Адаптогени і препарати, які впливають на енергетичні і пластичні процеси

До фармакологічних засобів, які використовують у спортивній прак­тиці, належать препарати загальної дії: адаптогени, препарати пластич­ної дії, ерготропні речовини, антиоксиданти, коферменти – похідні вітамінів. Окрему групу фармакологічних засобів відновлення становлять препарати, які поліп­шують функцію окремих органів: печінки (гепатопротектори), органів кровотворення і головного мозку (ноотропи).

1) Адаптогени підвищують стійкість організму до різних екстремальних впливів, поліпшують відновні процеси і допомагають запобігти перена­пруженню організму. До адаптогенів відносять біостимулятори, головним чином рослинного (елеутерокок, жень-шень, китайський лимонник, левзея та ін.) і тваринного (пантокрин — екстракт із рогів оленя) походження. Цінність препаратів цієї групи визначається їх нетоксичністю, м'якою дією і нездатністю кумулюватися в організмі.

Вони затримують в організмі розвиток дистрофічних процесів. Механізм дії адаптогенів пов’язаний зі збільшенням енергетичних резервів (АТФ), особливо в ЦНС. Вони змінюють структуру сну, тому при тривалому застосуванні можуть викликати безсоння. Їх не рекомендують приймати при нервовому збудженні, гіпертонічній хворобі, епілепсії, порушеннях сну, лихоманкових станах, гострих інфекційних захворюваннях, а також дітям до 16 років і в період літньої спеки. Слід пам’ятати, що адаптогени в малих дозах – підвищують артеріальний тиск, а у великих - знижують. У спортивній практиці користуються двома методиками застосування адаптогенів.

1. Ударний метод, коли незадового до старту їх застосовують для зняття нервового перенапруження, стимуляції астенічних реакцій, виявлення прихованих резервів організму, відновлення працездатності.

2. Курсовий метод спрямований на термінове і поступове відновлення працездатності, досягнення фази суперкомпенсації з максимальною позитивною амплітудою біоритмологічних показників внутрішнього середовища. У міру звикання, дози збільшуються, але не більше, ніж у 3 – 4 рази порівняно з початковою. Наприклад, екстракт золотого кореня починається з 10 крапель 2 рази на добу. Кожний тиждень дозу збільшують на 5 крапель і доводять до 40 крапель на прийом.

Рекомендується зміна препаратів з метою запобігання явищ кумуляції.

2) препарати пластичної дії – сприяють відновленню структури клітин, мають анаболічний, антидистрофічний ефекти і покращують процеси обміну речовин в клітинах (особливо серця і скелетних м’язів) – АТФ, оротат калію, рибоксин, білкові суміші та ін. Особливо ефективні препарати цієї групи у лікуванні та профілактиці дистрофії міокарда, яка виникає за умов фізичного перенапруження. Разом з цими препарата­ми до групи стимуляторів пластичних процесів належать також білкові суміші.

3) препарати енергетичного впливу (ерготропні) – стимулюють енергетичні процеси в організмі, сприяють накопиченню запасів енергії та підвищують стійкість організму до гіпоксії – мілдронат, карбонат, інозін, карнітін, ліпоєва кислота, глютамінова кислота і т.д;

4) Антиоксиданти, до яких належить токоферолу ацетат, а-токоферол та інші, нейтралізують речовини, що утворюються внаслідок надмірного окислення ліпідів, які організм використовує як джерело енергії під час тривалих значних навантажень.

5) До коферментів — похідних вітамінів — належать кокарбоксилаза (по­хідна вітаміну ВІ), перидоксальфосфат (похідний вітаміну В₆), кобамамід (похідний вітаміну ВІ2) та ін. Вони мають високу біологічну активність (навіть вищу, ніж деякі вітаміни) і стимулюють обмін речовин. До ко­ферментів належать також препарати, які не є похідними вітамінів (каріотин, ліпоєва кислота). Особливе значення мають похідні вітамінів групи В, вітаміни А,Е, що діють на білковий обмін, проявляють виражений анаболічний ефект. На вуглеводний обмін впливають вітаміни групи В, С, Р, на ліпідний – фолієва к-та. Створений препарат сельмівіт, який крім звичайного набору коферментів містить селен.

6) ноотропи(психоенергезатори) - засоби, що покращують обмінні і енергетичні процеси в клітинах головного мозку (аміналон, пірацетам, ноотропіл). Результатом їх застосування є підвищення розумової і фізичної працездатності, а та­кож регуляторної функції ЦНС. Показаннями до вживання ноотропів (аміналону, пірацетаму, церебролізину, піридитолу та ін.) є перевтома, перетренування, а також вегетосудинна дистонія, неврози, пов'язані з великими тренувальними навантаженнями і особливо зі змаганнями.

7) гепатопротектори – препарати, які поліпшують дезінтоксикаційну функцію печінки, звільнюючи її від шлаків, що накопичуються під час значних фізичних навантажень, зберігають функцію печінки при великих навантаженнях, регулюють жовчовиділення, попереджають виникнення печінкового больового синдрому і тим самим сприяють збереженню працездатності організму. Типовими представниками цієї групи препаратів є алохол, есенціале, кукурудзяні стовпчики та ін.

8) стимулятори кровотворення – препарати заліза, вітамін В₁₂. Сприяють покращенню кровотворних процесів, зокрема, утворенню гемоглобіну і еритроцитів, які забезпечують в організмі перенесення кисню до працюючих м’язів і органів.

9) Імуностимулятори - Т-активін, тімоген, тималін, політабс - підвищують стійкість організму, ЦНС, покращують самопочуття, попереджають виникнення захворювань. Найбільш ефективними вони є при розвитку центральної втоми, що пов’язана з великим нервовим перенапруженням, коли потрібна значна концентрація уваги і точних скоординованих дій. Але не підвищувати дозу, інакше може розвитися охоронне гальмування, що може знизити результат.

Дата добавления: 2014-01-11