Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Пояснення до аркушу № 7 КР-2




"Побудова електросхеми електронного вузла"

(для спеціальностей ЕМ та АСТЗ)

 

Схема – це креслення, на якому у вигляді умовних позначень або зображень показані частини виробу і зв'язки між ними.

Залежно від видів елементів і зв'язків, які входять до складу виробу, схеми поділяють на електричні (Е), гідравлічні (Г), пневматичні (П), кінематичні (К) тощо, а залежно від типу – на структурні (1), функціональні (2), принципові (3), з'єднувальні (4) тощо (ГОСТ 2.701-84).

Принципова (повна) схема визначає повний склад елементів виробу і зв'язків між ними і дає детальне уявлення про принципи роботи виробу (установки).

Принципова схема дозволяє виконувати наладку, що регулюють, контроль і ремонт виробу. Ці схеми є підставою для розробки інших конструкторських документів.

 

11.1. Основні вимоги до виконання схем (ГОСТ 2.701-84)

 

1. Схеми виконують без дотримання масштабу і дійсного просторового розташування складових частин виробу. Число схем повинно бути мінімальним, але достатнім для проектування, виготовлення, настроювання, регулювання та експлуатації виробу. Викреслюють схеми компактно, але без шкоди для зручності їх читання.

2. На схемах, як правило, використовують стандартні графічні умовні позначення. Якщо необхідно використовувати не стандартизоване позначення деяких елементів, то на схемі роблять відповідні пояснення.

3. Слід домагатися найменшого числа зламів і перетину ліній зв'язку, зберігаючи між паралельними лініями відстань не менше 3 мм.

4. Елементи виробу, що входять в певні функціональні групи або пристрої, допускається виділяти на схемах тонкими штрих-пунктирними лініями і вказувати найменування цих груп, наприклад: коробка швидкостей, супорт, коробка кругових подач та ін.

5. На схемах допускається поміщати різні технічні данні, що характеризують схему в цілому і окремі її елементи, ці відомості розміщують або близько до графічних позначень, або у вільному місці поля креслення, як правило, над основним написом.

6. Дозволяється виконувати схему на кількох аркушах або на одному аркуші. В останньому випадку найменування схеми визначається видом і суміщеними типами схем, наприклад: схема електрична принципова і з'єднань.

 

11.2. Електричні схеми

На принциповій електричній схемі зображують всі електричні елементи, необхідні для здійснення контролю в виробу заданих електричних процесів, вказують електричні зв'язки між елементами, зображують роз'єми, зажими і тому подібні елементи, якими закінчуються вхідні і вихідні ланцюги. Виріб показують у відключеному положенні (ГОСТ 2.702-75).



Графічні позначення електричних елементів на схемах виконують за ГОСТ 2.721-74 ... ГОСТ 2.758-81. Деякі з цих позначень наведено в табл. 15. При необхідності більшість їх допускається креслити у дзеркальному відображенні, а також повертати на кут, кратний 90 °. Товщина ліній зв'язку на схемах повинна бути в межах 0,3 – 0,4 мм. Такої ж товщини беруть і лінії для умовних позначень елементів.

Кожен елемент повинен мати позначення, яке складається з двох частин: літерного коду і порядкового номера. Буквені позначення можуть бути такими: С – конденсатор; D – елемент логічний двійковий; F – елемент і пристрій захисний (запобіжник тощо); G – генератор, джерело живлення; К, КР – реле електромагнітне, шукач, контактор; L – котушка індуктивності, дросель; М – електродвигун однофазний, трифазний, постійного струму тощо; Р, РА, РU – прилад і пристрій вимірювальний; R – резистор постійний, змінний та ін; S – пристрій комутаційний (вимикач, перемикач, кнопка); Т – трансформатор, автотрансформатор; V– пристрій електровакуумний і напівпровідниковий (електронна лампа, діод, транзистор тощо); X – пристрій з'єднувальний (гніздо, затиск, роз'єм).

Порядковий номер позиційного позначення присвоюється елементу у відповідності з послідовністю розташування елементів на схемі (зверху вниз, зліва направо), починаючи з одиниці в межах групи елементів з однаковим літерним кодом, наприклад: С1, С2, СЗ, ...; R2, R2, RЗ, ... У цифрову частину позиційного позначення може входити і умовний номер частини пристрою, якщо ці частини зображені на схемі рознесеним способом. Порядковий і умовний номери розділяють крапкою, наприклад: секція 1 перемикач S6 позначається S6.1; контактна група 5 реле K10 − K10.5.

Позиційне позначення проставляють поруч з умовним графічним – з правого боку або над ним (рис. 97).

Дані про всі елементи схеми записують у таблицю (рис. 98), яку розміщують на першому аркуші схеми над основним написом. Допускається оформляти перелік у вигляді самостійного документа (форма 2; 2а) на форматах А4 з основним написом за ГОСТ 2.104-68. Елементи до переліку записують групами в алфавітному порядку літерного коду позиційних позначень. У межах кожної групи елементи розташовують у порядку збільшення номерів.

 

 
 

 


Рис. 97.

 


Рис. 98.

 

 

Таблиця 15

Графічні умовні позначення

 
 

 

 

 


Рис. 99, а. Зразок аркуша №7 КР 2 ( для ЕМ та АСТЗ)

 

 

 

 


Рис. 99, б. Зразок виконання аркуша №7, КР-2 (для ЕМ та АСТЗ)

 

 

 


Додаток 1

 

Питання для підготовки до диференційованого заліку (з оцінкою)

з дисципліни “Інженерна графіка”

I. СТАНДАРТИЗАЦІЯ

 

1. Стандарти. Що таке стандарт? Категорія стандартів

2. Стандартизація на Україні. Основні задачі стандартизації.

3. Що являє собою єдина система конструкторської документації .

4. Конструкторські документи та стадії проектування.

5. Позначення виробівта конструкторських документів.

II. ГЕОМЕТРИЧНІ ОСНОВИ КРЕСЛЕННЯ

6.Формати (ГОСТ 2.301-68). Що називається форматом креслення? Позначення і розміри основних форматів. Додаткові формати і як вони утворюються? Основні написи для графічних і текстових документів (специфікацій).

7. Масштаби (ГОСТ 2.302-68). Що називається масштабом креслення? Назвати масштаби збільшення і зменшення. Як і де позначається масштаб усього креслення і додаткового зображення.

8. Лінії (ГОСТ 2.303-68). Зобразити типи ліній. Зазначити найменування, товщини і призначення ліній.

9. Шрифти (ГОСТ 2.304-81). Конструкція великих та маленьких букв і цифр. Шрифт типу Б з нахилом.

10. Штрихування в розрізах та перерізах (ГОСТ 2.306-68. Обозначение графических материалов и правила их нанесения на чертежах). Навести приклади штрихування металевих і неметалевих деталей в ортогональних і аксонометричних проекціях. Зазначити кут нахилу і крок штрихування. Навести приклади штрихування суміжних деталей і вузьких смуг (до 2мм і 4мм шириною).

11. Спряження. Що називається спряженням? Виконати спряження двох прямих, прямої лінії та дуги кола, дуг двох кіл між собою, двох кіл за допомогою прямої, двох кіл довільного радіуса третьою дугою довільного радіуса.

12. Побудова еліпса.Побудувати еліпс способами “базового трикутника”, “деформації”. Побудова овалу (“циркульного еліпса”).

13. Загальні правила нанесення розмірів (ГОСТ 2.307-68. Нанесение размеров и предельных отклонений). Правила нанесення виносних та розмірних ліній. Вимоги стандарту до розміщення розмірних ліній відносно контурних ліній деталі. Навести приклади нанесення виносних та розмірних ліній до фасок, кутів, радіусів, діаметрів. Правила нанесення розмірних чисел при різноманітних нахилах розмірних ліній. Приклади. Надати визначення ухилу, конусності і навести приклади їх нанесення на деталі. Умовні позначення радіуса, діаметра, квадрата, ухилу, дуги кола.

III. ЗОБРАЖЕННЯ (ГОСТ 2.305-68. Изображения – виды, разрезы, сечения)

 

(Зображення – вигляди, розрізи, перерізи)

14. Вигляд. Головний вигляд, умови його виконання. Позначення вигляду на кресленнях. Навести приклади.

15. Допоміжний вигляд. Правила його побудови, розташування та позначення на кресленні. Місцеві вигляди. Навести приклади.

16. Розрізи. Позначення розрізу на кресленні. Які деталі або елементи деталей не розрізають? Навести приклади.

17. Складні розрізи. Навести приклади складних розрізів. Місцеві розрізи. Навести приклади місцевих розрізів.

18. Перерізи. Винесені та накладені перерізи. Навести приклади. Переріз циліндричною поверхнею. Навести приклади.

19. Виносні елементи. Чи може виносний елемент відрізнятися від відповідної ділянки основного зображення? Позначення виносних елементів на кресленні? Навести приклади.

20. Умовності та спрощення при побудові зображень. Як зображують кілька однакових рівномірно розміщених елементів? Зображення на розрізі тонких стінок та ребер жорсткості?

 

IV. АКСОНОМЕТРИЧНІ ПРОЕКЦІЇ (ГОСТ 2.317-69)

 

21. Прямокутна ізометрія. Аксонометричні вісі та коефіцієнти спотворення. Чим відрізняється приведена аксонометрія від точної? Побудова проекцій кола, що розташовані у площинах, паралельних до площин П1,П2,П3. Побудувати овал за довільними осями (великою і малою).

22. Прямокутна диметрія. Аксонометричні вісі та коефіцієнти спотворення. Чим відрізняється приведена аксонометрія від точної? Побудова проекцій кола, що розташовані у площинах, паралельних до площин П1,П2,П3. Побудувати овал за довільними осями (великою і малою).

23. Косокутна фронтальна ізометрія (диметрія). Аксонометричні осі та коефіцієнти спотворення. Побудова проекцій кола, що розташовані у площинах, паралельних до площин П1,П2,П3. Навести приклади.

24. Косокутна горизонтальна ізометрія (диметрія). Аксонометричні осі та коефіцієнти спотворення. Побудова проекцій кола, що розташовані у площинах, паралельних до площин П1,П2,П3. Навести приклади.





Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 2855; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.006 сек.