Типи суспільств

№ п/п	Ознака типологізації	Типи суспільств
1.	Наявність писемності (за ознакою писемності)	Дописемні, писемні
2.	Мова (за мовною ознакою)	Французьке, німецьке, англійське, польське. Українське тощо
3.	Релігія	Мусульманське, християнське, буддистське, іудейське тощо
4.	Спосіб виробництва і форма власності	Первіснообщинне, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне
5.	Стан промислового виробництва	До промислове і промислове
6.	Політичний режим	Демократичне, авторитарне, тоталітарне

Існує багато різноманітних типологій суспільств у залежності від критеріїв типологізації.

Американські соціологи Г. та Дж.Ленскі, розрізняючи суспільства за основним способом здобуття засобів до існування, поділяли їх на:

· суспільство мисливців і збирачів – структура його досить проста; соціальне життя організоване на основі родинних зв’язків; зазвичай усім править вождь;

· садівничі суспільства – основою їх соціальної структури є теж родинні зв’язки, але їх система більш розвинутіша і складніша;

· аграрне суспільство – з’являється додатковий продукт, відповідно розвивається торгівля, ремесло, зароджується держава;

· промислове суспільство – виникає наприкінці ХVIII ст. з появою промислового виробництва, розвитку системи державного управління.

Виходячи з ціннісних критеріїв, виокремлюють такі типи суспільства:

· традиційне суспільство – індивіди керуються традиційними цінностями. Ця особливість властива аграрному суспільству, в якому професія переходить від батька до сина. Людина, будучи обмежена у виборі, змушена діяти згідно традиції;

· суспільство, кероване зсередини – поведінку індивідів визначають особистісні цінності. У такому суспільстві індивіди покладаються на власну активність. Для них характерним є самостійність прийняття рішень, власна точка зору;

· суспільство, кероване ззовні – індивід у такому суспільстві спрямовує свою діяльність, орієнтуючись на оцінки колег, друзів, сусідів, громадську думку.

Беручи за основу визначальний фактор розвитку, розрізняють суспільства:

· доіндустріальні (традиційні або аграрні) – основою розвитку є сільське господарство;

· індустріальні - основою розвитку є промисловість. Визначальними характеристиками такого суспільства є:

– переважання машинного виробництва та організація виробництва фабричного;

– скорочення частки населення, зайнятого в сільському господарстві;

– урбанізація населення;

– зростання грамотності, освітнього рівня;

– застосування досягнень науки у всіх сферах життя;

· постіндустріальні. Поняття постіндустріального суспільства вперше ввів у науковий обіг Д.Белл (амер. соціолог, спеціаліст у галузі прогнозування) у 1962 році. Для постіндустріального (інформаційного) суспільства характерне:

– висунення на перший план сфери економічної діяльності – сфери послуг;

– індустріалізація виробництва, визнання провідної ролі науки, знань, отримання та розповсюдження інформації, активна діяльність ВУЗів, науковців, менеджерів;

– комп’ютеризація і відкритість суспільства, безперервна освіта, зростання професіоналізму, відповідальності. Стартові умови соціального просування визначаються освітою, доходом, майстерністю, талантом людини.

Виходячи із ступеня розвитку управління і соціального розшарування суспільства розмежовують на:

1) просте – не існує ні багатих, ні бідних, ні керівників, ні підлеглих; для такого суспільства характерна соціальна, економічна, політична рівність; низький рівень розподілу праці та розвитку техніки; невеликі територіальні розміри, незначна чисельність; перевага кровних зв’язків;

2) складне – сформувалось із виникненням додаткового продукту, зосередженням людей у містах, розвитком торгівлі.

Сучасне суспільство характеризується наявністю груп, які певним чином розташовані і взаємодіють між собою, тобто утворюють певну структуру суспільства.

Дата добавления: 2014-01-11