Виробнича програма по ТО і Р

Під виробничою програмою з ТО і Р транспортних засобів розуміють обсяг робіт по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів, які виконуються різними службами технічної експлуатації за певний період часу(добу, рік, цикл).

Під виробничою потужністю ремонтно обслуговуючого підрозділу (РОП) АТП розуміємо максимально можливий обсяг робіт по ТО і Р автомобілів у встановленій номенклатурі і якісних співвідношеннях на певному рівні спеціалізації, що виконують в АТП при найбільш повному використанні технологічного обладнання і площ за прогресивними нормами продуктивності праці, з урахуванням досягнень передової технології, організації праці, забезпечення високої якості робіт.

Для розрахунку виробничої програми використовують умовно-натуральні показники(приведені ремонти, кількість автомобілів,що пройшли обслуговування, кількість технічних дій по видах і т. і.), трудові (у людино-годинах) і грошові показники роботи, що виконуються (у гривнях).

Відомі декілька методів розрахунку виробничої програми з ТОіР: статистичний, табличний, графічний, аналітичний і інші. Вони характеризуються різною складністю і достовірністю. Найбільшого розповсюдження отримав аналітичний метод, на якому базуються всі інші.

Для розрахунку виробничої програми АТП з ТО і Р необхідно мати такі вихідні дані:

- тип і марку рухомого складу;

- спискову кількість одиниць рухомого складу (автомобілів, причепів, напівпричепів);

- середньодобовий пробіг автомобілів;

- технічний стан автомобілів, що характеризується їх пробігом з початку експлуатації;

- дорожні умови експлуатації автомобілів, тобто тип дорожнього покриття основних доріг, рельєфу місцевості і умов руху, які поділяються на п’ять категорій експлуатації автомобілів;

- природньо-кліматичні умови експлуатації автомобілів;

- режим роботи рухомого складу на лінії, що визначається тривалістю роботи на рік (у днях) і часом перебування автомобіля у наряді на протязі доби;

- режим ТО і Р рухомого складу, який визначається видами ТО, діагностування і ремонту, їх періодичністю, тривалістю простою автомобілів у ТО і Р.

Вихідні дані коректують у залежності від категорій умов експлуатації, модифікації рухомого складу і організації його роботи, природньо-кліматичних умов, пробігу з початку експлуатації (віку автомобілів) і розмірів АТП. Коректування проводять у відповідності до правил, що викладені у Положенні про ТО і Р рухомого складу.

Після коректування вихідних даних розраховують кількість дій ТО і КР, а також трудові витрати на виконання цих робіт за певний період часу. Програму робіт з ПР визначають тільки у трудовому виразі, так як на практиці неможливо встановити час того чи іншого відказу і обсяги цих робіт, які суттєво відрізняються один від одного.

Виробничу програму з ТО і Р розраховують на одиницю рухомого складу окремо по кожній моделі з наступним перерахунком на весь парк транспортних засобів.

Річну виробничу програму по кількості видів технічних дій, з ТО-1, ТО-2 і КР усіх спискових автомобілів (), даної моделі визначають з виразу:

, (1.1)

де - середньорічний пробіг автомобіля,км; - періодичність даного виду технічної дії, км; - кількість дій більш складного виду на один автомобіль.

Середньорічний пробіг автомобіля беремо з річних звітів автопідприємства або визначаємо з виразу:

, (1.2)

де - середньодобовий пробіг автомобіля, км; - кількість днів роботи автомобіля на рік (приймаємо за фактичними даними по галузі).

Річну виробничу програму робіт ЩО всіх спискових автомобілів даної моделі визначаємо з виразу:

, (1.3)

Річну виробничу програму з сезонного обслуговування (СО) всіх спискових автомобілів даної моделі находимо з виразу:

, (1.4)

Добову виробничу програму з технічного обслуговування розраховують за формулою:

, (1.5)

де - дні роботи зони обслуговування на рік (приймаємо у межах 255…365 днів).

Контрольно-діагностичні роботи – невід’ємна складова частина робіт ТО. Тому кількість Д-1 і Д-2 рівна програмі робіт ТО-1 і ТО-2 відповідно. Контрольно-діагностичні роботи, що входять у ПР автомобілів, враховують при розрахунку виробничої програми ПР, а не визначають їх окремо.

Розрахунок виробничої програми з ТО і Р у трудових показниках проводять для всього АТП на рік. Спочатку встановлюють трудомісткість робіт, що виконуються по всіх видах ТО і Р з урахуванням умов експлуатації автомобілів.

, (1.6)

де - відкоригована трудомісткість одиниці робіт ТО автомобілів, люд.-год. Додаткові роботи, пов’язані з сезонним обслуговуваням визначають з виразу:

, (1.7)

де - трудомісткість одного ТО-2 автомобіля, люд-год;- коефіцієнт додаткових робіт при СО автомобілів(для дуже жаркого і сухого кліматичних районів =0,5, для холодного і жаркого сухого районів m=0,3, для інших районів = 0,2).

Річну виробничу програму ПР автомобілів знаходять, виходячи з нормативної питомої трудомісткості ПР автомобіля, що припадає на 1000 км пробігу, і річного пробігу автомобіля :

, (1.8)

Загальна трудомісткість профілактичних робіт:

Т_ТО = Т_ЩО + Т_ТО-1 + Т_ТО-2 + Т _СО, (1.9)

Усі профілактичні роботи та роботи по ПР автомобілів прийнято називати виробничими, і їх трудомісткість складає:

Т_вир = Т_ТО + Т_пр, (1.10)

Однак у АТП виконується ще деякий обсяг додаткових робіт, Tдод, який складається з робіт по самообслуговуванню Тсам підприємства (поточний огляд за будівлями і спорудами, ремонт обладнання і інвентаря і т.і.), та робіт загальновиробничого характеру (забезпечення виробництва запасними частинами, електроенергією, теплом, і т. і.).

Т_дод = Т_сам + Т _заг, (1.11)

Загальна сумарна трудомісткість робіт, що виконуються у АТП:

ТАТП=Твир+Тдод, (1.12)

Дата добавления: 2014-01-11