Розподіл школярів за медичними групами

Вступ

Вступ

План

1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей.

2. Розподіл школярів за медичними групами.

3. Вимоги до організації занять з учнями СМГ.

4. Особливості методики проведення занять з учнями СМГ.

Література:

1. Булич Э.Г. Фическое воспитание в специальных медицинских групах: Учеб. Пособ. Для техникумов. – М.: Высш. Шк., 1986. –255с.

2. Вільчковский Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - Львів: ВНТЛ, 1998. - 336 с.

3. Куц О.С. Фізкультурно-оздоровча робота з учнівською молоддю. - Вінниця, 1995. - 123 с.

4. Мурза В.П.Фізичні вправи і здоров”я –К.: Здоров”я, 1991-256с.

5. Язловецкий В.С. Физическое воспитание детей и подростков с ослабленным здоровьем.- К.: Здоровья, 1991.-232с.

Правильне ФВ дітей можливе при умові врахування особливостей їх вікового розвитку. Коротко зупинимося на розвитку осн. систем і функцій, які пов’язані з РА дитини на різних етапах її вікового розвитку.

Хвороба порушує нормальний розвиток дитини. Поповнення дефіциту РА за допомогою дозованих фіз. вправ та прав. організації усього рухового режиму є одним з головних завдань ФВ дітей, які мають послаблене здоров’я. Рухи адекватні фізіологічним можливостям дитячого організму, завжди будуть оздоровчим і лікувальним фактором.

1. Анатомо-фізіологічні особливості організму дітей.

Дошкільний вік. Організм дитини швидко росте й розвивається. При цьому збільшуються не лише розміри тіла, але й удосконалюється ЦНС: недостатньо врівноважені процеси збудження та гальмування, збудження переважає.

В організмі людини всі органи і системи взаємопов’язані і залежать одна від одної. Діяльність організму регулює НС, зокрема її вищий відділ – кора великих півкуль гол. мозку. Розвиток і діяльність мозку залежать від умов життя, від виховання – вирішального фактору у розвитку дитини. Новонароджена дитина має лише деякі вроджені безумовні рефлекси: спання, ковтання, кліпання.

Надалі завдяки поступовому розвитку й вдосконаленню НС, у дитини виникає словесне мислення, встановлюється зв’язок між мовними подразниками і м’язово-руховими реакціями. Утвор. нові нервові зв’язки, які наз. умовними рефлексами. Одні умовні рефлекси закріплюються й удоскон. під впливом навколиш. середовища і виховання, інші згасають, загальмовуються. Дитина звикає до певного режиму дня – відпочинку, сну, прийому їжі.

Характерним для цього віку є високі темпи росту і розвитку організму.

З ростом дитини змінюються і пропорції тіла. М’язова система у дітей складає лише 20-22% від загальної маси тіла (у дорослого 40-45%).

Інтенсивно відбувається ріст розмірів серця: до 2-х років його маса збільш. в 3 рази. ЧСС у новонародженої дитини складає 140 уд/хв, до 1 року 120 уд/хв, у 2 р. - 110., у 5-6 р. - 90-100 уд/хв.., АТ у 5-6 рр.- 95/60 мм. рт. ст. Ріст судин відстає від росту серця, що викликає підвищення АТ.

Верхні дихальні шляхи у дітей відносно вузькі, а слизова оболонка, що вистилає повітроносні шляхи, ніжна, має густу сітку тоненьких лімфатичних і кровоносних судин, внаслідок чого виникають запальні процеси. Потреба організму в кисні забезпечується більшою частотою дихальних рухів. Частота дихання 1-річної дитини – 30 разів на хв; 5, 6-річної –20.

У дошкільному віці в основному закінчується формування легеневої тканини. Глибина дихання зростає до 140-145 см³, а частота знижується до 23 в 1 хвилину. Хвилинний обсяг дихання досягає 3200 см³; ЖЕЛ – 1200 см³.

Шкіра дитини тонша, ніжніша і вразливіша, ніж у дорослої людини, вона менше захищає глибше розташовані тканини від механічних та хімічних впливів, а також від дії низьких температур. Судини шкіри мають еластичні стінки: розширюючись, вони можуть вмістити велику кількість крові.

Мол. шк. вік – інтенсивний період розвитку організму. Ріст щороку збільш. на 3-5 см, маса на 2-2,5 кг. Хребет дуже гнучкий і рухливий, кістки скелета легко деформуються.

М’язи і зв’язковий апарат слабкі – потрібне значення напруження м’язів, щоб утримати тіло у вертикальному положенні (неправ. положення, однобічне навантаження, велике м’язеве напруження спричиняють викривлення хребта).

У цей період поступово відбув. окостеніння кистей рук. М’язова система розвив. інтенсивно, але нерівномірно – відстають у розвитку дрібні м’язи. У 7-8-р. м’язи складають 27% маси тіла. М’язова сила рук збільш. приблизно на 2 кг щорічно. У 10 р. сила правої руки складає 16-17 кг.

Серцевий м’яз ще слабкий. Триває процес розвитку серця і його складного нервового апарату, тому спостерігаються різкі коливання пульсу, порушення ритму скорочень серця. Водночас, серце швидко пристос. до фіз. навантажень. Поступово сповільн. ЧСС: у 7-8р. - 80-92 уд/хв, 9-10р. – 76-86 уд/хв.

Збільшується ОГК до 64 см, дихальні м’язи відносно слабкі. Недостатня глибина дихання компенсується більшою частотою дихання – до 20-22 рази/хв. Повітря, яке видихає дитина, містить лише 2% СО₂ (у дорослого – 4%). ЖЕЛ від 7 до 10 р. збільш. з 1300 до 2000см³, у дівчат значно менші показники. Відбувається диференціація типів дихання: у хл. формується діафрагмальне, у дівчаток – грудне дихання.

Закінчується анатомічне формування структури гол. мозку, проте у функціон. відношенні мозок ще слабо розвинений. Посилюються процеси збудження і гальмування, зростає роль другої сигнальної системи.

Сер. шк. вік - продовжується інтенсивний ріст і розвиток дитини, період "другого витягування" (перше - у 6-7 р.). У хл. макс. темпи росту відзначаються у 13-14 рр. (зріст за рік збільш. на 7-9 см), а у дівчат - в 11-12 років (на 7-8 см).

Маса суттєво відстає від зросту. З'являються ознаки нерівномірного росту частин тіла, що веде до зміни пропорцій. Дуже швидко ростуть довгі трубчасті кістки верхніх і нижніх кінцівок. Ріст кісток у ширину незначний. Не можна викор. надмірні фіз. навантаження, які прискорюють процес окостеніння і можуть сповільнити ріст кісток у довжину.

До 14-15 р. високого рівня розвитку досягає суглобно-зв'язковий апарат, м'язи, сухожилля. Збільш. загальна маса м'язів до 32-35% від маси тіла (найбільше росте у хл. 13-14 рр. і дівчаток 11-12 рр.). Більш високими темпами розвиваються м'язи ніг, меншими - рук.

Продовжують розвиватися великі групи м'язів. Тонус згиначів переважає над тонусом розгиначів тулуба, тому часто спостерігається сутулуватість, опущена голова, неправильна постава тіла.

Серце підлітка швидко збільш. в розмірах, але часто розвиток серця відстає від збільш. розмірів тіла. Поступово зниж. ЧСС: у 13 р. - 80 уд/хв.

Відбувається подальше удосконалення функцій дихального апарату: підвищ. ЖЄЛ., зниж. частота дихання - до 18 разів/хв. Формується тип дихання: у хл. - черевний, у дівч. -грудний. Після навантаження обов'язково слід включати вправина відновлення дихання.

Характерним є ріст самосвідомості. ЦНС характеризуєтьсяпереходом від конкретного до більш абстрактного мислення, з'являється інтерес, захоплення.

Моторика підлітка відрізняється різноманітністю, але рухам не вистачає граціозності, з'являється незграбність. Проявляються різкі відмінності між тими, хто займається і не займається спортом.

Старший шк. вік - сповільнюється ріст тіла в довжину та приріст в масі. У 15-16 р. починається процес окостеніння хребців (їх верхніх і нижніх поверхонь), грудини і її зрощення з ребрами. Зростає міцність хребта. Посилено розвивається грудна клітка, завершується окостеніння ступні та кисті. М'язова система – розвивається за рахунок збільш. діаметру м'язових волокон., зростає м'язова маса. Стає помітнішою асиметрія в збільшенні сили м'язів правої і лівої половини. М'язи еластичні, мають хорошу нервову регуляцію.

У 16-17 р. високої досконалості досягає нервова і гуморальна регуляція діяльності серця і кровоносних судин – їх робота стає більш злагодженою: підвищ. функціон. можливості ССС, зростає витривалість серця до фіз. навантаження, стають доступними вправи зі статичним навантаженням і ті, які вимагають швидкості і витривалості.

Завершується розвиток ЦНС зростає рухливість нервових процесів. Ще деякий дисбаланс у співвідношу. збудження і гальмування, збудження й надалі домінує.

Розподіл учнів на медичні групи для занять ФК здійснюють мед. працівники та вчителі ФК. Медогляд проводиться лікарем на основі “Положення про лікарський контроль за ФВ населення”. Всі учні шкільного віку, які займаються за держ. програмою (на основі даних про стан здоров’я, фіз. розвиток та підготовленість) розподіляються на три мед. групи: осн., підготовчу та спец.

1. До осн. відносяться школярі без відхилень у стані здоров’я, та учні, які мають незначні відхилення у стані здоров’я при достатньому фіз. розвитку.

2. До підготовчої відносяться учні без відхилень у стані здоров’я при недостатньому фіз. розвитку та з незначними відхиленнями у стані здоров’я.

3. До спец. відносяться учні, які мають відхилення у стані здоров’я постійного або часткового характеру, що вимагає обмеження фіз. навантажень.

СМГ для занять ФК комплектуються згідно заключення лікаря та відповідного наказу директора школи. Мінімальна к-сть учнів в групі – 10 чол.

ФВ школярів СМГ здійснюється за спец. розробленою програмою. Такий диференційований підхід дозволяє реально здійснювати ФВ усіх школярів.

Встановлення діагнозу з врахуванням ступеню порушення функцій організму є основним критерієм для включення школярів у СМГ.

Незначна кількість учнів з однорідним захворюванням змушує вчителя ФК здійснювати внутрішньо груповий розподіл за функціональним станом, керуючись результатами медичного дослідження.

Внутрішньо груповий розподіл учнів на “сильну” (“А”) і “слабу” (“В”) групи сприяє успіш. проведенню ФВ та ефективному вирішенню озд. задач.

До групи “А” рек. відносити учнів з відхиленнями, які несуттєво впливають на стан здоров’я, дозволяють задовільно оволодівати руховими навичками, а також школярів, які тимчасово віднесли до СМГ для повного відновлення після перенесеного захворювання або травми.

До групи “В” відносять учнів з незворотніми патолог. змінами, частковим загостренням хроніч. захворювань, з аномаліями розвитку рух. апарату. Як правило чисельність групи “А” є більшою.

Відвідування занять учнями СМГ є обов’язковим. Відповідальність покладають на вчителя або класовода, які проводять заняття. В кінці навч. року передбачена також оцінка у формі “зараховано” або “не зараховано”. Ця оцінка є підсумковою і заноситься до атестату про закінчення школи.

Дата добавления: 2014-01-11