Дунай – Дністровський лиманно - гирловий комплекс

Загальна характеристика

Лиманно - гирлові комплекси Причорномор’я

План

1. Загальна характеристика

2. Дунай – Дністровський лиманно - гирловий комплекс

3. Дністровський лиманно - гирловий комплекс

4. Лиманно – гирловий комплекс Дністер – Дніпро

5. Дніпро-Бузький лиманно - гирловий комплекс

Лиманне - гирлові комплекси (ЛГК) Причорномор’я (від Сасику до Дніпро – Бузького лиману) розташовані у південній та середній смуги Причорноморської низовини.

Ландшафти відносяться к степовому типу, сухостеповому підтипу ландшафтно територіального комплексу. Головні морфоструктури мають ерозійно – акумулятивне походження. Поверхня розчленина долинами крупних та малих річок. Густота розчленення поверхні сіттю долин та балок найбільша на півночі між Дністром та Південним Бугом (0,1 -0,4 км\км²).

Дунай впадає у Чорне море утворюючи дельту (на території Причорномор’я знаходиться Кілійське гирло). Дністер, Південний Буг та Дніпро впадають у Чорне море через великі естуарії –Дністровський, Бузький та Дніпровський лимани.

Лиманно – гирлові комплекси південно - західного Причорномор’я уявляє собою своєрідну та ускладнену екологічну систему. Особливості якої залежать від площі і конфігурації водойм, домінуючої глибини, напрямку та динаміки течії, водного балансу, солоності, складу неорганічних та органічних речовин

Вздовж узбережжя міжріччя Дунаю і Дністра розташовано багато мілководних лиманів. Вони починаються лиманом Сасик за котрим слідкують Джаншейський, Малий Сасик, Магалевський, Тузловська група лиманів (Шагани, Алібей, Бурнас, Шаболат (Будакський). Довжина пересипу,що відокремлює лимани від моря дорівнюється 72,5км,а ширина змінюється від 50 до 350-400 м.

Формування лиманів пов’язане з підняттям та опущенням узбережної смуги суши. Всі лимани, крім Сасику, відносяться до лиманно – лагунного типу, тобто які утворились внаслідок опущення суши і затоплення морем. Сасик уявляє затоплену морем долину річок Кокільник та Сарата.

Лимани Дунай-Дністровського міжріччя мілководні, глибина коливається у межах 0,6 -3 м. Головні морфологічні характеристики лиманів представлені у таблиці 10.1

Найбільш великим вважається лиман Сасик, акваторія його має грушоподібну асиметричну форму, яка видовжена з півночі на південь. Довжина природного пересипу дорівнює 14 км, ширина 150-250 м, висота над рівнем моря 2-3м.

Акваторія лиманів Джаншейський і Малий Сасик невеликі (7.3 і 2.7м² відповідно), їх глибина не перевищує 0,6-1,2 м. Особливою відмінністю у конфігурації є те, що їх ширина перевищує довжину.

Для лиманів Тузловської групи характерна видовженість ложа озера, та перпендикулярне його розташування відносна долин річок. У місці впадіння річок, берегова смуга утворює контури мілководних заток, або „вторинних ” лиманів: Джаншейський з затокою Ставок, Шагани з затокою Мартаза і Будури, Алібей з лиманами Карачаус, Хаджидер,Бурнас з лиманом Курудіол і Солоний.

Лимани Тузловської групи відносяться до лиманів відкритого типу, тобто відкриті для морських і лиманних вод за рахунок перепаду рівнів моря.

Головним фактором, який впливає на водний режим лиманів є приток морських вод, тому рівень води в лиманах залежить від рівня моря.

На термічний режим впливають температура повітря та температура морської води, тому що лимани дуже мілководні. Сезонний хід температур відмічався на максимальному рівні 21,5-22,3⁰С влітку, а мінімальний -1⁰С взимку. Льодостав триває біля 90 діб, потужність льодового шару 0,14 -0,39 м.

Хімічний режим лиманів залежить від їх водного режиму. У верхніх частинах Джаншейського, Малого Сасику та Тузловськой групи лиманів, яки знаходиться під впливом прісного стоку річок і водотоків відмічається опріснення водних мас (мінералізація від 2 до 5 г \ л), решту водних мас відносять до солонуватого хлоридно - натрієвого класу (мінералізація від 20 до 30 г \ л).

Прихідна частина водний баланс даних лиманів формується за рахунок опадів (50%) та притоку морських вод (40%), стік річок має незначний вплив (10%). Розхідна частина - випаровування (90- 95%) та частково відтік морських вод (5- 10 %).

Сольовий баланс лиманів у прихідній частині формується на 75-95% за рахунок притоку морських вод, 5-25% за рахунок розчинених речовин річок та опадів.

На хімічний склад лиману Сасик впливають не тільки води річок Сарата та Когільник, а і підземні мінеральні води. Підземні води та води річок належать до сульфатно-натрієвого класу, але ж взагалі води Сасику відносять до морських вод, тобто вод хлоридно - натрієвого класу.

Дата добавления: 2014-01-11