Введення індикативних цін на товари

Введення індикативних цін обумовлено:

- по-перше, необхідністю підтримки вітчизняних виробників, які, як правило, є найбільшими підприємствами національної економіки, зовнішньоекономічна діяльність яких є основною статтею наповнення бюджету України;

- по-друге, взятими на себе Україною міжнародними зобов’язаннями в частині дотримання рівня ринкових цін на експортовані товари.

Слід чітко розмежувати поняття індикативної ціни товару й мінімальної (або довідкової) ціни товару. При розрахунку рентабельності зовнішньоекономічної угоди, пов’язаної з експортом товарів, слід брати до уваги не тільки ринкові або контрактні ціни на товари – предмети угоди, а й витрати, пов’язані з виконанням її умов. Часто трапляються випадки, коли вже після укладення зовнішньоекономічного контракту підприємство – резидент при митному оформленні зустрічається з таким терміном як індикативна ціна, і якщо контрактна ціна нижча, ніж індикативна, це загрожує найбільш неприємним моментом угоди – переглядом погодженої в контракті з покупцем ціни на товар.

Індикативною ціною є мінімально допустима контрактна ціна на товари походженням з України, яка відповідає ціні, що склалася або складається на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної операції з урахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків, обумовлених відповідно до законодавства України. Індикативні ціни можуть корегуватися залежно від зміни цін на дані товари на відповідних ринках. Індикативні ціни і рішення про їхню зміну публікуються в газеті “Урядовий кур’єр”.

Мінімальна (довідкова) ціна товару не є контрактною, тобто сторони можуть здійснювати зовнішньоекономічну угоду з розрахунками за товар за цінами, обумовленими в зовнішньоекономічному контракті, але нарахування митних платежів, включаючи мито й ПДВ, здійснюватиметься виходячи з митної вартості товару, що залежить від рівня мінімальних (довідкових) цін. Як бачимо, розходження індикативної ціни і мінімальної ціни полягає в тому, що перша є обов’язковою до виконання в зовнішньоекономічних угодах і, по суті, є мінімальною контрактною ціною. Другу ж застосовувати в зовнішньоекономічних угодах не обов’язково, але будучи основою для нарахування митних платежів при здійсненні експортно-імпортних операцій, вона істотно впливає на собівартість товару (особливо при імпорті). Визначення мінімальної ціни одиниці товару, що називається при митному оформленні партії товару, як його мінімальної митної вартості належить до компетенції Державної митної служби України. Мінімальна ціна на конкретний товар установлюється на підставі аналізу цін на даний або аналогічний товар, за яким здійснювалися зовнішньоекономічні операції за певний період. Перелік товарів, митне оформлення яких (особливо при здійсненні зовнішньоекономічних угод, пов’язаних з імпортом товарів) відбувається з прийняттям за основу нарахування митних платежів і мінімальної митної вартості партії товару, має більш розширений вигляд у порівнянні з переліком товарів, на які встановлено індикативні ціни.

Таким чином, індикативні ціни є обов’язковими для застосування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні й виконанні зовнішньоекономічних угод (контрактів). Інакше кажучи контрактна ціна на відповідний товар має дорівнювати індикативний ціні, або перевищувати її.

При укладенні угоди або при попередніх переговорах про ціну товару варто приділити увагу умовам постачання товару (в редакції Iнкотермс 2010), що застосовуються при зовнішньоекономічних операціях, оскільки індикативні ціни на відповідний товар залежить від умов постачання, а на деякі товари може змінюватися на встановлену величину. Візьмемо, наприклад товар, на який установлено IЦ (за станом на липень 2010р.) – феросилікомарганець (3 > 0,5%). IЦ даного товару при поставках у країни ЄС на умовах CIF (доставлено в порт призначення) складає 492,00 EUR/т, а на умовах FOB (доставлено в український порт) складає 472,50 EUR/т, тобто індикативна ціна зменшується на фіксовану на даний момент суму витрат, пов’язаних із доставкою товару в порт призначення. Аналогічною є ситуація з якісними показниками металопродукції: що вище якісний хімічний склад, то вище індикативна ціна даного товару, а для шкір великої рогатої худоби мокросолених неконтурованих ручного зйому індикативна ціна за сортами відповідно зменшується на 10%. Слід зазначити, що рівень індикативних цін на деякі товари залежить від країни (ринку), в яку здійснюється постачання даного товару.

Перелік товарів, на які встановлені й періодично корегуються ндикативні ціни, відносно невеликий. До нього належать групи товарів, експорт яких складає основну статтю валютних надходжень в Україну. До таких товарів належать: металопрокат (арматура, катанка, заготовка квадратна, гарячекатаний лист, гарячекатаний рулон); труби (безшовні із чорних металів, для нафто- й газопроводів, інші круглого перетину із заліза й нелегованої сталі); феросиліцій; феросилікомарганець; карбамід; аміак; суміш сечовини з нітратом амонію у водних або аміачних розчинах; велика рогата худоба жива; барани та вівці живі; шкіри великої рогатої худоби мокросолені неконтуровані, машинного зйому; шкіри овечі мокросолені; насіння льону дроблене або недроблене; насіння соняшнику дроблене або недроблене; насіння рижію; електроенергія. З розширеним списком, де зазначено якісні показники товарів, конкретні країни, ринки збуту, умови постачання товарів, на які встановлено свій рівень індикативних цін, і можливе відхилення від рівня індикативних цін залежно від якості товарів, країн (ринків) збуту й умов постачання можна ознайомитися в газеті “Урядовий кур’єр” або щомісячному бюлетені “Огляд цін українського та світового товарних ринків” (видання ДІАЦ “Держзовнішінформ”, www.ukrdzi.com.ua).

Застосування різних схем експорту товарів, на які встановлено індикативні ціни, зазвичай призводить до антидемпінгових розслідувань щодо експорту українських товарів на “постраждалі” ринки. Наприклад, якщо фірма-нерезидент (У) пропонує фірмі-резиденту (А) ціну за товар нижче, ніж рівень встановленої на даний товар індикативної ціни, але яка влаштовує обидві сторони, то дана зовнішньоекономічна угода здійснюється із залученням фірми-посередника (Б), зареєстрованої в офшорній зоні. Купивши товар на внутрішньому ринку України і включивши до його ціни пов’язані з виконанням умов даної угоди витрати, фірма (А) продає товар фірмі (Б) з дотриманням у контракті рівня індикативної ціни на даний товар. А фірма (Б) у свою чергу продає товар кінцевому споживачу/покупцю (У) за прийнятною для нього ціні. При цьому ціна на товар влаштовує кінцевого споживача/покупця, але водночас вона є меншою, ніж у випадку, якби зовнішньоекономічна угода виконувалася з використанням індикативної ціни як контрактної ціни на товар. Умови законодавства України дотримано, але порушені закони в країнах ринків збуту даних товарів. Антидемпінгові розслідування щодо, наприклад, експорту української сталі на північно-американський ринок призвели до застосування щодо українських товарів антидемпінгового мита в країнах-імпортерах – США та Канаді. У зв’язку з цим Україна понесла величезні збитки від заморожування експорту товарів у ці країни.

Формування і застосування індикативних цін на стратегічно важливі для національної економіки товари дозволяє уникати гучних скандалів, пов’язаних із постачаннями українських товарів на світові ринки за демпінговими цінами, які підривають імідж і, що не менш важливо, економіку нашої країни.

Дата добавления: 2014-01-11