Лекція 7. Теорії і практика авангардного мистецтва в реалізації найбільшого в історії соціального експерименту

Теорії і практика авангардного мистецтва в реалізації найбільшого в історії соціального експерименту.

ЗМ 1. 2. Підсумки розвитку архітектури в контексті художньої культури радянської доби.

Другу частину лекційного курсу “Теорія і критика архітектури ХХ ст.” присвячено темі розвитку радянської архітектури.

Архітектура, містобудування та образотворче мистецтво радянської доби (1918-1991) – наслідок розвитку художньої культури за часів найбільшого соціального експерименту в історії людства. Унікальний власним розмахом, цей експеримент все ж має певні часткові аналогії (у мистецтві Великої французької революції, практиці художньої культури недовгого існування тоталітарних держав Заходу – фашистської Італії та нацистської Німеччини). Втім усі порівняння не в змозі затьмарити й послабити яскраві явища художньої культури ХХ ст., до чиєї скарбниці увійшло чимало творів авангардного мистецтва радянської доби. Унікальність розвитку радянської художньої культури полягає перш за все в органічному поєднанні соціального експерименту післяреволюційної доби з експериментами авангардного мистецтва та архітектури.

Хронологічно заключну частину лекційного курсу розподілено наступним чином:

- художня культура революційної доби (1918-1922): період революційного романтизму;

- містобудування, архітектура та мистецтво першого десятиліття радянської розбудови (1923-1931): авангардне мистецтво та архітектура в соціальному експерименті радянської доби;

- містобудування, архітектура та мистецтво передвоєнних часів (1932-1941): формування засад “соцреалізму”;

- архітектура та мистецтво періоду Великої Вітчизняної війни (1941-1945): пафос народного романтизму порятунку, збереження та відродження й відбудови зруйнованої культури;

- архітектура та містобудування першого повоєнного десятиліття (1946-1953): апогей “соцреалізму” – художньої культури під проводом і тиском партійно-державної ідеології;

- мистецтво та архітектура останнього тридцятиріччя радянської доби (1954-1991): критика організаційних засад партійно-радянського управління художньою культурою та професійними галузями архітектури й містобудування;

- пострадянський період розвитку мистецтва та архітектури (кінець ХХ –початок ХХI ст.): проблеми розвитку професійної свідомості в умовах відбудови національної художньої культури.

Роботу в другій частині курсу побудовано таким же чином, що й в попередній: лекційна робота, самостійна робота з рекомендованою літературою, складання ілюстрованого альбому, колоквіум за темами проблематизації.

Дата добавления: 2014-01-11