Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості реабілітації інвалідів після ампутації кінцівок




Особливості тренувань і відновлення фізичної працездатності інвалідів-спортсменів

Педагог (тренер) потрібен добре знати особливості патології інваліда-спортсмена, методики тренувань і засоби відновлення. Оскільки інвалід-спортсмен швидко стомлюється, у нього швидше наступає дискоординация рухів, м'язовий дисбаланс, гіпертонус м'язів, а отже, більш висока імовірність супутніх травм і захворювань.

Тренування інвалідів-спортсменів мають свої особливості:

1) інтенсивність і тривалість занять знижується, більш тривалі паузи після виконання того або іншого виду фізичної діяльності;

2) відрізняються методи відновлення фізичної працездатності з урахуванням фізичних навантажень, характеру й тривалості захворювання (часу одержання травми);

3) більш тривалими повинні бути інтервали між тренуваннями, виконуваними вправами тощо.

Інваліди-спортсмени швидше втомлюються через порушення координації рухів і виконання вправ у неприродній біомеханіці. У них відбуваються значні біохімічні зміни в тканинах, крові, гіпоксія тканин, гіпертонус м'язів, порушується мікроциркуляція м'язового кровотоку і т.п., що більшою мірою пригнічує рухову функцію, тобто їхня моторика страждає більшою мірою, чим у здорових людей.

Для нормалізації тонусу м'язів, метаболізму тканин, ліквідації гіпоксії тканин, нормалізації функції мотонейронів, координації рухів необхідний комплексний підхід до системи реабілітації (відновлення) інвалідів-спортсменів. У нього входить фармакологічна корекція (міорелаксанти, вітаміни, антиоксиданти та ін.), фізіотерапія, голкорефлексотерапія, УФО загальне й локальне тощо.

Велике значення мають харчування, фітотерапія, різні види масажу, особливо сегментарно-рефлекторного, вправи на розтягнення сполучнотканинних утворень, кисневі коктейлі, нормалізація сну за допомогою фармакологічних препаратів рослинного походження та ін.

Лікарський контроль інвалідів-спортсменів повинен бути більше ретельним, постійним і комплексним. Розроблені спеціальні методики тестування інвалідів-спортсменів, достатньо прості і інформативні.

Наприклад, тести для волейболістів-ампутантів

1. В.п. - лежачи на спині. Протягом 1 хв максимальну кількість разів лягти-сісти. Пульс підраховується до й після проби. Визначається час відновлення.

2. В.п. - сидячи на підлозі. На кистях рук зробити кут і як можна довше його втримувати.

3. В.п. - спиною до гімнастичної стінки. Підтягшись на руках, зробити кут і як можна довше його втримувати.

 

При ампутаціях кінцівок в інваліда наступає період тривалої перебудови, пов'язаної з пристосуванням організму до нових умов існування. Пристосувальні реакції індивідуальні, вони залежать від характеру зробленої операції, віку, статі, фізичної підготовленості, якості протеза (його конструкції), психологічного статусу людини і т.д.

Слід відмітити, що ступінь компенсації багато в чому визначається станом кукси. Більш повне відновлення працездатності досягається в тому випадку, коли протез використовується на безболісній, сильній куксі, коли не має обмеження рухів у суглобах.

Нормальна рухливість у суглобах - необхідна умова для успішного розвитку компенсаторних пристосувань після ампутації кінцівок. Обмеження рухів у якому-небудь суглобі завжди порушує функцію кінцівки, а при ампутації ще більше погіршує стан інваліда. Необхідно відмітити також, що після ампутацій кінцівок практично завжди виникають порушення постави.

Тому головними в реабілітації інвалідів є фізичні вправи, гідрокінезотерапія, масаж, кріомасаж, тренування на тренажерах, плавання в басейні в спеціальних лопаточках (при ампутації верхньої кінцівки) і зі спеціальними гумовими колами (при ампутації нижньої кінцівки).

Необхідні коригуюючі вправи, спрямовані на профілактику розладів постави, - плавання способом брас, виконання вправ у басейні з гумовими амортизаторами, тренування в залі на тренажерах (включаючи тільки симетричні вправи для кінцівок).

Якщо порушення постави прогресують, то з'являється викривлення хребта. Після ампутації однієї кінцівки відбувається значне порушення умов статики тіла, що втрачає опору на одну зі сторін. Центр ваги тіла переміщується убік збереженої кінцівки, що викликає зміни в напруженні нервово-м'язового апарату, необхідні для збереження рівноваги. Для нормалізації функціонального стану м'язів спини показані сегментарно-рефлекторний, вібраційний масаж, гідрокінезотерапія, тренування на тренажерах, коригуюча гімнастика.

При ампутації нижньої кінцівки необхідно тренувати опорну функцію кукси, включаючи вправи для розвитку рівноваги, які особливо необхідні при навчанні ходьби на протезах.

Оскільки інвалід користується протезом, то велике практичне значення має тренування м'язово-суглобної чутливості, сили, витривалості й координації рухів.

Застосовуючи засоби фізичної культури, варто пам'ятати, що різні групи м'язів значно відрізняються за витривалістю. В інвалідів, які займаються спортом, має місце хронічне перевантаження здорової кінцівки, зокрема, м'язів стопи й гомілки. Поява плоскостопості в ампутантів розглядається як функціональна недостатність стопи. Необхідно включати тейпування стопи і курсове лікування плоскостопості (електростимуляцію м'язів стопи, ЛФК, масаж кінцівки й т.д.).

Профілактика контрактур особливо важлива для інвалідів, що займаються спортом. Післяопераційні контрактури можна усунути, якщо в розминку постійно включати спеціальні вправи для суглобів, кукси й м'язів тазового дна, спини, живота та ін., а також масаж. Після тренування необхідний релаксаційний масаж спини, сідниць, стегон і живота протягом 5-10 хв, вправи на розтягування сполучнотканинних утворень.

Встановлено, що в інвалідів-ампутантів виникає різко виражена атрофія м'язів ампутованої кінцівки, що веде до того, що кукса в протезі «бовтається». Це приводить до виникнення потертості кукси, мозолів, забиття суглобів. Спостереження показують, що тренування не збільшують об’єм ампутованої кінцівки, збільшується лише амплітуда рухливості в суглобі (суглобах) і сила м'язів. Можна збільшити тонус м'язів і через певний час зробити заміну протеза для профілактики травматичних ускладнень з боку кукси.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1877; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.