Інформація як об’єкт культурного усвідомлення та пізнання в суспільних відносинах

Хід лекції

План лекційного заняття.

Тема 2. Інформація як об’єкт культурного пізнання та інформаційного права.

1. Інформація як об’єкт культурного усвідомлення та пізнання в суспільних відносинах.

2. Поняття інформації як правової категорії.

3. Джерела інформації

4. Види, правові основи класифікації інформації та її правові характеристики

5. Інформація, як об’єкт правовідносин. Реалізація права на інформацію

На сучасному етапі розвитку людства вже публічно усвідомлено, що інформація, поряд з речами та енергією, починає посідати провідне місце для з'ясування культурних, економічних, політичних, приватних процесів у житті людей. Вона поступово стає усвідомленим важливим практичним чинником забезпечення ефективності існування людини, суспільства, держави, світового співтовариства. Також на цивілізаційному рівні інформація сприймається як виробничий фактор, предмет сфери послуг, як невід'ємний елемент управління соціальними системами. Відповідно інформація, як поняття, знайшла відображення і в правовідносинах. Дослідження історичних джерел свідчить, що у всі часи інформація, дані, відомості, знання відігравали велику роль у будь-якому суспільстві, серед людей. Щодо ролі інформації у суспільних відносинах у різних народів існували та існують вислови, які мають різне формулювання, але подібну сутність. Для прикладу, наведемо декілька: "хто володіє інформацією, той володіє світом"; "хто володіє інформацією, той володіє всім"; "хто володіє інформацією, той володіє ринком".

У повсякденному житті під інформацією розуміють різні повідомлення, відомості про навколишній світ, процеси, що в ньому відбуваються, про події, ситуації. Інформація багатоаспектна: існує у неживій природі, кібернетичних (управлінських) системах, у живих організмах (генетична інформація), циркулює в суспільстві (соціальна інформація) і т.д. Вказана властивість, зокрема, спричинила різноманітні тлумачення сутності інформації у науковій літературі, де сам термін широко розповсюджений і є категорією, що застосовується у різних галузях знань. При цьому не існує єдиного загальнонаукового поняття. У теорії інформації, наприклад, вона визначається через знання про навколишній світ, усунення невизначеності, в філософії – як відображення багатоманітності.

В енциклопедичному словнику дається таке визначення поняття “інформація”, це - відомості, що передаються людьми усним, письмовим або іншим способом; загальнонаукове поняття, яке включає обмін відомостями між людьми, людиною і автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами в тваринному й рослинному світі; передавання ознак від клітини до клітини, від організму до організму. Інформація забезпечує життєво та історично важливі напрямки діяльності людини, перетворюється в найбільш цінний продукт, основний товар, який став найбільшим об’єктом купівлі – продажу.

Поняття “інформація” є об¢єктом постійного дослідження. Існує значна кількість теорій щодо інформації. Як правило, поняття “інформація” тлумачиться з потреб конкретної соціальної галузі, при цьому, концентрація уваги здійснюється на окремих аспектах її змісту. Поняття “інформація” ототожнюють з поняттям “дані”, “відомості”, “повідомлення”, “знання” тощо.

Інформація розглядається як стратегічний продукт, вона основа управлінської діяльності, відображає не тільки умови існування, якість, закономірності, особливості об’єкта, функціонування суб’єкта, але також систему управління, в цілому, з її елементами зокрема.

З появою автоматизованих інформаційних систем, поняття “інформація” отримало нове визначення - це позначення змісту, що одержується із зовнішнього світу. Нанаш погляд,інформація виступає як діалектична єдність протилежних категорій. У різних теоріях в поняття “інформація” вкладається різний зміст.

Усталеного, вичерпного тлумачення терміну “інформація” немає. Найбільш сталим є поняття про те, що інформація - це відображення; характеристика організованості відображення, єдність відображення. Відсутній і єдиний висновок, щодо сутності поняття “інформації”, її правових основ.

Поняття ”інформація” отримало законодавче визначення одночасно з набранням чинності (ст.1) Закону України “Про інформацію” в якому визначено, що це документовані або привселюдно оголошені відомості про події або явища, що відбуваються в суспільстві, державі і навколишньому середовищі.

Інформація – об'єкт багатофункціональний, вона може виступати, наприклад, як засіб реалізації конституційних прав і свобод, як елемент управління суспільними, державними справами, прийняття управлінських рішень, як товар у процесах її створення, використання, розповсюдження, як об'єкт права власності тощо.

З одного боку інформація необхідна для здійснення якісного управління у будь-якій сфері громадського життя, тому що вона є особливим ресурсом державного управління. З іншого боку, діяльність в сфері інформації, як і будь-який інший соціальний процес, є об'єктом державного управління.

Інформація є найважливішим чинником забезпечення формування і реалізації правового статусу суб'єктів управлінських правовідношень. Щоб бути максимально корисною, у будь-якій сфері застосування, при виконанні основних своїх завдань і функцій, інформація повинна бути належним чином організована.

Інформація, не будучи чимось самостійним, абсолютним, має інформаційний характер тільки відносно системи, яка сприймає інформацію. У цьому полягає основна відмінність інформації від інших предметів суспільних відносин. Важливим тут є те, що соціально значущим у сфері правового регулювання суспільних відносин з приводу інформації є не просто володіння суб'єктом носієм інформації, а й наявність у нього можливості «одержати» інформацію з носія.

Для того, щоб інформаційне забезпечення потреб певного соціуму було ефективним, практика і теорія відпрацювали до нього перелік вимог. Серед них у культурологічному аспекті визначаються такі:

мінімальність інформації – передбачає обмеження збору і опрацювання лише тих повідомлень (інформації), без яких неможливо управляти об'єктом;

достатність інформації – означає, що інформація повинна давати вичерпне й повне уявлення про функціонування об'єкта, а також оптимальні чи близькі до них рішення.

При визначенні потреб в окремих видах інформації необхідно, у першу чергу, враховувати значимість для управління її кожного виду, частоту створення, взаємозв'язок з іншими видами інформації.

Однією з головних вимог, які пред'являються до організації управління, забезпечення високої достовірності відомостей. Без достовірної інформації про об'єкт управління неможливо організувати його роботу, використати найбільш досконалі методи управління.

Дата добавления: 2014-01-11