Каталоги. За способом представлення

За способом представлення

План

Рефлекс и функциональная система.

Рефлекторная теория основана на принципах:

1. детерминизм

2. анализ

3. синтез

4. структурность

Принцип детерминизма – причинности – господствующая роль раздражителя (стимула): любое действие осуществляется на определенный раздражитель. Функциональная система имеет ряд отличий в оценке рефлекторного акта:

1. афферентный синтез – распознание раздражителей, начинается с чувствительной части рефлекторного кольца

2. принятие решения – раздражений много, а ответная реакция должна быть одна

3. аппарат предсказания всех важных параметров будущего результата; когда процесс пошел на получение результата, то качество этого результата уже заложено в виде циркуляции (возбуждение бегает между клетками, которые только и ожидают, когда к ним придет сигнал о том, что результат получен

4. интеграция возбуждения на двигательном направлении

5. результат действия – центральный пусковой узел – поведенческий акт

6. обратная афферентация – несет информацию о результате к аппарату предсказания, где происходит сличение

Об общем конечном результате писал Шеррингтон (1920), понятие рефлекторного кольца введено Н.А. Бернштейном (1934).

1. Інформаційні ресурси Інтернет

2. Класифікація мережних інформаційних ресурсів

2.2 За національно-територіальною ознакою

2.3 За характером змісту

3. Засоби пошуку інформації

3.2 Пошукові машини

3.3 Метапошукові системи

4. Методи інформаційного пошуку

4.1 Типологія методів пошуку

4.2 Технологія пошуку з використанням пошукових машин

4.3 Складання і виконання запитів до пошукових машин

5. Висновки. Проблеми, що виникають у процесі пошуку

1. Інформаційні ресурси Інтернет

Завдяки повсюдному розвитку і застосуванню комп'ютерних технологій у даний час у тієї чи іншій електронній формі знаходиться інформація всіх областей людської діяльності: наука, виробництво, комерція, література, розваги і т.д. Мережа Інтернет має сумісність з різними електронними мережами і базами даних і дозволяє одержати зручний доступ практично до будь-якого виду інформації. Для мільйонів людей різних професій Інтернет став необхідним інструментом у роботі та універсальним засобом розваги у час дозвілля.

У зв'язку з цим виникає потреба в програмних засобах, яки ефективно вирішують проблеми пошуку необхідної користувачу Інтернет інформації. Ці засоби повинні бути:

• максимально прості,
• здійснювати пошук у всіх інформаційних ресурсах, доступних через Інтернет,
• забезпечувати як можна велику релєвантність, тобто відповідність знайденої інформації задачі пошуку,
• швидко пристосовуватися до умов постійного відновлення інформації й утворення нових вузлів мережі.

2. Класифікація мережних інформаційних ресурсів

У Мережі існує величезна кількість інформаційних ресурсів. За деякими оцінками, число документів перевищило 165 млн. і продовжує стрімко рости. Такий обсяг інформації вимагає правильної організації процесу пошуку і застосування спеціальних технічних засобів, таких як пошукові машини. Простий пошук по досить розповсюдженому ключовому слову дає звичайно від десятків тисяч до декількох мільйонів посилань. Очевидно, що робота з такою великою кількістю документів практично неможлива, тим більше що гнітюча їхня частина нерєлевантна, тобто містить інформацію, що не відноситься до справи.

Джерела інформації в Інтернет розрізняються по способі представлення інформації, а отже, і по методу доступу до них. Тому, перш ніж приступати власне до інформаційного пошуку, необхідно класифікувати джерела інформації і визначити пріоритетність одних стосовно другим.

2.1 Спосіб представлення

По способі представлення інформації джерела можна розділити на наступні основні категорії:

Web-сторінки є сьогодні основним і найбільш розповсюдженим типом інформаційних ресурсів у Мережі. Цей ресурс являє собою сторінки так називаного гіпертексту, тобто тексту, що може містити в собі посилання.

Взаємозалежна логічно і за допомогою посилань сукупність гіпертекстових сторінок, розташована в одному місці, являє собою одиницю, називану сайтом (site).

У процесі перегляду гіпертекстової сторінки за допомогою спеціальної програми - броузера - користувач може здійснити перехід на іншу сторінку, розташовану, можливо, зовсім в іншім місці. Таким чином, усі Web-сторінки в Інтернеті виявляються зв'язані між собою досить довільним образом. Такий спосіб представлення інформації одержав назву Всесвітньої павутини (World Wide Web, чи WWW).

Слід зазначити, що, крім власне тексту і посилань, Web-сторінка може містити інформацію, представлену в довільній формі: графічним, звуковий, відео і т.д.

Стандартом de facto на представлення даних в Інтернету є мова HTML - Hyper Text Markup Language, що розпізнається броузером. Такі форми представлення інформації, як аудіо - і відеоінформація в режимі реального часу, також доступні з WWW-сторінок, але вимагають застосування додаткових програмних засобів.

Gopher є іншим гіпертекстовим стандартом, що практично не розвивається сьогодні, оскільки підтримує тільки текстову форму представлення інформації. Стандартні броузеры нормально "розуміють" цей формат.

Бази даних також можуть мати інтерфейс в Інтернету, іншими словами, можуть бути доступні через Мережу. Бази даних можуть містити довільну інформацію: публікації, табулюванні дані і т.д.

В даний момент не існує якого-небудь стандартного способу доступу до баз даних по мережі Інтернет. Найбільш прогресивним способом є доступ до баз даних за допомогою усі тих же стандартних броузеров, тому що цей спосіб забезпечує максимальну потенційну аудиторію споживачів інформації.

Хоча, з погляду займаних ресурсів і часу доступу, збереження інформації в базах даних здійснюється набагато більш ефективно, чим у форматі HTML, для організації такого доступу з боку бази даних необхідне використання спеціального програмного забезпечення, що здійснює перетворення даних до формату HTML "на лету", тобто в процесі виконання конкретного запиту користувача.

Висока цінність і великий обсяг інформації, звичайно розташовуваної в базах даних, а також витрати на організацію доступу до даних з боку Мережі обумовлюють у більшості випадків платність доступу до баз даних у мережі Інтернет.

Файлові сервери є традиційним способом збереження даних в Інтернету і являють собою комп'ютери, частина дискового простору яких доступна по Мережі. Доступ до даних на такому серверу здійснюється за допомогою спеціальних програм, що підтримують протокол передачі файлів (FTP - File Transfer Protocol). Даний протокол у загальному випадку вимагає авторизації, тобто ідентифікації користувача, що запросив доступ до даних. Для здійснення доступу до файлів з боку довільного користувача Мережі звичайно використовується так називаний анонімний вхід (anonymous). Цей протокол звичайно підтримується стандартними броузерами.

Телеконференції також можуть бути джерелом необхідної інформації, як правило, що носить неофіційний характер. Телеконференції являють собою спосіб спілкування людей, що мають доступ у Мережу, і призначені для обговорення яких-небудь чи питань поширення інформації. Усі телеконференції розбиті по тематичній ознаці на рубрики, інакше називані групами новин (news groups). Інформація, поміщена в телеконференцію, стає на визначений час доступна всім бажаючим. За поширення інформації в такій формі відповідають спеціальні сервери. Кожний може розмістити в групі своє повідомлення (статті) чи послати свою відповідь на чуже. Таким чином, можливе одержання негайного зворотного зв'язку від безлічі облич і детальне обговорення якої-небудь проблеми територіально роз'єднаними людьми. Завдяки останній обставині телеконференції найбільш популярні в науковому середовищі й у приватному житті.

Телеконференції поділяються на " модерируемые" (керовані), тобто такі, розміщення статей у який виробляється спеціальною людиною - модератором, що здійснює в основному цензурні функції, і " немодерируемые", розміщення статей у який виробляється автоматично по запиті будь-якого користувача Мережі. У Мережі існують архіви найбільш цікавих телеконференцій, що також можуть бути використані для одержання інформації.

2.2 Національно-територіальна ознака

Досить очевидним представляється також поділ інформаційних ресурсів по мовній ознаці. У силу історико-географічних причин основною мовою в мережі Інтернет є англійська, але практично всі основні мови світу представлені в Мережі. Деякі із сайтів підтримують кілька мов - на вибір користувача.

За мовною класифікацією випливає (і з нею зв'язана) класифікація джерел по географічній ознаці. Довільний інформаційний ресурс у переважній більшості випадків належить якої-небудь організації, що здійснює свою діяльність на переділеній території, і може бути призначений для аудиторії, що знаходиться переважно в межах іншого регіону. Навряд чи новгородца зацікавить оголошення про продаж автомобіля в Іркутську. Хоча... Варто підкреслити, що територіальний поділ не відноситься до можливості доступу до ресурсів - він може бути здійснений з будь-якої крапки.

2.3 Характер змісту

Найбільш важливим, із практичної точки зору, є поділ по виду і характеру інформації, що представляється, тому що саме інформаційне наповнення (content) в остаточному підсумку виявляється вирішальним при відборі джерел. У той же час саме цей аспект може бути найбільш важко формалізувати через неоднорідність представленої на ресурсі інформації. Той самий Web-сайт може містити саму різноманітну інформацію, тому приведена нижче класифікація в достатньому ступені умовна. Інформація, що міститься на ресурсі, може бути схематично розділена по виду і характеру на наступні категорії:

Тематична інформація. Найбільш коштовний тип інформації, що безпосередньо відноситься до конкретної предметної області: технічна, технологічна, маркетингова тощо. На жаль, інформація цього виду рідко присутня у Мережі "у чистому виді". Вона, як правило, виявляється включеної до складу блоків інформації одного з перерахованих нижче типів. Це, утім, цілком природно. Якби усі шукали те саме...

Наукові публікації. Цей вид інформації являє собою статті, реферати, огляди та інші публікації наукового характеру, що зберігаються в Інтернету. У випадку придатної теми дослідження інформація, що міститься в ньому, може виявитися дуже корисною. До цієї ж категорії ресурсів можна віднести і статті деяких телеконференцій. Особливий вид подібних документів представляють маркетингові дослідження, що, однак, звичайно недоступні по Мережі для безкоштовного доступу в зв'язку з великою комерційною цінністю представленої в них інформації.

Рекламна інформація. Більшість Web-сайтов комерційних компаній, представлених в Інтернету, носять у тім чи іншому ступені рекламний характер. Вони містять інформацію про саму фірму (так називаний профіль компанії - company profile), про пропонованих нею чи товарах послугах, про ключові посади, що займають, людях; через сайт може здійснюватися частина роботи з підтримки клієнтів, там звичайно розміщаються відповіді на найбільше питання, що часто задаються, і т.п.

Довідкова інформація. Безліч ресурсів у Мережі містить інформацію довідкового характеру: різноманітні довідкові матеріали, посилання на Web-сайты компаній, представлені аналогічно традиційним "жовтим сторінкам" чи іншим способом, нормативну базу і т.д.

Новини. Ця інформація легко доступна по Мережі, однак являє собою вид "сирої", неопрацьованої інформації, що коштовна не стільки сама по собі, скільки в контексті інших чи подій у динаміку розвитку, і часто має потребу в наступній обробці.

Вторинна інформація. Вторинні джерела пропонують систематизовану і попередньо оброблену інформацію і, отже, мають значну цінність. Як джерела вторинної інформації в нашому випадку можуть виступати ресурси, що містять огляди, добірки рефератів, каталоги й іншу подібну інформацію, а також спеціалізовані тематичні сайти.

3. Засоби пошуку інформації

За принципом організації і використання засоби пошуку можна розділити на каталоги (довідники, директорії) і пошукові машини.

Рис.1 Організація пошукових сервісів Інтернету.

Дата добавления: 2014-01-11