Дніпро – Бузький лиманно –гирловий комплекс

В нижніх частинах Дніпра та Південного Бугу руслові процеси розвиваються в умовах, пов’язаних із взаємодією морських та річкових вод. Ділянки річок на яких проявляється вплив моря називають гирловими областями.

Гирлова область Дніпра та Південного Бугу по гідрологічним і морфологічним показникам складається з багато рукавної ділянки річки Дніпро і відмілини Дніпровського лиману; одно рукавної ділянки Південного Бугу і відмілини Бузького лиману. Лимани відносяться до лиманів відкритого типу з великим надходженням річкового стоку.

Пригирлова ділянка Дніпра починається з дамби Каховської ГЄС, гирлова ділянка - створ у м. Херсон, гирлове узмор’я - Кимбурський пролив, який з’єднує Дніпро-Бузький лиман з південно-західною частиною Чорного моря.

Пригирлова ділянка Південного Бугу починається зі створу м. Вознесенськ, гирлова ділянка - створ у с. Ново Одеса., гирлове взмор’є - Кимбурський пролив. Дніпробузький лиман є продовженням гирлової області двох річок.

У зазначених межах площа Дніпро-Бузького лиманно – гирлового комплексу складає біля 10 тис. Км²,а площа акваторії Дніпробузького лиману – біля 800 км², об’єм води 3 км³ , Дніпро-Бузький лиман – самий великий лиман північно-західної частини Чорного моря.

Довжина Дніпровського лиману 55м, мах ширина -15 км, min ширина – 4 км., переважають глибини 4-6 м, але у західній частині лиману зустрічаються глибини до 18 м, площа водного дзеркала 800 км². Довжина Бузького лиману біля 30 км, ширина коливається від 2 до 6 м, площа дзеркала 162 км².

Узбережжя лиманів складені з піщано – глинистих неогенових, лесових та піщаних четвертинних відкладень.

Сучасні геологічні процеси йдуть на берегових схилах та по дну лиманів. На берегових схилах йдуть оповзневі процеси на терасах процеси яроутворення. Наприклад на лівому березі Бузького лиману досліджується утворення досить великих ярів довжиною від 800 до 2000м, а на правому березі тераса розгалужена невеликими ярами розміром від 25-150 м.

Акумулятивними процесами на лиманах є утворення акумулятивних терас та кос.Але слід відмітити, що процес накопичення уламкового матеріалу йде поруч з процесами розмиву акумулятивних форм (наприклад активно розмивається південна частина Волошської коси, східна частина Аджигольської коси).

В межах Дніпро - Бузького лиманного комплексу головне місце займають узбережно- морські форми рельєфу, які утворюються під впливом механічних екзогенних процесів (хвилі та вітер).

Одним з головних факторів, що формує гідрологічний та гідрохімічний режим Дніпро-Бузького лиману є водотоки, які в нього впадають. На хімічний стан води лиману впливають процеси змішування прісних вод Дніпра та Південного Бугу та морських солоних вод, яки надходять через Кінбурський пролив.

Таблиця 7.1

Морфометричні характеристики лиманів Дунай - Дністровського міжріччя

Лимани	Площа водозбору, км^2	Площа водного дзеркала, км^2	Довжина, км	Максимальна ширина, км	Середня глибина, м	Довжина берегової смуги, км	Довжина пересипу, км	Ширина пересипу, м	Висота пересипу, м
Сасик	5363,0	208,0	35,0	11,0	1,9	77,0	14,0		1,7
Джаншейский з затокою Ставок	43,8	7,3	2,8	6,0	0,8	10,5	7,0	-	-
Малий Сасик	7,8	2,7	1,1	5,0	0,6	7,2	6,0	-	-
Тузловська група лиманів
Шагани с затокою Мартаза і Будури	278,8	78,4	11,0	10,0	1,3	23,6	8,6		1,6
Алібей з лиманами Карачаус і Хаджидер	1300,0	101,4	18,0	8,0	1,2	53,7	13,5		1,8
Бурнас з лиманами Курудіол і Солоний	649,0	26,9	9,6	3,2	1,0	30,0	6,0		1,9
Будакський лиман	170,0	32,4	17,0	2,5	1,0	33,5	18,0	-	-

Дата добавления: 2014-01-11