Класифікація цін та їхній розрахунок

Проблема платности інформаційного обслуговування

Особливості ціноутворення в інформаційній галузі

Насамперед необхідно відзначити, що проблема платности інформаційного обслуговування далеко неоднозначна. Якщо в капіталістичному суспільстві звикли продавати послуги тим, хто може й хоче за них платити, платити за громадські об'єкти (мости, шляхи, музеї, парки, бібліотеки), то у нас навпаки, але платність дозволяє вдосконалювати інформаційні послуги; підвищує розуміння реальної цінності інформації; вдосконалює використання інформації, усуває зайві запитання; виявляє корисність тієї чи іншої інформаційної служби через її ринкову оцінку.

Головний аргумент проти платності в тому, що посилюється соціальна нерівність споживачів: "інформаційно бідні" та "інформаційно багаті". Але тут можливо і компромісне рішення.

Однак технологічно нові інформаційні продукти та послуги швидше розвиваються в приватному секторі, підвищується частка приватних інформаційних служб у загальному обсязі виробництва інформаційних послуг.

Ціни можуть розраховуватися на основі витрат на виробництво інформаційного продукту, в залежності від співвідношення попиту та пропозицій, а також можуть встановлюватися конкурентні ціни, що залежать від цін на аналогічні інформаційні продукти інших виробників. Для деяких категорій користувачів можуть практикуватися знижки, пільгові ціни або, навпаки, більш жорсткі умови оплати.

У випадку, коли частка ринку стабільна, ціни на інформаційні продукти встановлюються за витратним принципом з урахуванням співвідношення попиту та пропозицій (виграє виробник). Якщо конкурентна боротьба за частку ринку тільки розгортається, доцільно використати більш низькі ціни, тобто конкурентне ціноутворення (виграє споживач).

Як відомо, ціна за кінцевим рахунком повинна контролювати суспільно-необхідні затрати на виробництво продукції; зацікавлювати у використанні раціональної технології та організації інформаційного виробництва, завдяки цьому зменшуючи витрати замовника на оплату послуг за рахунок збільшення продуктивності роботи інформаційної структури.

Перехід до ринкових відносин припускає застосування національними інформаційними структурами цінової політики, прийнятої у високорозвинених країнах. Зарубіжні фірми використовують шість основних видів цін при просуванні нових товарів, зокрема:

· Ціна "зняття вершків" на ринку використовується в основному ведучими фірмами для залучення споживачів, готових заплатити високу ціну за даний товар (враховується ступінь новизни товару);

· Ціна іміграції товару на ринку (більш низька, ніж у конкурентів);

· Ціна психологічного впливу на споживача (зниження ціни проти круглої суми);

· Ціна лідера на ринку або в галузі (вище або на рівні ціни головного конкурента);

· Ціна з відшкодуванням витрат виробництва (з урахуванням фактичних витрат виробництва і середньої норми прибутку);

· Престижна ціна (з урахуванням високої якості і особливих властивостей).

Слід відзначити, що інформаційний продукт є прогресивним продуктом, що дозволяє підвищити імідж фірми-споживача. Це вирізняє його серед інших продуктів.

Для інформаційних продуктів прийнятна класифікація цін, що залежить від особливостей укладення договору купівлі-продажу:

· Базисна – служить вихідною для визначення ціни на товар, запропонований на ринку, встановлює його якість, з урахуванням кон'юнктури ринку;

· Купівлі-продажу (або фактурна), що визначається умовами поставки, обговореними договором;

· Світова – враховує вид товару, вид валюти;

· Номінальна – публікується в прейскурантах, довідниках і біржових котировках;

· Оптова – при поставці крупними партіями;

· Роздрібна – товар реалізується дрібними партіями (1-3 шт.) через роздрібну мережу конкретному споживачу;

· Ринкова – ціна реалізації товару на конкретному ринку тощо.

Така різноманітність цін вимагає врахування багатьох факторів, розмір сегменту ринку, швидкість виходу на ринок нового продукту тощо.

Пристосування цін до існуючої ринкової обстановки відбувається за рахунок застосування різноманітних змін в прейскурантах, націнок, надбавок, знижок, компенсацій, стимулювання покупок.

Істотним моментом є зміна відношення до одержання можливого прибутку від реалізації продукту на ринку. До недавнього часу інформаційні структури всі зусилля спрямовували на виконання і перевиконання плану в цілому обсягів виробництва. Тепер треба передусім піклуватися про прибуток, одержання стійких стабільних результатів. У ціні нового продукту необхідно враховувати і майбутній прибуток.

Дата добавления: 2014-01-11