Особливості формування цілей у ціленаправлених системах

Особливості формування цілей у цілеспрямованих системах

Ціль може бути заданій системі з боку надсистеми, тобто ззовні. Такі системи називаються цілеспрямованими. Цей варіант широко практикувався в СРСР, а на Заході затятим прихильником такого підходу є И. Ансофф[13]. Формування цілей у цілеспрямованих системах проілюстроване на рис. 2.2, де стрільцями відзначені напрямки формування цілей.

У цьому випадку використовується механістичний підхід. Ціль, що надходить з над системи, системою розвертається в меті підсистем, що, у свою чергу формують цілі підсистем більш низького рівня. У наступному підсистеми останнього ієрархічного рівня формують цілі для елементів. У зв'язку з тим, що між над системою й елементом знаходяться система і ряд підсистем, його інтереси при формуванні цілей враховуються досить слабко.

Ціль може бути поставлена системою самої собі. Такі системи називаються ціленаправленими. У цьому випадку ціль буде виражати внутрішні потреби системи. Тому, усупереч сформованому в економічній літературі, так і в дослідженнях із системного аналізу думці, меті підсистеми, якщо вона, у свою чергу, є самокерованою ціленапрвленою системою, не можуть (і не повинні) бути підлеглі цілям системи, у яку вона входить, у силу споконвічного розходження потреб.

Формування цілей у цілеспрямованих системах проілюстроване на рис. 2.3, де стрільцями відзначені напрямки формування цілей.

У цьому випадку використовується комплексний підхід. Цілі підсистем нижнього ієрархічного рівня формуються на підставі цілей. Цілі підсистем більш високого ієрархічного рівня формуються на підставі цілей підсистем більш низького ієрархічного рівня. Ціль системи формується на підставі цілей підсистем. У даному випадку в досить повній мері враховуються цілі елементів і підсистем, але слабко – цілі над системи.

Дата добавления: 2014-11-06