Особливості харчопереробних технологічних процесів

Вступ

Класифікація потокових ліній, буферні накопичувачі, дозатори

Автоматичні роторні лінії

Класифікація та типові компонування автоматичних потокових ліній

Автоматичні (автоматизовані) потокові лінії та виробничі структури

Сутність, структура, продуктивність машин-автоматів

Особливості харчопереробних технологічних процесів

Вступ.

Лекция 4

РЕКРЕАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС

З розвитком суспільного виробництва, зростає роль організації відпочинку для регенерації та розвитку життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Для цього необхідне сполучення певних умов та ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини у спеціальній літературі називається рекреацією, а її поведінка, направлена на задоволення своїх потреб у відпочинку, лікуванні, компенсації життєвої енергії, рекреаційною діяльністю. Кожна держава прагне до створення та розвитку умов для відпочинку, лікування, відновлення працездатності своїх громадян. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склались потужні комплекси відпочинку, курортного лікування, туризму. Такі комплекси одержали назву рекреаційних.

Багатофункціональний рекреаційний комплекс можна умовно поділити на три групи: 1) лікувально-оздоровчий (санаторно-курортне лікування та оздоровлення); 2) пізнавальний (туризм); 3) економічний (регенерація робочої сили, сфера господарчої діяльності). Комплекс слід розглядати як частину світового господарства, пов'язану з опануванням територій для відпочинку, профілактичного та реабілітаційного лікування, туризму.

Існує п'ять основних напрямків туризму: 1) рекреаційний, або оздоровчий; 2) екскурсійний, або пізнавальний: 3) науковий; 4) діловий; 5) релігійний. За засобами пересування туризм поділяється на автомобільний, залізничний, авіаційний, морський та річковий. Розміщенню туристично-рекреаційних потоків сприяють такі групи факторів: соціально-економічні, природні, інфраструктури, транспортні.

Завдання науково-технічного прогресу в харчовій промисловості полягають у підвищенні продуктивності праці, збільшенні випуску продукції різноманітної номенклатури високої якості і підвищенні її стабільності, зниженні трудомісткості виробів та їх собівартості, економії сировини.

Вирішення цих завдань потребує створення і застосування прогресивних технологій, сучасного автоматизованого устаткування (технологічних машин, потокових ліній, промислових роботів), використання досягнень мікроелектроніки, приладобудування, математичного моделювання, програмного забезпечення.

Критеріями оптимальності вирішення вказаних завдань є економічна ефективність застосування машин-автоматів, яка вимірюється відношенням повної корисної віддачі ресурсів і сукупних втрат на виробництво і експлуатацію, підвищення якості і надійності агрегатів харчового виробництва зі створеними властивостями і використанням уніфікованих елементів, типових виконавчих механізмів і робочих органів з мінімальними втратами праці, а також застосуванням мікропроцесорних контролерів (МПК), які швидко і зручно перепрограмовуються.

Вирішення усіх цих завдань можливе шляхом реконструкції або модернізації харчопереробних підприємств, їх вдосконалення та технічного переоснащення, застосування нових технологій, високопродуктивного устаткування з використанням досвіду розробок машинобудування, мікроелектроніки і приладобудування, транспортно-накопичувальних, завантажувально-захоплювальних і пакувально-укладальних пристроїв.

Підприємства, які переробляють сільськогосподарську сировину на споживчу харчову продукцію, намагаються удосконалити виробництво.

Засобами механізації і автоматизації ручної праці, які замінюють малокваліфіковану важку фізичну і монтажну працю робітників, є робочі органи, виконавчі механізми і маніпулятори, машини-автомати (МА), промислові роботи (ПР) і робото-технічні комплекси (РТК). Випуск харчових виробів різноманітної номенклатури і поширеного асортименту ефективний тільки у разі оснащення підприємств автоматичними (автоматизованими) потоковими лініями (АПЛ) і гнучкими виробничими системами (ГВС).

Технологічний процес (ТП) — це штучний вплив на предмет праці або об’єкт обробки (сировину, тару) за допомогою технологічного обладнання (апарата або машини) з метою бажаної зміни властивостей, форми та розмірів предмета праці.

Завданням харчопереробних підприємств є перетворення сільськогосподарської сировини (зерна, насіння, плодів, фруктів, ягід, м’яса, риби, молока, вина, мінеральної води тощо) на кінцеву товарну продукцію потрібної якості з найменшими витратами часу, праці та коштів з урахуванням способів пакування у зручну, надійну, привабливу споживчу тару, умов транспортування, тривалого зберігання та збереження зовнішнього вигляду продукції, що реалізується у торговельній мережі.

Технологічний процес інколи розглядають надто однобоко: інженера-технолога цікавлять внутрішні зміни структури, складу та інші властивості об’єкта обробки, а інженер-конструктор звертає увагу на методи та засоби зовнішнього впливу на цей об’єкт.

У харчових виробництвах існують різноманітні способи дії технологічного обладнання на об’єкт обробки, проте всі вони пов’язані з витратою і перетворенням енергії, що визначає характер процесу і тип технологічного обладнання, яке поділяють на апарати, машини та їх комбінації.

В апаратах реалізуються процеси за рахунок хімічних, біохімічних та інших реакцій або ці процеси пов’язані з дією на сировину поля (силового, теплового, електричного, гравітаційного та іншого походження), яке створюється джерелом енергії або робочим тілом, наприклад теплоносієм.

Апаратні ТП не пов’язані з суттєвою витратою механічної енергії, яка може бути використана лише для транспортування речовини (перекачування рідини) або для інтенсифікації процесу (змішування під час теплообміну).

Машинні ТП ґрунтуються на механічній роботі зі зміни форми, позиції, розміру, структури та інших властивостей предметів праці (в основному сировини).

Поділ технологічних процесів харчових виробництв на апаратні та машинні, а технологічного обладнання — на апарати і машини — вельми умовний.

У к омбінованому технологічному обладнанні механічна обробка поєднана з нагрівом, охолодженням, масообміном, хімічними реакціями, але воно використовується в окремих випадках.

Вибір конструкції машини значною мірою залежить від видів сировини та продукції: дискретна (штучна) або масова (нештучна).

У виробництві існують такі комбінації харчової сировини і продукції:

«нештучна сировина — нештучний продукт»: молоко натуральне —молоко пастеризоване (або згущене, сухе);

«штучна сировина — нештучний продукт»: томати — сік, фрукти — паста;

«нештучна сировина — штучний продукт»: тісто — булки, порошок —брикети, сир — сирки, рулонна сталь — консервні банки;

«штучна сировина — штучний продукт»: цукерки в обгортці.

Досконала технологічна машина може бути створена лише тоді, коли конструктор глибоко вникне у фізичну суть процесу за умови вибору фахівцем ефективної технології.

Широке впровадження ЕОМ і мікропроцесорних контролерів (МПК) у створенні сучасних МА, АПЛ, ПР і РТК значною мірою спрощує їх конструкцію, зменшує металомісткість устаткування, поліпшує технологію та умови праці.

Дата добавления: 2014-01-11