психології, що розглядає інтенціональні акти свідомості (функціоналізм

Хто автор напрямку психології, що розглядає походження психічних діяльностей (психофізіології)

Хто автор напрямку психології, що розглядає поведінку (біхевіоризм) -

Хто автор напрямку психології, що розглядає несвідоме (психоаналіз) -

Хто автор напрямку психології, що розглядає процеси переробки інформації і результати цих процесів (гештальт-психології)

Хто автор напрямку психології, що розглядає особистий досвід людини (гуманістичної психології

Хто сформулював принцип адаптації організмів до середовища

Хто намітив нетелеологічне пояснення цілеспрямованості поведінки, вивчив інстинктивну поведінку і емоції, показав еволюційне походження деяких форм поведінки людини

Хто поставив питання про спадковість психологічних характеристик

Хто з неврологів успішно вивчав закономірності локалізації та розподілу забезпечення психічних функцій різними структурами мозку

Хто розробив ідею про рефлекс

Хто дослідив рефлекторну дугу, за якою нервове збудження поширювалося від рецептора до еффектора так, що сенсорний стимул викликає рухову реакцію

Хто на основі подання про рефлекс сформулював одну з основних програм перетворення психології в наукову дисципліну

Хто став засновником теорії управління

Дата добавления: 2014-01-11