Поняття фінансових ресурсів підприємства та джерела їх фінансування

Ключові терміни і поняття

фінансові ресурси підприємства програма фінансування

оренда лізинг

інтелектуальна власність види інтелектуальної власності

винаходи товарні знаки

суміжні права організації комерційна таємниця

ліцензія патент

орендна плата види лізингу

акція облігація

нематеріальні ресурси підприємства промислові зразки

авторське право раціоналізаторство

ноу-хау нематеріальні активи

║ Фінансові ресурси підприємства — це грошові кошти, які є в його розпорядженні і призначені для здійснення поточних затрат і затрат по розширеному відтворенню, платежів по усіх зобов'язаннях та стимулювання працівників.

Фінансові ресурси також спрямовуються на розвиток і утримання об'єктів невиробничої сфери, споживання, нагро­мадження, створення резервних фондів тощо.

Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок ряду джерел фінансування. Розрізняють дві групи джерел фінансування:

— власні кошти (внутрішнє фінансування);

— залучені кошти (зовнішнє фінансування).

|| Внутрішнім називається фінансування, якщовоно здій­снюється за раху-

нок коштів, одержаних від діяльності під­приємства (прибуток, амортизаційні суми, грошові кошти, одержані від продажу майна, стійкі пасиви). Початкове фор­мування фінансових ресурсів відбувається в момент створен­ня підприємства за рахунок статутного капіталу.

Статутний капітал — це майно підприємства, створене за рахунок внесків засновників і величина якого регулюється законодавством.

|| Зовнішнє фінансування — це кошти, не пов'язані з діяль­ністю підприємства. До них належать:

1) кошти, які мобілізуються на фінансовому ринку:

— продаж акцій, облігацій;

— кредит;

— операції з валютою та дорогоцінними металами;

— проценти і дивіденди за цінними паперами інших емітентів.

2) кошти, які підприємство одержує в порядку перерозподілу:

— державні бюджетні субсидії;

— страхові відшкодування;

—фінансові ресурси, що поступають від галузевих струк­тур, асоціацій, концернів.

Важливою формою фінансування є кредит, тобто надання відповідних грошових сум в борг на певний час за відповідну плату (проценти). За рахунок кредитів розширюються фінан­сові можливості підприємства, проте виникає ризик, пов'я­заний з необхідністю повернення боргів і сплати процентів за кредит. Тому підприємству слід дотримуватись оптимального співвідношення між власним капіталом і кредитами.

Сума процента за кредит розраховується за формулою:

Σ% = К × r × Т / 365 ×100;

Величина складних процентів

Σ% ск. = К ((r /100 + 1)–1),

де К – сума кредиту;

r- загальнорічна ставка простого процента за кредит;

Т – термін надання кредиту;

Крім грошових кредитів підприємство може використову­вати майновий кредит, тобто передачу в борг нерухомості або інших матеріальних цінностей.Тому такі форми фінансування як оренда і лізинг є спеціальними формами довгострокового фінансування.

|| Оренда — засноване на договорі строкове і відшкодоване володіння та користування майном.

В оренду можуть бути передані:

— земля та інші природні ресурси;

— структурні підрозділи або підприємство в цілому;

— окремі будівлі, транспортні засоби, обладнання;

— інші матеріальні цінності.

Розрахунок між суб'єктами оренди ведеться у формі оренд­ної плати — регулярних платежів орендодавачу за здані в оренду майно, яке використовується протягом терміну орен­ди. Орендна плата включає в себе амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна і орендний процент (частина прибутку, недооднржана власником через неможливість використання орендованого майна; цей процент встановлюється, як правило, на рівні, не нижчому, ніж банківський процент).

Переваги оренди:

- не вимагає від орендаря значних початкових інвестицій, пов’язаних з прибданням майна;

- ризик за моральне зношування орендованого майна (найчастіше устаткування) несе орендодавець.

Недоліки оренди:

- обмежує підприємницьку діяльність орендаря, оскільки він не є власником орендованого майна.

Доцільність оренди вимагає ретельного вивчення і обгрунтування в кожному конкретому випадку.

|| Лізинг — оренда майна у кредитора, який придбав його з метою здачі в оренду. Цей особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення фінансується у відповідному договорі між орендодавцем (лессором) і орен­дарем (лізером). Об’єктами лізингу найчастіше є машини, обладнання, транспортні засоби, споруди виробничого призначення. Розрізняють оперативний і фінансовий лі­зинг.

Оперативний лізинг передбачає надання лізеру права користування матеріальними цінностями лессора на термін їх повної амортизації з обов'язковим збереженням права власності лессора на орендоване майно та його обов'язкове повернення. Орендні платежі при оперативному лізингу не йдуть в залік майбутньої покупки об'єкта лізингу.

Фінансовий лізинг передбачає придбання лессором майна на замовлення лізера і передачу його лізеру в користування на термін, не менший, ніж термін повної амортизації, з обов'язковою наступною передачею права власності на майно лізеру.

Амортизаційні відрахування в разі оперативного лізингу нараховуються лессором, а в разі фінансового лізингу — лізером і використовуються ними на повне відновлення на­даних в оренду основних фондів.

Важливою формою фінансування підприємтсва є випуск цінних паперів — акцій та облігацій.

|| Акція — це цінний папір, який засвідчуєправо йоговласника на частку майна і прибутку акціонерного товарист­ва. Випуск і реалізація акцій дає можливість підприємству мобілізувати для цілей інвестування значні суми капіталу.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, простими та привілейованими.

Обіг іменних акцій фіксується у книзі реєстрації акцій, куди вносяться відомості про кожну іменну акцію, власника її, час придбання акції, кількість таких акцій у кожного акціонера.

Стосовно акцій на пред'явника у книзі реєструється їх загаль­на кількість.

Прості акції дають право участі в управлінні акціонерним товариством, але не гарантують певного рівня дивідендів.

Привілейовані акції забезпечують власникові одержання фінансових дивідендів, а також пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Проте власники зазначених акцій не мають права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, яка перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства (або іншу законодавче обмежену частку).

|| Облігація — кредитний цінний папір, який підтверджує внесення грошової суми і зобов'язання повернути номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений термін з вип­латою фіксованого проценту. Виручка від продажу облігацій не належить до власного капіталу підприємства.

Цінні папери, що випускаються підприємством, постійно знаходяться в обігу, продаються і купуються за ринковим курсом.

Курс акцій (Ка) залежить від становища підприємства на ринку, фінансової стабільності, рентабельності, величини дивідендів, перспектив розвитку тощо:

Ка = Да /R × 100,

де Да — величина дивіденду на одну акцію;

К — ставка дисконта (рівень позичкового проценту), %.

Ставка дисконта може бути різною для простих і привілей­ованих акцій.

Курс облігацій (Кобл) визначається із врахуванням обмежен­ня величини доходу, одержуваного її власником, у часі і наступного відшкодування номінальної вартості облігації:

К обл. =

де Т— період часу до моменту погашення облігацій, років;

Д обл. — річний доход від облігації, грн.;

В обл — номінальна вартість облігації, грн.

Фінансові ресурси підприємства використовуються за та­кими напрямами:

— поточні витрати на виробництво і реалізацію продукції;

— інвестування засобів в капіталовкладення, використання не­матеріальних активів;

— інвестування фінансових ресурсів в цінні папери;

— платежі фінансовій і банківській системам, внески в поза­бюджетні фонди;

— створення грошових фондів і резервів (на розвиток, заохочен­ня, соціальний розвиток);

— спонсорство, доброчинні внески та ін.

Дата добавления: 2014-01-11