Утворення складових частин молока

Між діяльністю молочної залози і кровообігом існує тісний взаємо­зв'язок. Так, для утворення 1 л молока через залозу повинно проциркулювати близько 650 л крові. На початку лактаційного періоду це співвідношення дорівнює 1: 400, дещо пізніше - 1: 450, в середині-1: 650 і в кінці — 1: 1000 і більше. У високопродуктивних корів таке співвідношення нижче. На функціонування залози витрачається 10 % енергії поживних речовин, які надійшли з кров'ю.

Процес утворення молока такий. Вихідні речовини з течією крові по зовнішній соромітній і частково промежинній артеріях надходять у капілярну сітку альвеол, із них - у епітеліальний шар. Він має вибір­кову здатність: пропускає крізь пори лише ті речовини, які необхідні для утворення молока. Частина речовин крові без змін надходить у альвеолярну порожнину. Це деякі білки (імунні глобуліни), небілкові азотисті речовини, глюкоза, жирні кислоти, вітаміни, гормони, мінеральні солі тощо. Більшість складових частин молока (білки, ліпіди, вуглево­ди) синтезуються з «сировини», яка проникає через базальні мембрани в клітини альвеолярного епітелію.

4.2. Хімічний склад плазми крові і молока, %

Хімічна речовина	Плазма крові	Молоко
Вода	91,0	87,0-88,0
Глюкоза	0,05	Сліди
Лактоза	Сліди	4,8
Альбуміни	3,2	0,5
Глобуліни	4,4	0,05
Вільні Амінокислоти	0,003	Сліди
Казеїн	Сліди	2,9
Жир	0,09	3,8
Фосфоліпіди	0,20	0,04
Холестерин	0,17	Сліди
Кальцій	0,009	0,12
Фосфор	0,01	0,10
Натрій	0,34	0,05
Калій	0,03	0,15
Хлор	0,34	0,11
Лимонна кислота	Сліди	0,20

Клітини альвеолярного епітелію мають добре розвинене ядро і ци­топлазму, ендоплазматичну сітку і комплекс Гольджі, мітохондрії й лізосоми (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Електронофотограма секреторної клітини молочної залози корови

(за П. 3. Лагодюком і Г. В. Дроником):

я — ядро; м — мітохондрії; ес — ендоплазматична сітка; жг — жирова глобула; бг — білкова гранула (х 16150)

Основний фрагмент молока — жирова кулька. В секре­торному циклі клітин альвеолярного епітелію розрізняють п'ять фаз:

1) поглинання клітиною попередників молока, які надходять у неї з крові й тканинної рідини;

2) внутрішньоклітинний синтез складних молекул секрету;

3) формування з них гранул або крапель;

4) просування крапель до апікального краю клітини;

5) вихід секрету з клітини в просвіт альвеоли та відновлення кліти­ною вихідної структури.

Ці процеси каталізуються оксидоредуктазами (забезпечують хімічною енергією), синтетазами (здійснюють біосинтез білків, жирів, лактози та інших сполук молока) і ферментами інших класів. Молокоутворення регулюється нейрогуморальним шляхом.

Під час лактації високопродуктивна корова щодоби дає 15 — 30 л молока. З молоком щодоби виділяється 500—1000 г білка, 600—1200 г жиру, 700— 1400 г лактози. У корови з середньою добовою продуктив­ністю 15 л молока (4500 кг на рік) судини вимені щодоби пропускають близько 9 т крові.

Біосинтез білків. Основна маса білків молока синтезується в молоч­ній залозі з амінокислот. Біосинтез білків відбувається типово. В клітини

епітелію надходять амінокислоти, частина з них синтезується амінуван ням жирних кислот. Амінокислоти під дією специфічних ферментів активуються. Аденілат амінокислоти взаємодіє з відповідною тРНК, транспортується до полісом, де і включається в поліпептидний ланцюг. До молекули простих білків можуть приєднуватися простетичпі групи

Формуються вторинна, третинна і четвертинна структури білкової молекули. Утворюються гранули білка, які по канальцях комплексу Гольджі прямують до апікального краю клітини, включаються у склад жирових кульок і виділяються в альвеолярну порожнину (див. рис.).

Біосинтез вуглеводів. Основний вуглевод молока — лактоза, синтезується з глюкози, 20 % — з ацетату і пропіонату. Утворення лактози відбувається в кілька стадій.

Спочатку глюкоза під впливом фосфоглюкокінази фосфорилується: Глюкоза + АТФ → Глюкозо-1-фосфат + АДФ.

Потім глюкозо-1-фосфат взаємодіє з УТФ:

УТФ + Глюкозо-1-фосфат → УДФГ + Н₄Р₂0₇.

УДФГ під впливом УДФ-глюкозо-епімерази перетворюється на УДФ-галактозу.

Далі під впливом лактозосинтетази при наявності специфічних білків А і В утворюється молекула лактози:

УДФ-галактоза + Глюкозо-1-фосфат →Лактозо-1-фосфат + УДФ;

Лактозо-1-фосфат → Лактоза + Н₃Р0₄;

УДФ + АТФ → АДФ + УТФ.

Біосинтез ліпідів. Основа ліпідів молока — молочний жир. Біо­синтез ліпідів складається з двох процесів: утворення жирних кислот і гліцерину та утворення тригліцеридів.

Гліцерин надходить у альвеоли з циркулюючої крові або синтезується в клітинах альвеолярного епітелію з глюкози, амінокислот, жирних ки­слот. Жирні кислоти надходять у молочну залозу з течією крові.

Частина їх синтезується в тканинах молочної залози з ацетату. У жуй­них близько 50 % оцтової кислоти, яка утворюється в передшлунках, йде на синтез жирних кислот молочного жиру. Жирні кислоти синте­зуються переважно в міжальвеолярній тканині вимені, надходять потім у клітини альвеолярного епітелію.

Біосинтез відбувається в базальних ділянках клітин альвеол. Крап­ля жиру обкутується частинками білка і переміщується до апікального кінця клітини, формуючись у жирову кульку (рис. 4.3.).

Рис. 4.3. Стадії утворення жирової кульки (за В. Баргманом):

1 — мікроворсинки; 2 — краплі жиру; 3 — мітохондрія клітини молочної альвеоли; 4 — ендоплазматична сітка; 5 — базальна мембрана; 6 — вакуолі; 7 — гранули білка; 8 — комплекс Гольджі

Поряд із молочним жиром у клітинах альвеолярного епітелію і вивід­них проток синтезуються стерини і стериди, фосфатиди і гліколіпіди.

Деяка кількість зазначених вище сполук надходить у альвеоли мо­лочної залози з течією крові.

Дата добавления: 2014-01-11