КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мова і професія
Додаткова Основна Тактичні та мовні засоби в межах вербального спілкування - СРС. Тема 1.3. Специфіка мовлення фахівця туристичного бізнесу Лекція 3. Специфіка мовлення фахівця туристичного бізнесу (2 год.) 1. Мова і професія. 2. Майстерність публічного виступу. 3. Види підготовки до виступу. 4. Управління мовленням та його структурування.
Література до теми 1. Ділова українська мова: Навч. посіб. – За ред. О.Д. Горбула. – К.: Знання, 2002. – С. 201-209. 2. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: фахове і нефахове спілкування. – Донецьк: ТОВ»ВКФ «БАО», 2011. – С. 11-36. 3. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д. Бабич. — Чернівці: Книги –ХХІ, 2011. – С. 41-118. 4. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навч. посіб. – К.: Либідь, 1998. – С. 5-13, 379-388. 5. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практ. посіб. – К.: Либідь, 2000. – С. 43-44. 6. Потелло Н.Я. Теорія і практика ділового мовлення: Навч. посіб. – К.: МАУП, 1999. – С. 14-15. 7. Сербенська О.А. Культура усного мовлення: Практикум. – К.: 2004. – С. 18-21. 8. Шевчук С.В. Ділове мовлення: Модульний курс: Підручник. — К.: Літера, 2003. – С. 346-388. 1. Брус М.П. Українське ділове мовлення: Навч. посіб. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – С. 28-154. 2. Косенко Н.Я., Вакуленко Т.М. Як правильно говорити українською: Практ. посіб. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. – С. 6-105, 220-230. 3. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Вища шк., 2006. – С. 90-110. Словники 1. Головащук І.С. Словник-довідник з правопису та слововживання. - К., 1989. 2. Головащук І.С. Складні випадки наголошення. Словник-довідник. — К., 2001. 3. Головащук І.С. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. — К., 1995. 4. Російсько-український словник: Сфера ділового спілкування / За ред. Тараненко А.А. — К., 1996. 5. Словник іншомовних слів. / За ред. О.Мельничука. — К., 1985. 6. Словник-довідник з культури української мови / Д.Гринчишин, А. Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак. — К.: Знання, 2006. 7. Тараненко А.А., Брицын В.М. Русско-украинский словарь для деловых людей. — К., 1992.
Для різних видів мовленнєвої діяльності суспільство формує певні правила їх здійснення. Правила ведення мовлення, чи етикет мовлення, поділяються на правила для мовця і слухача. Виділимо, насамперед, правила для мовця: 1. Доброзичливе ставлення до співрозмовника, повага до адресата. 2. Необхідно виявляти доречну в певній ситуації ввічливість (враховувати стать, вік, службовий чи суспільний статус тощо). Треба знімати надмірну категоричність. 3. Мовцеві не рекомендується ставити в центр уваги своє “я”, нав'язувати свої думки й оцінку подій. 4. Необхідним для мовця є відокремлення власного “я” слухача в центр уваги. 5. Мовцеві треба вміти вибирати тему для розмови, доречну в кожній ситуації, яка є цікавою, зрозумілою партнерові. 6. Мовець повинен стежити за логікою розгортання тексту, за тим, щоб висновки не суперечили задуму бесіди. 7. Мовець повинен пам'ятати, що межа смислового сприйняття й концентрації уваги у слухача обмежені. 8. Мовцеві необхідно постійно відбирати мовні засоби відповідно до вибраної тональності тексту, орієнтуючись не тільки на адресата, але й на ситуацію спілкування загалом, на офіційність або неофіційність ситуації. 9. Мовець повинен пам'ятати, що в усному контактному безпосередньому спілкуванні слухач не тільки чує, але й бачить його, отже, сприймає жести, міміку, пози, загальну манеру триматися при розмові, культуру поведінки. Правила для слухача: 1. Необхідно перервати всі справи й уважно вислухати мовця. 2. Слухаючи, необхідно доброзичливо, із повагою і терпляче ставитися до мовця, бути тактовним. 3. Намагатися не перебивати мовця, не вставляти недоречних зауважень, не переводити власне слухання у говоріння. 4. Слухаючи, треба перевести в центр уваги мовця та його інтереси. 5. Необхідно вміти вчасно оцінити мовлення співрозмовника, погодитися чи не погодитися з ним, відповісти на питання.
Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1051; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |