Інформаційна безпека як складова національної безпеки

Тема 3. Поняття і предмет інформаційної безпеки. Основи теорії безпеки

План лекційного заняття

1. Інформаційна безпека як складова національної безпеки.

2. Поняття, об’єкт, джерела і предмет інформаційної безпеки.

3. Джерела загроз інформаційної безпеки України.

4. Право в сфері забезпечення інформаційної безпеки. Законодавство в сфері забезпечення інформаційної безпеки.

Національна безпека - сукупність зв'язків і відносин, що характеризують такий стан особистості, суспільства, країни, народу, при якому забезпечується їх стале, стабільне існування, задоволення і реалізація життєвих потреб, здатність до ефективного парирування внутрішніх і зовнішніх загроз, саморозвитку і прогресу.

У Концепції (Основах державної політики) національної безпеки України розглядаються основні напрямки забезпечення безпеки в інформаційній сфері, під якою часто розуміють інформаційну безпеку як складову національної безпеки України. Слід зазначити, що ці поняття не є тотожні за змістом. Під інформаційною сферою на змістовному рівні слід розуміти безпосередньо інформацію та сферу її обігу. Тобто безпека інформаційної сфери - це стан захищеності інформації та сфер її створення, накопичення, зберігання, оброблення, розповсюдження і використання. Інформаційна безпека суспільства та країни характеризується рівнем їх захищеності і, як наслідок, стійкістю основних сфер життєдіяльності (економіки, науки, техносфери, сфери управління, воєнної справи, суспільної свідомості тощо) стосовно небезпечних (дестабілізуючих, деструктивних, таких, що уражають інтереси країни та ін.) інформаційних впливів. Вона обумовлюється спроможністю країни нейтралізувати такі впливи. Інформаційна безпека особистості характеризується рівнем і якістю її інформування щодо реального стану справ у всіх сферах життєдіяльності, захищеністю її психіки і свідомості від небезпечних інформаційних впливів - маніпулювання, дезінформування, спонукання до самовбивства, образ тощо. Слід звернути увагу на принципову різницю в змісті понять "інформаційна безпека" і "безпека інформації". Безпека інформації - стан, що забезпечує захист інформації від загроз для неї [Держстандарт України. Технічний захист інформації. Терміни і визначення].

Такі складові інформаційного середовища України, як інформаційні ресурси, інформаційна інфраструктура та інформаційні технології, які надходять до національного інформаційного потенціалу, сьогодні значною мірою визначають рівень і темпи соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку країни. У наш час «інформаційний потенціал» стає одним з найважливіших чинників забезпечення національної безпеки наряду з "економічним потенціалом", "військовим потенціалом" тощо.

У сфері політики ефективність державного управління, обгрунтованість і ефективність політичних рішень та їх реалізації в умовах інформаційної експансії з боку інших держав обумовлюється головним чином обсягом і якістю інформації та швидкістю і якістю її аналізу, тобто рівнем інформаційного потенціалу держави. Крім того, політичний імідж країни на міжнародній арені та ефективність дипломатичних заходів значною мірою залежать від грамотності й адекватності висвітлення політичної платформи, позиції України в закордонних засобах масової інформації та від спроможності формування країною у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення про Україну. В останньому проявляється активний характер заходів з інформаційної безпеки. Перевага в рівні інформаційного потенціалу на сучасному етапі еквівалентна захопленню ініціативи в зовнішній політиці.

В економічній та виробничій сферах рівень інформаційного потенціалу має вирішальне значення для розвитку нових технологій, поліпшення культури виробництва, розроблення ефективних процедур маркетингу, розв'язання завдань прогнозування й керування виробництвом, економікою і фінансами, підвищення ефективності зовнішньої торгівлі та освоєння нових ринків. Характерним для сьогодення є те, що окремі компоненти інформаційного потенціалу все більше набувають рис товару, прстежується навальне зростання інформаційного виробництва, інформаційних технологій, ринку інформаційних продуктів і послуг.

У сфері соціальних стосунків рівень інформаційного потенціалу разом з розвиненими інформаційними стосунками уможливлює досягнення соціального компромісу і тим самим - підтримання стабільності суспільства і держави. Говорячи про компроміс, маємо на увазі баланс інтересів усіх суб’єктів соціальних стосунків.

В екологічній сфері спроможність визначати екологічні проблеми, прогнозувати їх розвиток і керувати ресурсами з метою усунення цих проблем пов'язана насамперед з наявністю і відповідним рівнем інформаційного потенціалу, з необхідністю розв'язання інформаційних завдань, включаючи екологічний моніторинг і моделювання процесів, що відбуваються в навколишньому середовищі.

Стосовно науково-технологічної сфери доречним буде вислів В.І.Вернадського: "Той народ, який зуміє найповніше, найшвидше, найдосконаліше опанувати новим, що відкривається в людському житті знанням, досконало розвинути і використати його в своєму житті, одержить ту міць, досягнення якої на загальне благо є основним завданням усякої розумної державної політики". А ефективність наукових досліджень та уречевлення їх результатів у всіх сферах життєдіяльності суспільства і країни перебуває у прямій залежності від стану національного інформаційного потенціалу. Отже, рівень розвитку та безпека інформаційного середовища, які є одними з найвагоміших факторів у всіх сферах національної безпеки, активно впливають на стан політичної, економічної та інших складових національної безпеки України. У зв'язку з цим доцільно розглядати інформаційну безпеку як складову інших сфер національної безпеки. Разом з цим, інформаційна безпека є самостійною складовою національної безпеки і в цьому проявляється її двоїстий характер. Це обумовлюється наступним:

прагненням кожної держави реалізувати та захистити власні національні інтереси, що направлені на формування та накопичення національного інформаційного потенціалу в умовах глобалізації світових інформаційних процесів;

необхідністю не лише розвивати й посилювати національний інформаційний потенціал, але й захищати від широкого спектра існуючих та потенційних інформаційних загроз;

існуванням реальної потреби в захисті всіх суб’єктів інформаційних стосунків від можливих негативних наслідків упровадження та використання інформаційних технологій;

наявною можливістю інформаційного тиску на Україну, навіть інформаційної агресії з боку розвинутих країн світу з метою одержання односторонніх переваг в політичній, економічній, військовій та інших сферах, а також інформаційного впливу на свідомість і підсвідомість індивідів, на сім’ю, суспільство й державу, що загрожує національній безпеці країни.

Отже, інформаційна безпека є однією із основних складових національної безпеки країни. Її забезпечення з використанням грамотно сформульованої національної інформаційної політики значною мірою сприяло б досягненню успіху у виконанні завдань політичної, воєнно-політичної, воєнної, економічної, соціальної та інших сферах державної діяльності. Зокрема, впровадження вдалої інформаційної політики може справити істотний вплив на зниження напруженості та розв’язання зовнішньополітичних і воєнних конфліктів.

Дата добавления: 2014-01-11