Поняття документообігу

Документообіг — це рух документів з моменту їх здобуття або створення до завершення виконання, відправки адресатові або відправлення їх на зберігання.

Чинні нормативні акти і методичні посібники, у тому числі й ДСДОУ, розглядають як об'єкт регулювання документообігу організації у цілому, і відповідно, потоки вхідних, внутрішніх і вихідних документів.

Документообіг можна розділити на наступні етапи:

- експедиційне оброблення документів, що надходять в організацію;

- попередній розгляд документів службою ДОУ;

- організація раціонального руху документів усередині організації;

- експедиційне оброблення виконаних документів, що відправляються.

Оброблення кореспонденції досить традиційне, і найчастіше не викликає труднощів при дотриманні певних правил. Перевага справедливо віддається централізованій експедиції, в якій обробляється вся кореспонденція. Це дозволяє підвищити продуктивність праці, точніше визначити необхідні штати, краще контролювати облік документів.

При такій організації справи кореспонденція, що доставляється кур'єрами, надходить поштою, факсом, телеграфом або іншим шляхом, повинна прийматися і оброблятися спеціально виділеною посадовою особою: секретарем фірми, працівником служби забезпечення документації управління (канцелярії, загального відділу та ін.). Для забезпечення обліку і повноцінної інформаційно-пошукової системи йому ж повинні передаватися і документи, отримані співробітниками організації за її межами (у відрядженнях, на нарадах, тощо). Мета першого етапу — зафіксувати сам факт вступу документів (при необхідності й час).

Наступний етап проходження документів, що надходять в організацію, більшою мірою залежить від всієї постановки забезпечення документації. Основне його значення — оперативне здобуття документів виконавцями і формування повноцінного науково-довідкового апарату. Значним резервом скорочення термінів та інстанцій проходження документів є попередній розгляд документів у службі ДОУ і розподіл вже на цій стадії документів на потоки:

- для обов'язкового розгляду керівництвом організації відповідно до розподілу обов'язків;

- не вимагаючи резолюції керівництва і що направляються в структурні підрозділи виконавцям.

При розгляді документа враховується:

- важливість його змісту;

- складність і новизна поставлених питань;

- суспільне положення автора документа, місце управління-відправника в структурі управління;

- термін виконання документа;

- вид документа: закон, розпорядження, лист, звіт, тощо.

З метою оптимізації документопотоку доцільно встановити єдиний лад передавання документів для оброблення, наприклад, через особу, відповідальну за забезпечення документації у структурному підрозділі.

Значну частину документообігу організації складають різного роду проекти документів, що вимагають узгодження, підписання або твердження. Хоча всі ці етапи оформлення документів можуть бути закріплені в Табелі форм документів, здійснюються вони, як правило, співробітниками підрозділу, що готують документ, а служба ДОУ лише контролює терміни і правильність (повноту) їх оформлення при реєстрації.

Для оптимізації і скорочення документопотоків доцільне розроблення технологічних інструкцій (схем), в яких у наочній графічній формі визначена послідовність підготовки проектів найпоширеніших документів, їх узгодження, підписання і затвердження. На схемах можуть вказуватися альтернативні вирішення, місцезнаходження конкретних посадових осіб і навіть години прийому з даного питання.

Експедиційне оброблення документів, що відправляються, включає сортування, упаковку, оформлення поштового відправлення і направлення у відділення зв'язку. Вона здійснюється відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, що діють, і повинна проводитися того ж дня або не пізніше за наступний робочий день.

Дата добавления: 2014-01-11