Види діяльності

Оскільки практика іпотечного кредитування в Україні майже відсутня, визначення видів діяльності іпотечних установ потребує врахування зарубіжного досвіду.

В Німеччині згідно із Законом про іпотечні банки (ЗІБ) види діяльності цих банків поділяються на основні, додаткові та допоміжні.

Основні види діяльності визначає § 1 Закону про іпотечні банки. До них віднесено:

· кредитування під заставу нерухомості, яка розташована в Німеччині, в розмірі 60% її вартості (60% - а межа застави від вартості нерухомості визначена §11 ЗІБ);

· емісію закладних листів у межах 60% вартості заставленої нерухомості;

· кредитування німецьких корпорацій та інститутів громадського права, а також третіх осіб за умови, що гарантами виступають названі корпорації;

· емісію комунальних боргових зобов’язань (згідно §41 ЗІБ) на основі придбаних вимог до інститутів громадського права.

Додаткові та допоміжні види діяльності перераховані в §5 ЗІБ. До них віднесено:

· кредитування інших держав-членів Європейського Союзу, інших держав-членів Угоди про європейський економічний простір, прийняття повних гарантій по наданих кредитах;

· кредитування під заставу нерухомості в державах-членах Європейського Союзу, в державах-членах Угоди про європейський економічний простір та в Швейцарії;

· кредитування під заставу нерухомості, яка розташована в Німеччині, понад 60% її вартості (джерелом такого кредитування не можуть бути кошти від емісії закладних листів);

· прийняття вкладів;

· отримання кредитів;

· зберігання цінних паперів;

· управління цінними паперами;

· обмежена участь у підприємствах, якщо така участь сприяє основному чи до­дат­ковому видам діяльності.

Допоміжні види діяльності допускаються лише в разі їх сприяння основному чи додатковому виду діяльності. До них належать:

· розміщення вільних коштів в інших банках;

· скупка власних цінних паперів.

Таким чином іпотечні банки в Німеччині можуть здійснювати лише деякі спеціалізовані, визначені законом види діяльності. Широке поле діяльності універсальних банків для них закрите.

З урахуванням зарубіжного досвіду, специфіки сучасної української економіки та перспектив її розвитку майбутню діяльність іпотечних установ в Україні також доцільно поділити на основні, додаткові та допоміжні види. Перелік цих видів міг би бути приблизно таким:

1. До основних видів діяльності іпотечних установ в Україні слід було б віднести:

· середньо- та довгострокове кредитування під заставу нерухомості, яка розташована в Україні, а також набуття права вимоги звернення стягнення на нерухомість, заставлену іншим кредитним установам на цих же умовах, в межах 50% вартості такої нерухомості;

· емісію іпотечних облігацій у межах 50% вартості заставленої нерухомості.

2. Додатковими видами діяльності іпотечних банків в Україні можна вважати:

· середньо- та довгострокове кредитування під заставу нерухомості, яка розташована в Україні, а також набуття права вимоги звернення стягнення на нерухомість, заставлену іншим кредитним установам на цих же умовах, понад 50% вартості такої нерухомості; джерелом цього кредитування (або набуття права вимоги звернення стягнення) не можуть бути кошти від емісії іпотечних облігацій;

· кредитування під заставу нерухомості, яка розташована поза Україною;

· короткострокове кредитування;

· відкриття ощадних та строкових рахунків для юридичних і фізичних осіб;

· отримання кредитів;

· емісія векселів і депозитних сертифікатів;

· операції з цінними паперами, дорогоцінними металами та іноземними валютами;

· участь у підприємствах, якщо така участь пов’язана з основним чи додатковим видами діяльності.

3. Допоміжні види діяльності спрямовані на сприяння основним або додатковим. Це:

· розміщення вільних коштів в інших фінансово-кредитних установах;

· скупка власних цінних паперів.

Пропозиції щодо поділу майбутньої діяльності іпотечних установ в Україні на основні, додаткові та допоміжні види не слід вважати механічним копіюванням іноземного досвіду.

Основні види діяльності іпотечних установ визначені їх основною функцією. Відомо, що такою є рефінансування через емісію іпотечних цінних паперів. Вона й обумовлює такі основні види діяльності як середньо- і довгострокове кредитування під заставу нерухомості, розміщеної в Україні, набуття права вимоги звернення стягнення на нерухомість, заставлену іншим кредитним установам, а також пов’язану з цією діяльністю емісію іпотечних облігацій.

Визначення межі іпотечного кредитування на рівні 50% вартості заставленої нерухомості не означає, що іпотечна установа не зможе надати кредит у обсязі, який перевищуватиме зазначений рівень; це лише означає, що покриття такого кредиту за рахунок емісії іпотечних облігацій можливе в обсязі 50% вартості заставленого нерухомого майна. В разі перевищення суми іпотечного кредиту (а вона може досягати 80% вартості заставленого майна) будуть необхідні інші джерела покриття. Такий порядок покриття означає, що обсяг вимог іпотечної установи, забезпечених заставою нерухомого майна, вдвічі перевищуватиме обсяг його основних зобов’язань по іпотечних облігаціях, а це гарантуватиме особливу надійність облігацій.

По мірі стабілізації економіки України та її фінансово-кредитної системи, а також внаслідок зростання довіри з боку юридичних і фізичних осіб до емітованих українськими кредитними установами іпотечних облігацій, стане можливим підвищення рівня покриття іпотечних кредитів за рахунок такої емісії з 50% від вартості заставленої нерухомості до 60-70%.

Щодо емісії іпотечними установами комунальних боргових зобов’язань, то в умовах сучасної України цей вид діяльності був би передчасним.

Якби діяльність іпотечних установ обмежувалась основними видами, то такі установи функціонувати не змогли б. Тому основні види діяльності поєднуються з додатковими.

Перелік додаткових видів діяльності є компромісом: з одного боку слід обмежуватися особливо надійними видами діяльності з дотриманням принципу спеціалізації іпотечних установ, з іншого – необхідно забезпечити іпотечним установам достатню свободу дій.

Поява в переліку додаткових видів діяльності операцій з дорогоцінними металами та іноземними валютами є до певної міри вимушеним кроком, обумовленим недостатнім розвитком фондового ринку в Україні. До речі, іпотечні установи сприятимуть розвитку українського фондового ринку.

Допоміжні види діяльності відрізняються від додаткових тим, що вони допускаються лише в разі сприяння основним чи додатковим.

Отже перелік основних, додаткових та допоміжних видів діяльності не є чимось раз і назавжди даним. Він визначається рядом постійних та змінних факторів. Постійні фактори обумовлені специфікою іпотечної діяльності, змінні – конкретним станом економіки.

Дата добавления: 2014-01-11