Розходження в забезпеченості гуртовими підприємствами

Розвиток інфраструктури товарних ринків

Необхідною умовою можливості вибору каналу розподілу, а також оптимізації всього логістичного процесу на макрорівні є наявність на ринку великої кількості посередників.

В даний час у термін “посередник” іноді вкладається негативне значення: зайва, а то й кримінальна ланка в ланцюзі товароруху. У рамках логістики розгля­дається проблема цивілізованого, економічно виправданого посередництва.

Уявимо собі два варіанти переправи через річку: по мосту, за плату, і безкоштовно вбрід. Можна не витрачати гроші на міст і переправлятися вбрід. Але чи буде від цього процес, що включає в себе переправу, дешевшим? Відповідь очевидна - у більшості випадків ні. Посередник - той же міст, що забезпечує більш зручну переправу товару виробника до споживача. Правда, за цю переправу треба платити. Звід­си виникають дві задачі. Перша - для виробника, якому необхідно вирішити задачу типу "Маkе-оn-Вuy", тобто вирішити, чи перебиратися зі своїм товаром на ринок самостійно, тобто "убрід", чи скористатися за плату послугами посередника. Друга - для самого посередника, який повинен знайти такі місця в “річці господарської діяльності”, що очевидно мають потребу в “мостах”, тобто запропонувати свої послуги там, де в результаті їх застосування процес товароруху стане істотно дешевшим.

Послуги посередника є затребуваними, якщо їхня вартість нижче власних витрат на виконання яких-небудь робіт. У формалізованому вигляді це співвідношення можна представити в наступному вигляді:

П < С (10.1)

де П — розмір оплати послуг посередника;

С — обсяг витрат клієнта по самостійній організації закупівель і розміщенню замовлення.

Доцільність користування послугами посередника визначиться різницею власних витрат і вартості послуг посередника:

Ц = З – П (10.2)

Оптимізація каналу розподілу, а потім і логістичного ланцюга можлива лише при наявності на товарному ринку великої кількості підприємств, що здійснюють гуртові функції. У табл. 10.1 наведені дані за чисельністю гуртових підприємств на 1000 чол. населення в деяких країнах.

Таблиця 10.1.

Держава	Число гуртових підприємств на 1000 чол. населення
Японія	3,4
США	1,9
Країни СНД	0,05

Актуальність створення мережі оптових посередників для країн СНД очевидна.

Правове забезпечення економічної діяльності повинно полегшувати формування та реалізацію господарських зв'язків, інформаційні мережі - забезпечувати швидкий обмін інформацією, фінансова система - забезпечувати швидке проходження фінансових засобів.

Рішення перерахованих задач є функцією держави, яка повинна створити сприятливі умови розвитку та оптимізації систем розподілу матеріальних потоків.

Таким чином, інфраструктури товарного ринку ^[2] - це система організацій, які забезпечують взаємозв'язки між структурними елементами товарних ринків і сприяють вільному руху товарів, безперервному процесу відтворення та безперебійному функціонуванню сфери споживання.

Дана система складається з наступних підсистем:

• підсистема торгових посередників і складського господарства;

• підсистема інформаційного забезпечення;

• підсистема тароупаковочной індустрії;

• підсистема транспортного забезпечення;

• фінансово-кредитна підсистема;

• підсистема нормативно-правового забезпечення.

Формування розширеної інфраструктури товарного ринку дозволить досягти наступних результатів:

• збереження належної якості товарів у процесі їхнього переміщення від виробника до споживача;

• отримання споживачем товарів у необхідному обсязі, що відповідає якості, асортименту, сортності, комплектності, упаковування за рахунок надання послуг організаціями інфраструктури;

• можливість отримання споживачем товарів у встановлений термін;

• мінімізація матеріальних, фінансових і трудових витрат у процесі просу­вання товарів від виробника до споживача;

• формування системи послуг по збереженню товарів на складах, у холодильниках;

• підвищення конкурентноздатності вітчизняних товарів за рахунок поліпшення зовнішнього вигляду та якості упаковки;

• значне зниження втрат товарної продукції при її просуванні на ринку;

• зниження матеріальних витрат і запобігання екологічного збитку за рахунок розвитку системи збору й переробки тари, що вийшла з уживання та упаковки;

• впровадження логістики, комплексного обслуговування постачання товарів;

• зниження витрат на перевезення товарів за рахунок створення ефективної системи вантажоруху, основаної на термінальній технології перевізного процесу, зменшення втрат і псування вантажів;

• формування інформаційно-аналітичних систем товарних ринків, зниження витрат і термінів проведення операцій за рахунок своєчасного отримання учасниками ринку інформації про попит та пропозицію, місцезнаходженні товарів, ціну, умови їх постачання;

• використання капіталу посередницьких організацій для підтримки вітчизняного виробництва;

• конкурентне формування цін на гуртових ринках;

• пожвавлення ринків шляхом прискорення платежів і обороту капіталів;

• створення умов для цивілізованої торгівлі товарами в результаті удосконалення нормативно-правової бази, розробки методичної документації.

Дата добавления: 2014-01-11