Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту




Система забезпечення фінансового менеджменту

Тема 2.

 

Організаційна структура системи управління фінансами підприємств може бути побудована різними способами. В значній мірі суб’єкт фінансового менеджменту і безпосередньо кадровий склад фінансових служб залежить від виду та обсягів діяльності суб’єктів господарювання. Порядок організації фінансової служби підприємства регламентується його основним внутрішнім правовим документом – статутом. Саме статут визначає фінансові особливості конкретної комерційної структури, які формуються під впливом таких чинників як:

Ø масштаби та особливості статутної діяльності підприємства;

Ø фінансові взаємовідносини підприємства з бюджетом з приводу сплати податків та обов’язкових відрахувань;

Ø умови та методи формування капіталу;

Ø інтенсивність інвестиційних процесів на підприємстві;

Ø характер розподільчих відносин;

Ø міра фінансової відповідальності підприємства перед акціонерами (пайовиками) та вищестоячими організаціями;

Ø наявність відокремлених структурних підрозділів, філій, дочірніх підприємств;

Ø належність підприємства до складу вертикальних фінансово-організаційних утворень (асоціацій, холдингів, франчайзингової мережі, фінансово-промислових груп тощо).

Масштаби діяльності і фінансові особливості підприємств в значній мірі впливають на їх віднесення до категорій великого, середнього і малого бізнесу, а також до підприємств, сформованих з участю іноземного капіталу.

Організаційна модель фінансової служби малих підприємств є досить спрощеною. Роль фінансового директора на малих підприємствах, як правило, виконує головний бухгалтер. Водночас, при достатньому рівні компетенції у фінансових питаннях фінансово-кредитне планування діяльності та оперативне управління фінансами невеликого підприємства може частково або повністю здійснювати сам керівник (топ-менеджер) або його замісник. У випадку входження малих підприємств у вертикальні організаційно-правові форми (холдинги, консорціуми, асоціації, мережі франчайзингу тощо) організаційна структура управління їх фінансами ускладнюється за рахунок додаткових суб’єктно-об’єктних взаємовідносин і більшого ступеня залежності від вище стоячих фінансових підрозділів.

Для великих підприємств найбільш характерним є виділення спеціальних служб фінансового менеджменту та значна структурованість апарату управління фінансами (віце-президент з фінансів – фінансовий директор – керівники спеціалізованих фінансових підрозділів – фінансові менеджери різного рівня і різної спеціалізації). Можлива (але не типова) організаційна структура фінансової служби великого підприємства проілюстрована на рис. 2.1.

На кожному конкретному підприємстві існує своя особлива фінансово-організаційна структура в залежності від масштабів і завдань статутної діяльності та затвердженого штатного розкладу.

Як правило, служба фінансового менеджменту не обмежується лише фінансовим відділом. Для вирішення окремих завдань фінансового управління можуть залучатися спеціалісти планово-економічного відділу, відділу праці і заробітної плати, виробничого, маркетингового, юридичного, аналітичного відділів (якщо такі підрозділи окремо виділені в організаційній моделі підприємства).

При великому обсязі оперативної фінансової роботи і значній інтенсивності інвестиційних процесів на підприємстві можуть виокремлюватися відділ організації поточної фінансової діяльності та відділ інвестицій. Взагалі ж в кожному конкретному випадку інфраструктура фінансового менеджменту на підприємстві тісно пов’язана з його функціональною структурою.

На великих підприємствах, як правило, в процесі фінансового управління відособлюються центри відповідальності між фінансовим директором і головним бухгалтером. Так, зокрема, до компетенції фінансового топ-менеджера можуть відноситися такі питання як: фінансовий аналіз і планування, управління реальними та фінансовими інвестиціями, управління рухом грошових коштів, емісійна, амортизаційна, кредитна та податкова політики. В свою чергу, головний бухгалтер повинен відповідати за інформаційне забезпечення фінансового менеджменту, організацію фінансового та управлінського обліку, складання звітності, організацію внутрішнього аудиту. На малих підприємствах всі перелічені функції фінансового топ-менеджера може одночасно виконувати головний бухгалтер.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 305; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.