Міжнародні економічні договори як головний інструмент МЕД держав

ТЕМА 3. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План.

1. Міжнародні економічні договори як головний інструмент МЕД держав.

2. Регулювання МЕД суб’єктів міжнародного права.

3. Регулювання ЗЕД в Україні.

3.1. Конституція України.

3.2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

4. Система центральних органів виконавчої влади України, які здійснюють регулювання МЕД України – самостійно.

Режим МЕД – комплекс міжнародних угод, які визначають характер взаємодії національних економічних суб’єктів із зарубіжними, правовий і економічний статус держави, міжнародний режим та міжнародне економічне право в світогосподарських взаємовідносинах.

Головним практичним керівництвом держав в сфері міжнародних договорів є Конвенція про право міжнародних договорів (Вена, 23 травня 1969 р.), яка встановлює особливості заключення та дії міжнародних договорів). Набула чинності 27 січня 1980 р.

Конвенція розглядається як кодифікація існуючого звичайного права:

- Конвенція застосовується до договорів між державами (ст. 1).

- «договір» означає міжнародну угоду, укладену між державами в письмовій формі і регулюється міжнародним правом, незалежно від того, чи міститься така угода в одному документі, у двох або декількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування (ст. 2).

- «учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права як виправдання для невиконання ним договору» (ст. 27).

Україна є учасником Конвенції про право міжнародних договорів.

Конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями прийнята 21 березня 1986 р. Дипломатичною конференцією (у Відні) на основі робот Комісії міжнародного права.

Конвенція застосовується:

а) до договорів між одним або декількома державами та однією чи кількома міжнародними організаціями,

б) до договорів між міжнародними організаціями (ст. 1).

Внутрішнє право держав і правила міжнародних організацій і дотримання договорів (ст. 27):

1. «Держава - учасник договору не може посилатися на положення свого внутрішнього права як виправдання для невиконання ним цього договору».

2. «Міжнародна організація - учасник договору не може посилатися на правила цієї організації в якості виправдання для невиконання цього договору».

Види міжнародних договорів у залежності від об’єкта:

- політичні договори (про союз, взаємну допомогу, нейтралітет, в області роззброювання й ін.):

- економічні договори (торговельні договори, угоди про постачання товарів і товарообіг і ін.);

- договори по спеціальних питаннях (в області транспорту, зв’язку, по сільському господарству, охороні здоров’я, й ін.).

Міжнародний економічний договір - угода між двома і більше державами та іншими суб’єктами міжнародного економічного права щодо встановлення, зміни чи припинення їхніх взаємних прав і обов’язків в галузі економічних відносин між ними.

Міжнародні економічні договори є основним інструментом здійснення МЕД держави.

Умова:

- сторони міжнародного договору повинні бути суб'єктами міжнародного права;

- приватні особи не можуть бути сторонами міжнародного економічного договору, тому що за приватними особами не визнається статус прямих суб'єктів міжнародного права у необхідному ступені;

- не є міжнародними договорами угоди, що укладаються державами з неурядовими організаціями, товариствами приватно-правової форми - незалежно від реальної ваги.

Згідно з законодавства України:

- міжнародні договори, які ратифіковані парламентом держави, є складовою національного законодавства:

(«Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України» (ст. 9 Конституції України)).

- в необхідних випадках в законах України вказується на необхідність використання міжнародного договору (потреба виникає, коли, наприклад, законодавством України встановлені інші правила у порівняні з міжнародним правом).

Заключення та виконання міжнародного договору відноситься до повноважень суверенітету. В кон­ституції кожної держави вказуються особливості розподілу повноважень між різними державними органами:

- якщо заключення договорів регулюється міжнародним правом, то процедурні особливості цього процесу та особливості виконання підпадають під внутрішнє право.

- державні органи спочатку повинні ввести договір у свій внутрішній правопорядок, а потім його виконувати, тобто приймати рішення, які є заходами по виконанню договірних рішень.

- виконання міжнародних договорів забезпечується всіма органами держави, оскільки обов'язок виконання договору лежить на державі в цілому як суб'єкта міжнародного права.

Конституція України:

1) «Кабінет Міністрів країни: забезпечує … виконання Конституції і законів України» (ст. 116);

2) «Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади» (ст.119:.

Закон «Про міжнародні договори України» (від 29.06.2004 № 1906-IV, вступив в дію 03.08.2004) встановлює порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України:

1) міжнародні договори України укладаються Президентом України або за його дорученням - від імені України; Кабінетом Міністрів України або за його дорученням - від імені Уряду України; міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, державними органами - від імені міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів. Від імені Уряду України укладаються міжнародні договори України з економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних та інших питань, віднесених до відання Кабінету Міністрів України (ст.3);

2) загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво) договори, з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, підлягають ратифікації (ст.9);

3) міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, інші органи державної влади, до відання яких віднесені питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами міжнародних договорів України їхніх зобов'язань (ст.16);

4) чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість якихнадана ВР України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (ст. 19).

Дата добавления: 2014-01-11