Види транспортних підприємств

Підприємства автомобільного транспорту поділяються на автотранспортні і автообслуговуючі та авторемонтні. До першої групи відносяться такі, що забезпечують перевезення вантажів або пасажирів, а також роботоздатність рухомого складу в процесі його експлуатації. У другу групу, входять підприємства, діяльність яких забезпечує відновлення (повністю або частково) втраченої роботоздатності рухомого складу.

За організаційними ознаками номенклатуру АТП першої групи складають: автоколони, автокомбінати, бази централізованого технічного обслуговування (БЦТО), станції технічного обслуговування (СТОА), автозаправні станції, пасажирські автовокзали, а номенклатуру авторемонтних підприємств: заводи і майстерні капітального ремонту автомобілів, агрегатів, деталей, механізмів, приладів і шин.

Функціональне призначення АТП характеризується двома основними ознаками: виконанням перевезень і обслуговуванням рухомого складу. При цьому деяким з них присутні обидві з вказаних ознак, а деяким - тільки одна.

Автоколони призначені для утримання рухомого складу (зберігання, періодичного технічного обслуговування і поточного ремонту). Можуть бути для вантажних, автобусних, таксомоторних і змішаних перевезень як у міських умовах, так і на міжміських лініях.

Найбільшого поширення набули автоколони з кількістю автомобілів від 100 до 250 одиниць, що об'єднані у ВОАТ (виробниче об'єднання автомобільного транспорту).

За організаційною структурою управління ВОАТ бувають двох типів. У першому випадку апарат управління створюється при головному АТП. Решта підприємств входять до складу об'єднання на правах філіалів, що діють, за принципами внутрішньовиробничого розрахунку. У другому випадку об'єднання має відокремлений апарат управління. До його складу, крім автотранспортних філіалів, можуть входити промисловий,транспортно-експедиційний, ремонтно-будівельний філіали, або скажімо проектно-технологічне бюро з дослідним виробництвом.

Оптимальні розміри підприємства встановлюються у кожному конкретному випадку на основі попереднього визначення найвигіднішого його місцезнаходження. Вони залежать також від середньодобового пробігу, вантажопід'ємності і режима експлуатації автомобілів.

Бази централізованого технічного обслуговування - самостійні підприємства, котрі виконують на умовах договорів найбільш трудоємкі види періодичних технічних обслуговувань і поточних ремонтів рухомого складу автотранспортних підприємств і організацій, що розташовані в районі діяльності бази.

БЦТО разом з прикріпленими АТП і іншими автогосподарствами утворює територіальну систему кооперованих підприємств. Потужність БЦТО вимірюється кількістю приписаних до неї автомобілів і коливається в межах від 800 до 2000 одиниць. За призначенням БЦТО можуть бути для вантажних автомобілів, автобусів і легкових автомобілів.

Станції технічного обслуговування (СТО) призначені для разового виконання ТО і ПР окремих автомобілів. Крім того, СТО часто виконують торгівельну функцію по продажу автомобілів, запасних частин і матеріалів. Виробничу потужність СТО, як і БЦТО, оцінюють кількістю робочих постів для виконання ТО і ремонту, обсягом виробленої на станції продукції, кількістю прикріплених на обслуговування автомобілів та ін..

За принципом розміщення поділяються на міські (для обслуговування в основному автомобілів, що належать жителям району) і дорожні (для обслуговування автомобілів, що проїжджають по дорозі).

За потужністю СТО поділяються на малі (до 10 робочих постів), середні (від 10 до 25 робочих постів), великі (від 25 до 50 робочих постів) і дуже великі (понад 50 робочих постів).

Отримало певний розвиток будівництво у містах діагностичних станцій, що проводять тільки діагностування технічного стану, або діагностування і усунення несправностей автомобілів.

Крім того, на автомобільних дорогах, можуть створюватись пункти технічної допомоги або пересувні станції технічного обслуговування, що розташовані в автопоїзді і мають велику мобільність. Такі пересувні станції використовують у дорожніх умовах і в місцях масового відпочинку населення.

Подальший розвиток отримала і фірмова мережа обслуговування. Створена сітка спеціалізованих автоцентрів виробничих фірм "КамАЗавтоцентра", "Волзького автомобільного заводу", " ЗАЗ ", та зарубіжних автовиробників.

Невеликий обсяг робіт по ТО і ремонту легкових автомобілів виконують майстерні системи "Ремпобуттехніка". У структурі їх послуг переважають кузовні і малярні роботи.

Автозаправні станції (АЗС) призначені для забезпечення автомобілів експлуатаційними матеріалами і є торгівельними підприємствами.

Потужність АЗС визначається її пропускною здатністю, тобто годинною або добовою кількістю автомобіле-заправок і залежить від типу і кількості паливороздавальних колонок. АЗС поділяються на міські (500...2000 заправок на добу) і дорожні (500...1000 заправок на добу).

Функція пасажирських автовокзалів - обслуговування міжміських автобусних сполучень, їх споруджують у великих містах і на пересіченні великих автомагістралей. Крім автовокзалів, для обслуговування автобусних маршрутів, використовуються пасажирські автостанції і автопавільйони на пунктах зупинки.

Стоянки призначені для зберігання індивідуальних автомобілів, або автомобілів що перечікують нічний час на дорогах. Стоянки бувають прибудинкові, квартальні, районні, придорожні. Їх облаштовують у вигляді спеціальних будівель або відкритих площадок. До стоянок відносять також стаціонарні типи автоготелів (мотелі), що розташовані поблизу великих міст, літні автотабори (кемпінги), що закладаються поблизу місць масового відпочинку і створюють автотуристам умови для відпочинку з самообслуговуванням на лоні природи.

Місткість таких стоянок визначається статистичними данними або натурними спостереженнями з подальшим обробітком вихідних даних з допомогою апарату теорії масового обслуговування.

Авторемонтні підприємства - це різноманітні спеціалізовані типи підприємств, що виконують ремонт або відновлення автомобільної техніки. Як правило такі підприємства є спеціалізованими як за видом ремонту, так і за номенклатурою.

Дата добавления: 2014-01-11