Парентеральне харчування спортсменів

Одним із найбільш ефективних методів нормалізації порушеного обміну речовин є парентеральне харчування (трансфузії). Важливо те, що трансфузії врівноважують процеси регуляції метаболізму на всіх рівнях, включаючи молекулярний.

Парентеральне харчування повинно складатися з білків (амінокислоти), вуглеводів (моносахариди), жирів, вітамінів, мінеральних сполук, води та ін. Препарати для парентерального харчування можна поділити на 3 основних класи: джерела азоту (амінокислоти), джерела енергії (жири і вуглеводи) та розчини для корекції водно-електролітної рівноваги. На сьогоднішній день випускаються препарати для комплексного парентерального харчування, що представляють комбінації цих трьох класів.

Для парентерального харчування застосовують білкові гідролізати і синтетичні суміші кристалічних амінокислот. До складу білкових гідролізатів вводять звичайно електроліти для забезпечення нормалізації водно-сольового обміну. Амінокислотні розчини вводять довенно краплинним способом. До складу амінокислотних розчинів входять також носії енергії (сорбіт, ксиліт) і електроліти. Необхідно враховувати, що не тільки дефіцит, але й надлишок білкового харчування має негативні наслідки для організму. Введення занадто великої кількості амінокислот перевантажує відповідні катаболічні й анаболічні ферментні системи організму. Нагромадження кінцевих продуктів азотистого метаболізму (аміак, сечовина, інші азотисті шлаки) несприятливо відбивається на функціональному стані організму.

Для поповнення енергетичних запасів у парентеральне харчування спортсменів найчастіше включають глюкозу і фруктозу. Введення глюкози, завдяки її енергетичній цінності, створює білковозберігаючий ефект. При введенні значних доз глюкози обов'язково одночасно вводити амінокислоти. При введенні фруктози в печінці відбувається швидке утворення глікогену, внаслідок чого відбувається енергійний білковозберігаючий та гепатопротекторний ефект. Особливо важливим є введення фруктози перед змаганнями. Для нормалізації вуглеводного обміну внутрівенно вводять вітчизняний препарат сорбітол. Розчин можна вводити в комбінації з іншими засобами парентерального харчування - білковими гідролізатами, сумішами амінокислот, жировими емульсіями, розчинами моносахаридів.

Жирові емульсії являють собою високодисперсні емульсії нейтральних жирів (тригліцеридів) у воді. Вони є в основному препаратами енергетичного призначення. В організмі вони включаються в обмінні процеси й використовуються як багате джерело енергії. До складу жирових емульсій вводять вуглеводистий компонент. Наявність в емульсії вуглеводистого з'єднання підвищує його калорійність і сприяє утилізації жиру в організмі.

У спортсменів може спостерігатися підвищена потреба в солях і мікроелементах при підвищеному потовиділенні під час тренувань (або змагань) у зонах зі спекотним і вологим кліматом, після парної лазні та ін. Недостатність електролітів (мікроелементів, солей) може привести до зниження працездатності, порушенні функції серця, при більших втратах можливі судоми м'язів, мікроінфаркти й інші ускладнення.

Введення розчинів електролітів нормалізує водно-електролітного баланс в організмі, зменшує в'язкість крові, покращують її реологічні властивості, нормалізують мікроциркуляцію крові. В останні роки надається перевага збалансованим складам: розчин Гартмана, лактасол, дісоль, трисоль, ацесоль, розчин Рінгер-Локка та ін.

Дата добавления: 2014-01-11