Правила введення прикорму

- прикорм спочатку дають у малих кількостях (1-2 чайні ложки), поступово збільшуючи протягом тижня до такої кількості, щоб одне годування груддю замі-нювало його;

- прикорм дається перед годуванням груддю;

- другий вид прикорму вводять тільки тоді, коли дитина звикне до першого;

- прикорм повинен бути гомогенним і не визивати утруднень під час ковтан-ня;

- перший прикорм повинен бути рідким, а з часом його консистенція повин-на ставати густішою.

Першою стравою прикорму може бути 5 % манна каша на молоці, розведеному наполо-вину овочевим відваром, або овочеве пюре.

Через 2-3 тижні 5 % кашу можна замінити 10 % кашею на незбираному молоці.

Однак доцільніше як перший прикорм використовувати не кашу, а овочеве пюре (без круп) з молоком. Воно багате на мінеральні солі, мікроелементи і особливо корисне дітям з над-лишковою масою, недоношеним, при анемії, рахіті, проявах ексудативно-катарального діатезу.

Другий прикорм вводять у 6 міс. Якщо у дитини першим прикормом було овочеве пюре, то другим має бути каша, і навпаки. Крім манної каші, рекомендуються добре розварені і про-терті гречана, рисова, вівсяна каші, а ще краще каша, що готується із суміші цих круп. Змішана каша дуже поживна, смачна, багата на мінеральні речовини, лецитин.

Не слід давати двічі протягом дня круп'яні каші, оскільки таке харчування буде неповно-цінним.

Каші можна збагачувати, додаючи овочеві чи фруктові пюре, сир, круто зварений яєчний жовток, що є джерелом фосфору, кальцію, холекальциферолу, вітамінів групи В.

Жовток у сирому вигляді давати не рекомендується, оскільки це може спричинити алер-гічні реакції, зараження сальмонельозом.

Овочеве пюре дітям першого півріччя життя слід готувати з овочів, що не містять грубої клітковини (морква, картопля, цвітна капуста, кабачки, білокачанна капуста), в другому півріччі можна використати гарбузи, зелений горошок, буряк.

Третій прикорм вводять з 6,5-7 міс у вигляді м'ясного бульйону з протертими овочами та корінням, потім (з 8 міс) - печінкового чи м'ясного фаршу.

Таким чином, дитина у 8-8,5 міс одержуватиме обід у вигляді бульйону, овочевого пюре (чи супу-пюре на м'ясному бульйоні) з м'ясним фаршем, протертого яблука.

З 10 міс м'ясний фарш замінюють фрикадельками, а з 11-12 міс - паровою котлетою.

Для приготування м'ясного прикорму можна використати яловичину, телятину, м'ясо кур-ки, кроля.

Як прикорм призначають дітям сир, кефір, ацидофільно-дріжджове молоко, пасту, а в кін-ці року - страви з риби, ретельне відділеної від кісток.

З 8-10 міс при наявності чотирьох зубів можна давати сухарик з білого хліба, нежирне пе-чиво, розмочене молоком.

Харчова промисловість нині випускає спеціальні консервовані продукти для догодовуван-ня дітей першого року життя. Ці продукти містять усі необхідні для організму дитини речови-ни, які є стерильними і добре перетравлюються.

Продукти зберігаються тривалий час, приготування не потребує великих затрат часу.

Консерви готують з першосортних, спеціально оброблених продуктів (овочів, фруктів, м'яса, печінки). Способи термічної обробки, що використовуються, забезпечують зберігання не тільки харчової цінності, а й добрих смакових якостей.

Дитячими консервами можна користуватися в будь-яку пору року і в будь-яких клімати-них умовах. На етикетках зазначаються способи приготування і зберігання, харчова цінність і вік, на який вони розраховані.

Відняття від груді

Здорову доношену дитину віднімають від груді в 11-12 міс.

При правильному вигодовуванні і поступовій заміні грудного молока різноманітною їжею процес відняття від груді відбувається легко і безболісно для дитини і для матері.

Віднімати від груді не можна влітку, при гострих розладах травлення і харчування, при га-рячкових станах, а також при проведенні профілактичних щеплень, навіть якщо дитині на цей час виповниться рік.

Для того щоб припинилася лактація, на груди накладають тугу пов'язку, матері рекомен-дують обмежити вживання рідини.

Протипоказання і утруднення при грудному вигодовуванні

Абсолютними протипоказаннями до годування дитини груддю є: активна форма туберкульозу, сіфіліс (якщо зараження сталося після 6-7 міс вагітності), декомпенсовані пороки серця, тяжкі ураження нирок, цукровий діабет, дизен-терія, черевний тиф, паратифи, сепсис, бешиха, цереброспінальний менінгіт, рез-ус-конфлікт (протягом 2-х тижнів), внутрішньочерепна пологова травма та ін.

Відносні протипоказання: гостра респіраторна вірусна інфекція, ангіна, пневмонія, грип.

Питання про годування груддю в кожному окремому випадку вирішується індивідуально залежно від важкості стану матері. Якщо прикладання дитини до груді можливе, мати повинна надіти маску із 4-6 шарів марлі, міняючи її перед кожним годуванням.

Коли ж через стан матері не можна годувати груддю, дитину ізолюють і го-дують пастеризованим молоком.

Перешкодою до годування дитини груддю (з боку матері) є неправильна форма сосків, тугі груди, тріщини сосків, катаральний і гнійний мастит.

При катаральному маститі дитину годують до останньої можливості, обо-в'я-зково зціджуючи молоко, що залишилося в грудях.

При гнійному маститі, коли є домішки гною в молоці, годувати груддю при-пиняють. Молоко при цьому необхідно відціджувати молоковідсмоктувачем, а не руками.

При плоских сосках або тріщинах на соски кладуть накладки.

Перешкоди при годуванні груддю можуть бути і з боку дитини.

Це незарощення верхньої губи і твердого піднебіння, вроджені зуби, важкі пологові травми, глибока недоношеність.

Утруднення часто виникають у дітей, що страждають на стоматит, пліснявку, при наявності нежиті тощо.

Дієта і режим жінки, яка годує.

Жінка-годувальниця повинна раціонально харчуватися, дотримуватися правильного режи-му дня, чергувати посильну працю і відпочинок, бувати на свіжому повітрі, вміло користувати-ся сонцем в літню пору року.

Кількість і якість грудного молока безпосередньо залежить від харчування.

Жінка, що годує дитину, виділяє за добу від 1 до 1,5 л молока.

В 1 л грудного молока міститься 700 ккал, тому добовий раціон жінки, що годує, слід збільшити на 1000 ккал.

В ньому повинно бути 130 г білків, 130 г жиру, 500 г вуглеводів.

Обов'язковими в харчовому раціоні матері повинні бути молоко, сир та інші молочні про-дукти, що містять велику кількість білків, фосфору і кальцію.

До раціону необхідно вводити також кефір, кисляк, ацидофільне молоко, які сприятливо впливають на процеси травлення і мікрофлору кишок.

Особливо корисними для жінки, що годує, є сирі фрукти, овочі, ягоди, свіжа зелень, які збагачують організм вітамінами та мінеральними солями.

Жінці, яка годує, треба вживати, крім тваринних жирів, рослинні олії (соняшникова, лля-на, кукурудзяна, конопляна, соєва).

Слід застерегти жінку від надлишкового вживання жиру {понад 150 г в день), оскільки він погіршує засвоєння кальцію.

М'ясо і риба можуть бути використані в будь-якій кулінарній обробці.

Обмежувати в раціоні вуглеводи необхідно лише тоді, коли маса тіла жінки прогресивно зростає. За добу жінка повинна випивати не більше 2 л рідини, включаючи рідину, що надхо-дить з їжею.

В період годування категорично забороняються куріння, вживання алкоголю.

Чергування помірної фізичної і розумової праці з відпочинком - основа збереження здо-ров'я жінки, яка годує.

Тривалість нічного сну повинна становити не менше 8 год.

Через 2-3 міс після пологів показані заняття фізкультурою і спортом.

Гіпогалактія

Гіпогалактія - знижена секреторна здатність молочних залоз.

Вона може бути ранньою (первинною), що виникає відразу після пологів, або пізньою (вторинною), що виникає в більш пізні строки.

Однією з причин первинної гіпогалактії є інфантилізм статевого апарату, в тому числі і недостатній розвиток молочних залоз.

Частими факторами, що сприяють виникненню первинної гіпогалактії, є тяж-кі токсикози вагітності, оперативні втручання під час пологів, кровотечі, гормо-нальна стимуляція пологів.

Вторинна гіпогалактія розвивається в результаті пізнього прикладання до груді, порушення техніки годування (безладне годування і недостатнє спорож-нення грудних залоз), на грунті перевтомлення, через психічні травми тощо.

Профілактика гіпогалактії полягає в ранньому прикладанні дитини до гру-ді, дотриманні техніки зцідження молока і режиму жінки, яка годує; режиму году-вання дитини. При цьому слід чергувати прикладання дитини до лівої і правої груді і стежити за повним спорожненням грудних залоз.

Важливу роль у профілактиці гіпогалактії відіграє підготовка майбутньої ма-тері до годування дитини груддю.

З цією метою в останні місяці вагітності необхідно готувати соски і грудні за-лози.

Підготовка полягає в тому, що двічі на день протягом кількох хвилин слід ритмічно стискати сосок між двома великими пальцями рук спочатку в горизон-тальній, а потім - у вертикальній площині. Ця вправа сприяє формуванню сосків.

На лактацію позитивно впливає масаж грудних залоз, який здійснюється в останні 2 міс вагітності. Тривалість масажу 2-3 хв двічі на день. Закінчують ма-саж обтиранням сосків полотняною серветкою (рушником). Це, з одного боку, сприяє процесу лактації, а з другого - є профілактикою тріщин сосків.

Лікування при первинній гіпогалактії зводиться до призначення гормону пролактину по 5-6 од 2-3 рази на день, якщо її причиною є інфантилізм, а також усунення тих факторів, які її зумовили. Завдання це досить складне і входить до компетенції лікаря.

Лікування при вторинній гіпогалактії полягає в усуненні причин захворю-вання.

Із лікарських засобів рекомендують токоферол по 10-15 мг двічі на день про-тягом 10-15 днів, нікотинову кислоту по 40-50 мг 2-3 рази на день за 10-15 хв до годування, апілак по 0,01 г під язик тричі на день протягом 2 тижнів.

Позитивний вплив мають УВЧ-терапія малої інтенсивності, опромінення ртутно-кварцовою лампою (УФО), до 20 сеансів.

Деякі автори рекомендують вживати грецькі горіхи (не більше 3-5 на день), тепле коров'яче молоко із зеленим чаєм (до 1 л на день).

Якість грудного молока поліпшується при вживанні сухих пивних дріжджів по 1 чайній ложці двічі на день протягом усього періоду лактації.

Категорично забороняється пити пиво, яке містить спирт, бо він несприятли-во діє на організм дитини.

Слід коротко спинитися на призначенні деяких лікарських засобів для жінки, яка годує. Доведено перехід ряду лікарських засобів у молоко матері (промедол, кодеїн, седуксен та ін.).

Тому, якщо є можливість, слід уникати призначення цих препаратів, бо вони пригнічують нервову систему дитини.

Іноді матері все ж доводиться вживати такі ліки. Тоді необхідно пропустити 1-2 годуван-ня, обов'язково зцідивши молоко, а для годування дитини взяти молоко інших породіль.

Препарати брому також можуть переходити до дитини з молоком і бути причиною бром-дерматозів.

Не рекомендують призначати жінці сольові проносні або вводити сульфат магнію через те, що вони можуть призвести до зменшення лактації.

Дата добавления: 2014-01-11