Ставки податку на прибуток

3.1.

Податок на прибуток – це загальнодержавний прямий податок, що справляється юридичними особами в результаті здійснення ними господарської діяльності, яка принесла їм прибуток з джерелом походження в Україні та за її межами, а також дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження в Україні.

Платники податку на прибуток представлені на рис.3.1.:

Установи кримінально-виконавчої системи

Національний банк України

Відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання

Неприбуткові підприємства і організації в частині отримання прибутку від неосновної діяльності

Рис.3.1. Платники податку на прибуток.

Механізм оподаткування податком на прибуток представлено нижче (п.134.1. ПКУ):

Дохід – собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) – інші витрати звітного податкового періоду = об’єкт оподаткування х ставку податку = податок на прибуток до сплати.

(3.1.)

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень ПКУ.

Таблиця 3.2.

Вид діяльності	Ставка податку
Всі види діяльності окрім зазначених нижче	Основна ставка податку становить 16 відсотків. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, а саме: з 01.04.11-31.12.11 – 23%;. 01.01.12-31.12.12 -21%; 01.01.13-31.12.13 – 19%, з 01.01.14р. – 16%.
Страхова діяльність юридичних осіб	За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 ПКУ (страхування життя). 3% - для інших доходів від страхової діяльності.
Доходи нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України	За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 ПКУ.
Прибуток від операцій з цінними паперами	10%

Платників податків поділено на три категорії:
1. новостворені (зареєстровані протягом звітного року);
2. з доходом за попередній рік, не більшій за 10 млн. грн., а також неприбуткові організації;
3. з доходом за попередній рік понад 10 млн. грн.
Надання декларації: Всі категорії (1, 2 і 3 категорії) подають за підсумками року. При цьому 3-я категорія до декларації подає розрахунок щомісячних авансових внесків разом із декларацією за 2012р., які повинні оплачуватися в наступні дванадцять місяців. Визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань (пункт 126.1 ПКУ доповнено.). Якщо підприємства за 9 місяців 2012 року не отримали дохід в 10 млн.грн., вони не повинні сплачувати «перехідні» авансові внески за січень-лютий 2013р. Не зараховується в рахунок авансового внеску сума переплат по податку на прибуток, що утворилася на 01.01.2013р., авансовий внесок при виплаті дивіденду, та сума податку при виплаті доходів нерезидентам із джерелом походження в Україні. Надміру сплачені суми податку можуть бути повернені з бюджету. Авансові внески при виплаті дивідендів та при виплаті доходів нерезидентам не зменшують зобов’язання (щомісячні авансові внески). Такі суми зменшують податкові зобов’язання по податку на прибуток у декларації за 2013 рік.

Не сплачують авансових внесків по податку на прибуток:

- Новостворені платники (такими вважаються підприємства, що зареєстровані протягом року, у якому передбачені сплата авансових внесків);

- Платники, що пройшли державну реєстрацію та взяті на облік в органах ДПС протягом 4 кварталу року, що передує звітному;

- Виробники сільськогосподарської продукції;

- Неприбуткові установи;

- Платники з річним доходом менше 10 млн.грн.;

- Платники з річним доходом більше 10 млн.грн., але які за підсумками звітного періоду отримали збиток, податкові зобов’язання не нараховували і не мали базового показника. Якщо за 1 квартал наступного року такі платники отримують збиток, вони повинні подати податкову декларацію за перше півріччя, 3 квартали звітного року та звітний рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

Річним звітним періодом є календарний рік. Декларація подається протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем звітного року.

3 .2.

Визначення доходу, який використовується для розрахунку об’єкта оподаткування регламентується П(С)БО 15 «Дохід», згідно якого дохід – це збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Податковий кодекс дає визначення таким доходам, як:

1. дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, становленно до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів (прибутку) від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницької та незалежною професійною діяльністю.

2. дохід, отриманий з джерел за межами України – будь-який дохід, отриманий резидентами, в тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, в т.ч. корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних митній службі України.

Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування складаються з (ст..135 ПКУ):

1. Дохід від операційної діяльності:

1.1. Доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, який визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості але не менше ніж сума компенсації отримана в будь-якій формі у тому числі при зменшені зобов’язань;

1.2. Дохід банківських установ.

2. Інших доходів:

2.1. доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами (Кт рах. 731, 732, 733);

2.2. доходи від операцій оренди/лізингу (Кт рах.713, 732);

2.3. доходи за операціями в іноземній валюті, у тому числі дохід від курсової різниці, торгівлі цінними паперами та деривативами, надання банківських послуг та інших операцій з надання фінансових послуг;

2.4. суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду (Кт рах.715);

2.5. суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, вартості товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначені на рівні не нижче звичайної ціни, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. (Неповернута фінансова допомога:

кредит субрахунку 719 та дебет субрахунків 685, 63, 37 Сума повернутої фінансової допомоги: дебет субрахунку 719 та кредит рахунків відповідних активів, якими повертається борг (рахунки 30, 31, 20-28 тощо);

2.6. суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, у тому числі право застосовувати нижчі ставки податку. У разі, коли у майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її станов, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов’язання особи, що станов поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні;

2.7. суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;

2.8. суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів відносно операцій з безнадійною та сумнівною заборгованістю;

2.9. суми коштів страхового резерву, використані не за призначенням;

2.10. вартість матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

2.11. суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду (Кт рах.719);

2.12. суми акцизного збору, сплаченого/нарахованого покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого його до бюджету, та рентних платежів, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

2.13. суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку (Кт рах. 718);

2.14. доходи від операцій з розрахунками в іноземній валюті, доходи від операцій факторингу;

2.15. доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді (різні рахунки доходу, залежно від виду операції);

2.16. дохід від реалізації необоротних активів, майнових комплексів, оборотних активів тощо (Кт рах.742, 743, 714);

2.17. інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Доходи, які не враховуєються при обчислення об’єкта оподаткування:

1. сума попередньої оплати та авансів у рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

2. суми податку на додану вартість, отримані/нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство–продавець не є платником податку на додану вартість;

3. суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;

4. суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством;

5. суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством, як компенсація прямих витрат або збитків понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;

6. суми коштів у частині надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу витрат;

7. суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, отримані від надання державних послуг (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрація, інші послуги, обов’язковість придбання яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідного бюджету;

8. суми коштів у вигляді внесків, які:

а) надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків, а також осіб, що уклали договори страхування відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;

б) накопичуються за пенсійними вкладами, рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону;

в) надходять до неприбуткових установ і організацій;

9. суми коштів спільного інвестування, а стан коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

10. суми отриманого платником податку емісійного доходу;

11. номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім’я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед зазначеним платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов’язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів);

12. дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку, у випадках, передбачених пунктом 22.3 статті 22 ПКУ;

13. кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи–емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв;

14. кошти або майно, які повертаються учаснику договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, у разі припинення, розірвання або внесення відповідних змін до договору про спільну діяльність, але не вище вартості вкладу;

15. кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку;

16. вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у таких випадках:

якщо такі основні засоби отримані за рішенням центральних органів виконавчої влади;

у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об’єктів енергопостачання, газо– і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

у разі отримання підприємствами комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок;

17. кошти або майно, що надаються у вигляді безповоротної допомоги громадським організаціям інвалідів та підприємствам і організаціям, що визначені пунктом 23.1 статті 23 цього розділу;

18. суми коштів або вартість майна, отримані засновником третейського суду як третейський збір чи на покриття інших витрат, пов’язаних з вирішенням спору третейським судом відповідно до закону;

19. платежі платника податку на користь комітента у вигляді виручки за реалізоване майно на підставі договору комісії, консигнації та інших аналогічних цивільно–правових договорів, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Дата виникнення доходу від різних видів діяльності представлено в таблиці 3.2.:

Таблиця 3.2.

Дата добавления: 2014-01-11