Використання бібліотечних ресурсів Інтернет у науковій праці

Вступ. Основні поняття.

План лекції

Для слухачів магістратури

Лекція №1

з дисципліни

Інформаційно-бібліографічний пошук

Дніпропетровськ – 2012

Лекція №1 з дисципліни "Інформаційно-бібліографічний пошук " (для слухачів магістратури), підготовлена доцентом кафедри спеціальної техніки та інформаційних технологій, кандидатом технічних наук Косиченко О. О.

Рецензенти:

доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інформаційних технологій та інформаційних систем Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при президентові України.,
Габринець Володимир Олексійович

Начальник Управління інформаційних технологій ГУМВС України в Дніпропетровської області, підполковник міліції, Згорський Роман Анатольович

Обговорено та затверджено на засіданні кафедри Спеціальної техніки та інформаційних технологій, протокол № 1 від 25.08.2012 р.

1. СИСТЕМА "ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС - СПОЖИВАЧ".

2. БІБЛІОГРАФІЧНА ІНФОРМАЦІЯ.

2.1. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ЗАПИС.

2.2. Бібліографічний опис.

Висновки
Вступ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ.

Розумова праця в будь-якій його формі завжди зв'язана з пошуком інформації. Інформаційно-бібліографічний пошук літературних джерел є одним з основних інструментів науковця на етапах підготовки та проведення наукового дослідження. На сучасному етапі розвитку вітчизняної науки провідну роль на усіх етапах наукового дослідження займають інформаційні технології. Всесвітня інформаційна мережа Internet та внутрішні корпоративні мережі Intranet надають науковому співробітнику практично необмежені можливості доступу до різноманітної наукової інформації. Саму свіжу інформацію в будь-якій сфері наукової діяльності можна знайти тільки в мережі Internet. У цих умовах надзвичайно важливо отримати знання стосовно прийомів і методів пошуку інформації у глобальному інформаційному просторі. Важливо освоїти методи накопичення і аналізу інформації. Навчитися знаходити необхідний і достатній рівень інформаційного забезпечення свого наукового дослідження. Уміти створювати стратегію пошуку необхідної інформації. Уміти зберігати та аналізувати знайдену інформацію з допомогою засобів інформаційно-комп'ютерних технологій.

Інформаційна потреба - потреба в одержанні інформації для дозволу питань у навчальній, науковій, професійній чи іншій діяльності. Процес пошуку і збору інформації називається інформаційним пошуком.

Інформаційні потреби задовольняються за допомогою інформаційних ресурсів.

Інформаційний ресурс - найбільш широке з понять, що позначають джерела інформації: він включає будь-як носія інформації, незалежно від змісту (це може бути наукова праця, економічний аналітичний огляд, детектив, чи підручник опис комп'ютерної гри) і фізичної форми (книга, журнал, стаття з чи газети журналу, CD-ROM чи просто комп'ютерний файл).

Існує і більш конкретне і приватне поняття - інформаційний продукт: їм позначаються такі інформаційні ресурси, що спеціально створені для цілей інформаційного пошуку. Інформаційні продукти, як правило, існують у виді інформаційно-пошукових систем.

До інформаційних продуктів можна віднести, наприклад, каталоги бібліотек, бібліографічні і довідкові видання, бази даних.

Інформаційна установа - установа, головною чи єдиною метою діяльності якого є організація використання інформаційних ресурсів, а також створення інформаційних продуктів з метою забезпечення інформаційних потреб.

1. Особливості СИСТЕМи "ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС - СПОЖИВАЧ".

Потреба в інформаційних ресурсах дуже часто виникає в повсякденному житті, особливо в навчальній і професійній діяльності. Невміння вчасно одержати та проаналізувати необхідну інформацію може бути фатальним для кар'єри юриста, правоохоронця, економіста та інших.

Відмітимо, що інформаційні ресурси цікавлять нас не самі по собі, а саме як носії потрібних нам зведень - адже, по великому рахунку, нам байдуже, на чому зафіксована інформація. Для споживача має значення, по-перше, її відповідність нашому запиту (включаючи і вимоги вірогідності), а по-друге, можливість швидкого одержання.

Розглядаючи систему "інформаційний ресурс - споживач", ми бачимо, що в ній існує значне число протиріч чи перешкод, що часто заважають споживачу одержати інформацію, що йому потрібна.

Прийнято говорити про те, що споживач завжди знаходиться в ситуації одночасно "інформаційного голоду" і "інформаційної кризи". З одного боку, при будь-якій спробі знайти потрібну інформацію він виявляє масу зведень, у даному випадку йому абсолютно непотрібних, і змушений витрачати багато часу і зусиль на їхній відбір ("інформаційну кризу"). З іншого боку, дійсно необхідної інформації в цьому потоці завжди недостатньо, і її приходиться розшукувати ("інформаційний голод").

Однак більш уважний аналіз показує, що положення людини, що бідує без інформації, далеко не так безнадійно, як може показатися на перший погляд.

Величезна кількість інформаційних ресурсів унеможливлює не тільки їхній послідовний перегляд, але і фізичний збір в одному місці.

Розташування інформаційних ресурсів удалині від споживача (в іншім місті чи іншій країні) часто утрудняє їхнє одержання чи робить його економічно невиправданим. Традиційно це було дуже серйозною перешкодою, оскільки був потрібний багатоступінчастий пошук. Спочатку потрібно було довідатися про існування потрібного інформаційного ресурсу (наприклад, книги), потім установити його місцезнаходження і ступінь приступності, замовити по МБА і чекати іноді місяцями, ризикуючи одержати розшукувані матеріали чи дані тоді, коли потреба в них уже минала.

Тепер ці труднощі переборені завдяки більш оперативному доступу до джерел бібліографічної інформації і безпосередньо до електронних каталогів бібліотек; постійному росту числа електронних документів, доступних за принципом " тут і зараз ", незалежно від місця створення; усе більш широкому розвитку систем створення (за замовленням користувача) і доставки по електронній пошті електронних версій друкованих видань чи їхніх фрагментів.

Для того, щоб легко і швидко справлятися з проблемами такого роду, потрібно, звичайно, досить добре знати джерела і шляхи бібліографічного пошуку, навчитися раціонально будувати процес виявлення й одержання потрібної інформації. Про це докладніше буде розказано далі.

Мова інформаційних ресурсів часто не дозволяє скористатися ними навіть тоді, коли споживач упевнений, що саме ця інформація відповідає його інформаційної потреби. На практиці дуже часто джерела на іноземних мовах свідомо не розглядаються користувачем, що вже "з порога" істотно обмежує повноту і цінність одержуваної інформації. У сучасних умовах рішення цієї проблеми стало більш простіше - завдяки розвитку технологій сканування текстів, їхнього розпізнавання і наявності спеціальних програм-перекладачів. Автоматизований переклад електронних інформаційних ресурсів не вимагає навіть використання технології сканування і може бути здійснений тільки при наявності програми-перекладача. Ці нові можливості дозволяють заощаджувати гроші і час і забезпечують доступ до інформаційних ресурсів на основних світових мовах.

Психологічне "відторгнення" споживачів можуть викликати самі різні інформаційні ресурси. Так, наприклад, багато людей "традиційного складу" з великою недовірою відносяться до електронних носіїв і тому воліють користатися їх паперовими аналогами. З іншого боку, "динамічні молоді люди" бажають користатися тільки електронними ресурсами, у тому числі доступними в INTERNET, вважаючи роботу зі звичайними, паперовими журналами і книгами архаїзмом.

Дата добавления: 2014-01-11