Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва

Згідно із Законом України “Про лізинг”, лізинг – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця, або набувається ним у власність у продавця, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об’єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, що належить до основних фондів. Не можуть бути об’єктами лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти (мисливські угіддя, ліс, водосховища тощо).

Види лізингу:

За строком використання об’кта лізингу:

- оперативний;

- фінансовий;

За масштабом поширення лізингових відносин:

- загальнодержавний (внутрішній)

- міжнародний;

За характером лізингових операцій:

- сервісний;

- зворотній.

Основною правовою формою регулювання взаємовідносин між суб’єктами лізингу служить укладений у встановленому порядку договір (угода).

Лізингова угода включає такі умови:

1. Учасники лізингових операцій.

1. Об’єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки.
2. Термін на який укладається договір лізингу.
3. Розмір склад і графік здійснення лізингових платежів, умови їх прегляду.
4. Умови переоцінки вартості об’єкта лізингу згідно з чинним законодавством країни.
5. Умови повернення об’єкта лізингу у разі банкрутства лізингоодержувача.
6. Умови страхування об’єкта лізингу та його реєстрація.
7. Умови експлуатації і технічного обслуговування, ремонту та модернізації об’єкта лізингу, а також надання інформації про його технічний стан.
8. Умови повернення об’єкта лізингу або його викупу після закінчення строку дії договору і довгострокового розірвання договору лізингу.
9. Відповідальність сторін (суб’єктів лізингу).
10. Дата і місце укладення договору.

Усі витрати на утримання лізингового майна несуть або лізингодавець (за оперативного лізингу), або лізингоодержувач (за фінансового лізингу). При цьому основними витратами останнього є лізингові платежі. Вони включають:

1) амортизаційні відрахування;

2) плата за користування кредитними ресурсами;

3) комісійна винагорода лізингодавцю за одержане в лізинг майно;

4) відшкодування страхових платежів;

5) компенсація інших витрат лізингодавця, передбачених договором.

За задійснення операцій міжнародного лізингу сплачується державне мито, податок на додану вартість та акцизний збір за ввезення об’єктів лізингу на митну територію країни.

Можливі методи нарахування лізингових платежів:

- метод фіксованої загальної суми – сума нараховується однаковими частинами протягом усього строку дії договору;

- метод авансу – передбачає виплату авансової суми в узгодженому розмірі, решта суми розподіляється рівномірно чи іншим способом на весь строк дії договору лізингу;

- метод мінімальних платежів – загальна сума лізингового платежу включає: амортизаційні відрахування від вартості об’єкта лізингу, плату за залучені кошти, комісійну винагороду, плату за додаткові послуги лізингодавця, вартість лізингового майна.

Головні вимоги до реалізації лізингових платежів:

1) Швидка окупність інвестиційних ресурсів (окупність не повинна перевищувати 3 роки).

2) Оскільки лізингові платежі збільшують валові витрати виробництва, тому необхідно встановити межі збільшення собівартості та можливої ціни продукції, що виготовляється.

3) Визначити ефективність лізингових операцій.

Оцінка ефективності лізингових операцій:

1. Порівнюється обсяг витрат на виготовлення товарів за умови використання лізингу з витратами на одержання банківського кредиту чи на пряму закупівлю відповідного об’єкта лізингу.
2. визначається ціна реалізації товарів з урахуванням лізингових платежів (Ц рлп):

Ц рлп = С + Д + ЛП, за обмежень: Црлп ≤ Црт, ЛП ≤ С1, ЛП ≤ С2,

Де С – собівартість товару (послуги);

Д – очікувана (мінімально необхідна) дохідність підприємства;

ЛП – абсолютна величина лізингових платежів;

Црт – ринкова ціна товарів, що склалася на момент розрахунків;

С1 - витрати на придбанна об’єкта лізингу за умови одержання кредиту;

С2 - витрати на операцію купівлі-продажу об’єкта лізингу.

Якщо згадані обмеження виконуються, то здійснення лізингових операцій є економічно оправданим.

За інших однакових умов ефективність застосування лізингу можна визначати як економічну доцільність виробничих інвестицій.

Дата добавления: 2014-01-11