Види цін в ЗЕД

Порядок запровадження індикативних цін при оподаткуванні зовнішньоекономічної діяльності.

Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України може запроваджувати індикативні ціни на товари: щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами:

- щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури;

- щодо експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування;

- щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

- в інших випадках на виконання міжнародних зобов’язань України.

Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України та уповноважені ним організації здійснюють розробку методик утворення індикативних цін та визначення їх рівнів, проведення офіційних зовнішньоекономічних експертиз, відповідних тендерів, конкурсів, аукціонів, а також забезпечують методичне керівництво і надають допомогу з цих питань.

Рішення про запровадження індикативних цін на відповідні товари та переліки індикативних цін затверджує Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України.

Таке рішення та переліки індикативних цін публікуються Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України або уповноваженими ним організаціями в газеті “Урядовий кур’єр” не менш як раз на місяць.

Якщо в період між публікаціями рішення та переліків, виникли істотні зміни кон’юнктури ринку певного товару та цін на такий товар, Міністерство зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України приймає рішення про зміну індикативних цін і публікує його у газеті “Урядовий кур’єр”.

G Увага!Індикативні ціни, є обов’язковими до використання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні та здійсненні зовнішньоекономічних угод (контрактів).

На практиці світові ціни - це експортні ціни основних постачальників конкретного товару і імпортні ціни у найважливіших центрах імпорту цього товару. Так, на пшеницю світовими є експортні ціни Канади, нафти - експортні ціни країн-членів ОПЕК. Світові ціни на вугілля - це ціни у західноєвропейських портах, японських та американських виробників.

Якщо стосовно сировинних товарів світову ціну визначають країни - основні постачальники, то щодо готової продукції - вирішальну роль відіграють провідні фірми, що виробляють та експортують певні типи та види виробів.

Отже, при укладанні угод на продукцію обробної промисловості доводиться аналізувати і використовувати ціни десятків фірм, що виробляють аналогічну продукцію.

Світовий ринок - це економічні відносини, які виникають у процесі виробництва, розподілу і споживання на міжнародному рівні.

Одними з факторів впливу на ціноутворення світового ринку є:

- транспортний фактор;

- комерційні умовами поставок;

- умови розрахунку;

- валюта платежу;

- характер поставки і т. ін.

Тобто рівень цін на світовому ринку може залежати від:

- у вільно конвертованій валюті чи по клірингу здійснюються платежі за поставлений товар;

Кліринг - це система безготівкових розрахунків за товари, послуги, цінні папери, яка заснована на взаємному заліку зустрічних вимог і зобов’язань.

- оплачується товар зразу чи з відстрочкою платежу;

- довгостроковий чи одноразовий характер має угода;

- чи товари постачаються на вільний ринок, чи в межах товарних угод, по лінії допомоги розвитку або в межах внутрішньофірмової торгівлі і т. д.

Світові ціни - це ціни великих експортно-імпортних угод, які укладаються в основних центрах світової торгівлі. При цьому угоди повинні укладатись на умовах готівкового розрахунку у вільно конвертованій валюті, а вибрані ринки - регулюватись загальним (вільним) торгівельно-політичним режимом.

Світові ціни формуються з урахуванням двох основних принципів:

1) світова ціна повинна бути доступною для будь-якого продавця чи покупця;

2) вона має бути показовою для світового товарного спіСОТвариства.

Різновидом світових цін можуть бути такі ціни, як: контрактні, довідкові, біржові, прейскурантні, аукціонні, ціни каталогів, проспектів, торгів, пропозицій, фактичних угод та розрахункові ціни.

Довідкові ціни - це офіційні ціни постачальників, що регулярно публікуються у довідниках, і є найбільш розповсюдженими в зовнішньоторговельній практиці. Ці ціни, як правило, вищі за ціни реальних угод, тому що на практиці розмір знижок, які надають фірми експортери конкретним покупцям, досягає 15-30% від рівня довідкових цін.

Прейскурантні ціни - ціни, що публікуються в прейскурантах і відображають, як і довідкові, загальний напрямок динаміки цін за минулий період. Прейскурантні ціни представляють фірми експортери у відповідь на запитання імпортерів.

Маючи обсяг продажу, постійні витрати, валові витрати, цільовий прибуток підприємства - можна визначити: точку беззбитковості, валові надходження та ціну 1-ці продукції при такому розмірі цільового прибутку (Рис 5.1.).

Валові надходження

Тис. грн.

7 Валові витрати

6 Цільовий

5 прибуток (1 тис. грн.)

4

3 Постійні витрати

2

1

100 200 300 400 500 600 700 800 900 обсяг продажу

Рис.5.1. Графік беззбитковості для визначення ціни товару

Постійні витрати незалежно від об’ємів збуту дорівнюють Н тис.грн. Валові витрати (змінні і постійні) зростають одночасно зі зростанням збуту. Крива валових надходжень починається з 0 і піднімається вверх по мірі збільшення числа проданих товарів. Ціна 1-ці товару становить Р грн.

При такій ціні фірмі для покриття своїх витрат необхідно реалізувати мінімум К одиниць товару. Якщо вона прагне отримати цільовий прибуток П тис. грн., їй необхідно реалізувати як мінімум К одиниць.

Точку беззбитковості можна знайти і аналітичним шляхом за формулою:

, (5.2.)

де ∑Вп – сума постійних витрат;

Ц – ціна виробу;

Вз – змінні витрати на одиницю продукції;

(Ц – Вз) – валова маржа.

Враховуючи, що підприємство повинно не тільки компенсувати свої витрати, а й отримати цільовий прибуток (Пц), для визначення мінімального обсягу замовлення можна використати таку формулу:

. (5.3.)

Дата добавления: 2014-01-11