Сутність і задачі транспортної логістики

Тема лекції: Транспортна логістика

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняттям "логістика" і "розподільча логістика". Що загального й у чому відмінність цих понять?

2. Перелічіть задачі, що розв'язуються розподільчою логістикою на мікро- і на макрорівні.

3 Дайте визначення логистическому каналу, логистической ланцюга. У результаті яких дій логістичний канал перетвориться в логістичний ланцюг?

4. Дайте визначення поняттю "інфраструктура товарного ринку".

5. Перелічить підсистеми, що утворюють інфраструктуру товарного ринку.

6. Яким чином розвиток інфраструктури товарного ринку впливає на величину логістичних витрат?

7. Наведіть алгоритм вибору оптимального варіанту розподілу матеріального потоку.

^[1] Оскільки цю частку, як правило, використовувати не можна, те далі відбувається обмін на те, що може бути спожито, а потім безпосереднє споживання.

^[2] Товарний ринок — система взаємозалежних суб'єктів економіки: виробників, споживачів, посередників і організацій, що забезпечують їх відносини. Ціль функціонування товарного ринку - забезпечення обертання товарів кінцевого споживання та виробничо-технічного призначення.

План

11.1. Сутність і задачі транспортної логістики.

11.2. Вибір виду транспортного засобу.

11.3. Складання маршрутів руху транспорту.

11.4. Транспортні тарифи та правила їх застосування.

(3 години)

Транспорт - це галузь матеріального виробництва, що здійснює перевезення людей і вантажів. У структурі суспільного виробництва транспорт відноситься до сфери виробництва матеріальних послуг (рис. 11.1).

Рис. 11.1 Місце транспорту в структурі суспільного виробництва

Значна частина логістичних операцій на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживання здійснюється із застосуван­ням різних транспортних засобів. Витрати на виконання цих операцій складають до 50% від суми загальних витрат на логістику.

Транспорт представляють як систему, що складається з двох підсистем: тран­с­порт загального користування та транспорт незагального користування.

Транспорт загального користування - галузь народного господарства, що за­до­вольняє потреби всіх галузей народного господарства й населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. Транспорт загального користування обслуговує сферу обер­тан­ня й населення. Це залізнич­ний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний.

Транспорт незагального користування - внутрівиробничий транспорт, а також транспортні засоби усіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, є, як правило, складовою частиною яких-небудь виробничих систем.

Транспорт органічно вписується у виробничі й торгові процеси. Тому транс­портна складова бере участь у безлічі задач логістики. Разом з тим існує досить самостійна транспортна область логістики, у якій багатоаспектна погодженість між учасниками транспортного процесу може розглядатися поза прямим зв'язком зі сполученими виробничо-складськими ділянками руху матеріального потоку. До задач транспортної логістики в першу чергу відносять задачі, рішення яких підсилює погодженість дій безпосередніх учасників транспортного процесу. Актуальність у рішенні таких задач виникає у випадку, коли обсяги транспортної роботи виділяються у великий самостійний масив (наприклад, при функціонуванні транспорту загального користування, а також у ряді випадків транспорту незагального користування).

Специфіку логістичного підходу до організації транспортних процесів пояснимо на прикладі взаємодії ланок транспортного ланцюга у випадку змішаного перевезення^[1] (рис. 11.2).

Рис. 11.2. Традиційна організація перевезення за участю декількох видів транспорту (принципова схема)

Як випливає з рис. 11.2, єдина функція управління наскрізним матеріальним потоком відсутня. Погодженість ланок у питаннях просування інформації та фінансів об'єктивно низька, тому що координувати їх дії немає кому.

Принципово іншою є організація змішаного перевезення, зображеного рис. 11.3. Наявність єдиного оператора наскрізного перевізного процесу створює принципову можливість проектувати наскрізний матеріальний потік, домагатися заданих параметрів на виході.

Застосування логістики в транспорті, так само, як і в виробництві чи торгівлі, перетворює контрагентів з конкуруючих сторін у партнерів, які взаємодоповнють один одного в транспортному процесі.

Логістика, як відзначалося, це єдина техніка, технологія, економіка та пла­нування. Відповідно, до задач транспортної логістики варто віднести забезпечення технічної та технологічної спряженості учасників транспортного процесу, узгодження їх економічних інтересів, а також використання єдиних систем планування. Коротко охарактеризуємо кожну з цих задач.

Технічна спряженість у транспортному комплексі означає погодженість параметрів транспортних засобів як усередині окремих видів, так і в міжвидовому розрізі. Ця погодженість дозволяє застосовувати модульні перевезення, працювати з кон­тейнерами й вантажними пакетами.

Технологічна спряженість передбачає застосування єдиної технології транспортування, прямі перевантаження, безперевантажне повідомлення.

Економічна спряженість — це загальна методологія дослідження кон'юнктури ринку й побудови тарифної системи.

Показники матеріального потоку на вході до вантажоотримувача піддаються управлінню та мають заздалегідь задане значення

Рис. 11.3. Логістична організація перевезення за участю декількох видів транспорту (принципова схема)

Порівняльна характеристика традиційного і логістичного підходів до організації змішаних перевезень наведена в табл. 11.1.

Таблиця 11.1

Дата добавления: 2014-01-11