Висновок з 1 питання

Вступ

Органи внутрішніх справ — це органи, які існують у кожній кра­їні й створюються тільки, або головним чином, для охорони, захисту прав і свобод його громадян і окремих особистостей. Вони викону­ють покладені на них функції, вирішують свої специфічні завдання, але не ізольовано, а у взаємодії як з іншими правоохоронними орга­нами, так й іншими державними установами, трудовими колектива­ми, об'єднаннями громадян.

Діяльність органів внутрішніх справ — це специфічний вид соці­альної діяльності працівників органів держави, призначеної для її захисту і безпеки, що діє від її імені й організує певною мірою функ­ціонування громадянського суспільства, стоїть на охороні прав і сво­бод його громадян та окремих особистостей. Діяльність органів вну­трішніх справ жорстко і детально регламентована. Вона будується на підставі суворого виконання наказів і розпоряджень, субординації і координації стосунків.

1. Специфіка діяльності працівників органів внутрішніх справ

Діяльність органів внутрішніх справ має багатоаспектний характер. По-перше, вона забезпечує: а) охорону громадського порядку та об'єктів державної, колективної і приватної власності; б) протидію злочинності; в) пожежну безпеку і безпеку дорожнього руху.

По-друге, органи внутрішніх справ займаються паспортизацією населення.

По-третє, діяльність органів внутрішніх справ передбачає: а) здійснення дозвільної системи на придбання, зберігання і перевезення зброї, боєприпасів і вибухових речовин; б) контроль за режимом проживання іноземців та осіб без громадянства на території України; в) виконання інших функцій. У цілому діяльність органів внутрішніх справ носить адміністративний, оперативно-розшуковий або слідчий характер.

Діючі органи внутрішніх справ України становлять собою систе­му взаємопов'язаних елементів, які об'єднані єдиними цілями і за­вданнями, закріплені юридично у законодавчих та інших норматив­них актах. Структурними елементами органів внутрішніх справ є:

- апарат Міністерства внутрішніх справ України;

—територіальні органи внутрішніх справ: Головне управління МВС України в Автономній Республіці Крим, Управління МВС України в містах Києві та Севастополі, Управління МВС України в області, міське Управління, районний відділ Управління МВС України в об­ласті, районний відділ міського Управління;

—органи внутрішніх справ на транспорті (Головне управління, управління, відділи, відділення, лінійний пункт міліції на залізниці, в аеропорту, на морському та річному транспорті);

—підрозділи державного пожежного нагляду;

—внутрішні війська МВС України;

—Державна автомобільна інспекція;

—навчальні заклади системи МВС;

—спеціальні підрозділи («Беркут», «Сокіл», «Кобра» тощо).

Навряд чи є необхідність доводити взаємозв'язок усіх цих елемен­тів. Однак слід зауважити, що кожен із зазначених елементів має своє­рідність, специфіку виконання завдань і функцій, а також обсяг конк­ретних повноважень того або іншого органу внутрішніх справ.

Регламентують діяльність і структуру органів внутрішніх справ нормативні документи, у яких зазначається компетенція кожного структурного елемента системи органів внутрішніх справ та їх відпо­відність змістові управлінського процесу.

«Правове забезпечення діяльності й організації структури органів внутрішніх справ здійснюється на основі Декларації про державний суверенітет України, Акту проголошення незалежності України, Кон­ституції України, Законів України і регулюється Указами Президента України та Постановами Кабінету Міністрів України. Разом із тим внутрішні питання, що належать до діяльності окремих служб і на­прямків у роботі органів внутрішніх справ, регулюються окремими відомчими нормативними актами (наказами, інструкціями, розпоряд­женнями) за умови, що вони не суперечать Конституції та Законам України».

Загальні питання, що входять до компетенції органів внутрішніх справ, визначаються Законами України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р., «Про надзвичайний стан» від 26 червня 1992 р., «Про держав­ний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р., Державною програмою боротьби зі злочинністю від 30 черв­ня 1993 р., Положенням «Про проходження служби рядовим і нача­льницьким складом ОВС України» від 29 липня 1991 року, Дисциплі­нарним Статутом ОВС України від 29 липня 1991 року, Розпоряджен­ням Президента України «Про Положення про МВС» від 7 жовтня 1992 року, Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності ОВС та громадських формувань з охорони громадського порядку» від 16 червня 1999 року тощо, а компетенція й організаційні основи діяльності структурних підрозділів визнача­ються законодавчою базою (відомча, загальнодержавна). Так, діяль­ність підрозділів, які є суб'єктами оперативно-розшукової діяльності регламентуються Законами України «Про оперативно-розшукову ді­яльність» від 18 лютого 1992 р., «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від ЗО червня 1993 р., «Про правовий статус іноземців» від 4 лютого 1994 р. тощо. Компетенція ДА1 (Державна автомобільна інспекція) — Законом України «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993 р., Положенням про ДАІ, Правила­ми дорожнього руху, а, наприклад, компетенція ДПС (дорожньо-па­трульна служба — один із підрозділів ДАІ) — настановою № 45 тощо. Діяльність внутрішніх військ — Законом України «Про війська внут­рішньої та конвойної охорони» від 26 березня 1992 р. та іншими. Компетенція ППС (патрульно-постова служба) — Статутом патруль­но-постової служби міліції, а правовий статус спеціальних підрозді­лів («Беркут», «Сокіл», «Кобра» тощо) — відомчими наказами МВС України тощо.

Таким чином, система органів внутрішніх справ проявляє себе, з одного боку, як суб'єкт, що управляє, а з іншого боку — як об'єкт, яким управляють. Районні відділи внутрішніх справ, наприклад, по відношенню до управління МВС України в області є об'єктом управ­ління, але вони одночасно виступають як суб'єкт управління, оскіль­ки керують підлеглими ланками (службами, підрозділами). Й об'єкти управління, і суб'єкти управління за певних обставин стають учасни­ками конфліктів.

У зв'язку з цим зростає потреба у формуванні конфліктної ком­петентності у працівників ОВС. Актуальними стають саморегуляція, корекція дій, побудова моделей поведінки, вміння підвищувати са­мостійно свою конфліктостійкість і з'ясовувати причини конфліктів.

Дата добавления: 2014-01-11