Різниця між жіночими і чоловічими спогадами

Пригадування дат.

Яскрава уява, спогади і фальшива пам'ять.

Далеко не завжди виразність і ясність спогаду є гарантією його надійністі. Якщо людина дуже переконливо, з живими подробицями переповідає якусь подію це не завжди означає, що ці спогади відповідають дійсності. Йдеться при цьому не тільки про можливість відвертого обману, але також і про силу уяви. Ми неодноразово могли бути впевнені, що поклали ключі саме до тієї шухляди, добре памяти, що там лежало ще, але насправді ми лише збиралися те зробити, але не зробили.

Як дослідники і тим більше історики ми зацікавлені в точній хронології подій, але наші респонденти не бутуть зосереджуватися на запамятовуванні точного часу. Дослідник William Brewer встановив, що наша пам'ять зазвичай містить інформацію щодо подій, місць і думок, але дуже рідко містить точну інформацію про час. Відповідно, Бревер дійшов висновку, що запитання щодо часу найменш піходящий спосіб активізувати спогади. Charles Thompson в свою чергу дійшов висновку, що люди, спогади яких він вивчав впродовж 3 місяців, не могли пригадати точний час подій, але вони могли групувати події в хронологічно організовану, звязну і послідовну реальність минулого. В памяті людей ці групи подій часто кореспондуються з певними періодами життя – дитинство, навчання в школі, навчання в інституті тощо.

Eudora Welty пише, що події в нашому житті відбуваються у певному порядку в часі, однак в їхній значимості для нас вони мають власний порядок – далеко не завжди хронологічний.

Історики часто зустрічаються з подібним феноменом субєктивного часу. Коли ми зустрічаємося з викривленням хронології важливо зрозуміти, якими міркуваннями чи потребами таке викривлення могло бути спричинене. Як відзначив А.Портеллі відповідь на це запатання є важливою інформацією сама по собі.

Цілком очевидно, що гендер впливає на характер пригадуваної інформації, оскільки дуже часто деталі, важливі для представників однієї статі можуть здаватися невартісними для представників іншої. Жінки схильні згадувати деталі приватного досвіду (життя) більше ніж чоловіки. Це може бути результатом соціалізації оскільки помічено, що матері про синів згадують інакше, ніж про доньок. Культура також впливає завдяки тому, що хлопчики дуже рано вивчають, що є важливим для чоловіків, а що ні. Дослідники помітили, що чоловічі біографічні спогади мають тенденцію бути більш цілеспрямованими і лінеарними ніж жіночі. Недавні широкомасштабні дослідження довели, що жінки мають перевагу в запамятовуванні деталей подій, імен і облич.

Однак, не існує жодних гендерних відмінностей у пригадуванні згальних ідей, уявлень і фактів, що асоціюються з загальними знаннями. В нашій культурі жінки заохочені до того, щоб демонструвати чутливість і відповідно до наших очікувань вони краще пригадують емоції ніж чоловіки. Пол Томпсон в співробітництві з групою психологів опитував групу дорослих, які в дитинстві втратили батьків і були передані на виховання до інших сімей. Вони дійшли висновку, що жіночі історії повніше передають зміни у відносинах та емоції, викликані подіями дитинства.

Таким чином, сучасні дослідження показують, що память про суть подій зберігається в людській памяті зазвичай цілком задовільно, хоча деталі можуть забуватися або спотворюватися. Події, у яких респондент брав участь безпосередньо запамятовуються краще, ніж інформація з других рук. Події, в яких були максимально задіяні розумові можливісті і емоції респондента з найбільшою вірогідністю збережуться в його памяті. З великою вірогідністю, але не завджди атипові події будуть пригадуватися легше ніж повсякденний рутинний досвід. (Білі вчителі у Техасі ніколи не згадують проблеми расової сегрегації на відміну від чорних).

Зазвичай аналізуючи адекватність спогадів, слід поставити собі наступні питання – Який настрій респондента? Які емоційні потреби могли б вплинути на процес пригадування? Якою б могла бути мета респондента, що спричинилася до переказування спогадів саме у такий спосіб? Як гендер міг вплинути на спогади респондента? Наскільки точно, акуратно суть спогадів переказана респондентом? Щодо яких деталей респондент здається невпевненим? Який вплив я як інревюер мав на респондента? Яким чином середовище, у якому відбувалося інтервю вплинуло на респондента? Які існують можливості для підтвердження чи спростування одержаних в ході інтервю даних?

Дата добавления: 2014-01-11