Чистий прибуток 6 страница

Додаткове джерело прибутку редакції – приватні оголошення, які поділяють на дві частини – комерційні і некомерційні, пов’язані з особистим життям громадян. Організація рекламної роботи передбачає планування прибутку від публікації.

Дбаючи про нові джерела прибутків, редакції втілюють видавничу діяльність, яка є тотожною і не потребує професійної перекваліфікації. Видавнича діяльність ведеться за двома напрямами – газетному (випуск додатків, газет-супутників) і книжковому. Комерційна діяльність передбачає утворення окремих відділів, агентств, малих підприємств, в т.ч. торгових, системи розповсюдження і т.д. Редакції надають населенню додаткові платні послуги – інформаційні, юридичні, рекламні. Практикується також продаж чи оренда газетних сторінок.

Та комерційною діяльністю не варто захоплюватися – вона повинна лише створювати належні умови для підготовки і випуску періодичного видання, для розвитку.

ґ) Цінова політика редакції

Вона реалізується у визначенні оптимальних для редакції цін на інформаційному ринку: як при збуті її продукції, так і в перебігові придбання товарів, необхідних для випуску газети.

Вплив на цінову політику має ситуація на інформаційному ринку, співвідношення попиту і пропозиції при збуті періодичного видання, а також маркетинг і купівельна спроможність читачів. Без маркетингової інформації визначати ціну на інформаційному ринку – неможливо.

Цінова політика редакції, як стверджує С.М. Гуревич, визначається і реалізується трьома шляхами. На першому – впливає на розповсюдження і продаж інформації і періодичного видання. Значна частина інформації у газеті реалізовується у формі послуги. Редакція, приміром, надає послугу рекламодавцеві, продаючи йому місце для публікації. Цінова політика редакції органічно пов’язана з її тиражною і рекламною діяльністю. Тираж друкованого видання обумовлює ціну його номера. І навпаки, встановлюючи ціну номера газети, – регулюють розміри і структуру її тиражу. Невмотивоване завищення ціни може відштовхнути певну частину читачів. При роздрібній реалізації видання можна змінювати ціну номера, враховуючи затрати на його випуск. Редакція визначає оптимальну ціну реклами у своєму виданні. Вона залежить від площі, яку займає оголошення на газетній сторінці, від кольору, поліграфічного і художнього виконання тощо. На ціну реклами впливають кількість оголошень, які надходять у редакцію, регіон розповсюдження видання, його тираж, ціна реклами у конкуруючих виданнях, місце в структурі номера, день виходу, виконаний дизайн, інші фактори. Кожне видання має свою систему націнок і скидок за рекламу.

Другий шлях – цінова політика при виробництві періодичного видання. Процеси придбання інформації, матеріалів, технічних засобів і купівлі послуг (видавничих, друкарських, розповсюдження) – безперервні. Редакція намагається набути все необхідне за найменшу ціну. Тобто і у процесі виробництва важливе місце належить маркетинговим дослідженням стану ринку, на якому купуються матеріали для випуску періодичного видання. Третій шлях – її реалізація у процесі найму робочої сили – журналістів, технічних співробітників, працівників комерційних служб. Рівень зарплати визначається відповідно до ринкової вартості спеціаліста відповідної кваліфікації і можливостей редакції, а також регулюється гонорарною політикою.

д) Прибуток редакції.

Редакційний бюджет вінчає отриманий редакцією газети прибуток. Зрозуміло, у тому випадку, коли надходження до бюджету перевищують видатки. Прибуток редакції – це засоби, які залишаються після відрахування її видатків із суми доходів. У бюджеті це називають балансовим прибутком. Якщо ж витрати редакції перевищують її доходи, то в цьому випадку виникають збитки, які відзначаються у редакційному бюджеті підсумковим рядком – дефіцит.

Щоби уникнути такого стану, слід або застосовувати систему заходів для збільшення надходжень, які б перевищували видатки, або зменшувати видатки редакції. Всі вище зазначені засоби (включно з можливістю отримання банківських кредитів, дивідендів від зберігання цінних паперів на депозитному рахунку) важливо використати з метою уникнення фінансового краху видання. Під зменшенням видатків слід розуміти економію у великому і малому. Часто це спонукає до зміни структури редакції, зменшення виробничих видатків (на папір, поліграфічні послуги тощо), встановлення прямих зв’язків з виробниками, перенесення окремих поліграфічних операцій у стіни редакції і т.д.

е)Річний бюджет редакції

Загальне уявлення про структуру редакційного бюджету можливе лише за умови врахування всіх чинників його формування, про які говорилося у попередніх підрозділах теми. Окреслюються такі його статті:

Загальноредакційні витрати:

Видавничі і виробничі витрати

3.7. Фонд оплати праці штатних і позаштатних працівників

3.8. Фонд матеріального заохочення

3.9. Фонд соціального розвитку

3.10.Поштові витрати, оплата телефонного та інших засобів зв’язку (включно з мережею „Інтернет”)

3.11.Відрядження працівників

3.12.Придбання витратних матеріалів для роботи редакції

3.13.Оренда приміщень, меблів, техніки

3.14.Страхування споруд і майна редакції

3.15.Утримання приміщень

- Поточний ремонт і амортизаційні витрати

- Транспортні витрати

- Передплата газет та журналів

- Розсилання обов’язкових екземплярів

- Бюджет маркетингу

- Відрахування засновникові

- Відрахування видавцеві

- Відрахування у державний і місцевий бюджети

- Відрахування для соцстрахування

- Страхування життя журналістів

- Відрахування у журналістський фонд

- Видатки на реалізацію проекту випуску додатку

- Гонорар

а) творчим працівникам

б) позаштатному активу

в) за переклади

2.1. Вартість паперу

2.2. Поліграфічні витрати

2.3. Розповсюдження газети

2.4. Придбання інформації та ілюстрацій

Надходження:

3.4.Від реалізації тиражу газети

3.5.Від публікації реклами і приватних оголошень

3.6.Від видавничої діяльності

3.7.Від комерційної діяльності

3.8.Від продажу газетних сторінок

3.9.Дивіденди від зберігання засобів резервного фонду на банківському рахунку

Прибуток:

1. Балансовий прибуток

– податок на прибуток

Рекомендована література

1.1. Гуревич С.М. Экономика средств массовой информации. – Москва: Изд-во «РИП-холдинг». – 2001. – С.74-134.

1.2. Татьяна Репкова. Новое время: как создать профессиональную газету в демократическом обществе. – IREX Про Медиа / Украина. – 2002. – С.78-96.

1.3. Українське законодавство: засоби масової інформації. – Київ: IREX У-Медіа. – 2004. – С.139-152.

Питання для самоконтролю

3.1. Яку і кому гарантує підтримку Закон України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів?”

3.2. До яких видань не застосовуються норми державної підтримки?

3.3. Статутний фонд редакції і його складники.

3.4. Чим відрізняється дотація від спонсорської підтримки газети?

3.5. Які видатки має сучасна газета?

3.6. Від чого залежить збільшення прибуткової частини бюджету?

3.7. Які існують додаткові джерела прибутку редакції газети?

3.8. Окресліть структуру тиражу друкованого видання.

3.9. Якими шляхами визначається і реалізується цінова політика редакції?

3.10.Які чинники мають уплив на ціну реклами?

3.11.Як з’являється прибуток редакції газети?

3.12.Окресліть структуру річного бюджету редакції газети.

ХІ. Бізнес-план редакції газети

Ключові терміни і поняття: Бізнес-план, інвестор, кредитор, описова частина бізнес-плану, цифрова частина бізнес-плану, стадії розвитку, інформаційні послуги, стратегія маркетингу, конкуренти, основні ризики, фінансове становище, реклама, просування інформаційного продукту, графік виробництва, видатки, фінансовий контроль, фінансовий прогноз, стратегія виходу.

а) Вступні зауваги.

Бізнес-план в умовах ринкових відносин уважається одним із основних інструментів планування. Його створюють тоді, коли редакція (газета) увійшла в ринок і зайняла у ньому певне місце (нішу), але ця позиція ще не до кінця визначена, хитка, можливо й тимчасова. Та колектив редакції одержимий, повний бажання успішно і наполегливо працювати в умовах фінансового благополуччя, завойовуючи читацькі симпатії, залишаючи позаду конкурентів. Редакція визначила свою мету, завдання, ближчу і дальшу перспективи. Отоді й надходить час складати бізнес-план. Він стає головним управлінським і фінансовим проектом діяльності періодичного друкованого видання, дозволяє приймати правильні рішення, які стосуються розвитку та змін як у структурі редакції, так і у тематичній політиці.

Тетяна Рєпкова підкреслює практичну вигоду в результаті прийняття редакцією бізнес-плану:

1. Бізнес-план спонукає до критичного неемоційного погляду на діловий проект в цілому: приміром, наскільки реалістичними є мета і завдання газети. Тільки детальні положення бізнес-плану здатні виявити, що ваші попередні очікування були нереалістичними.

2. Бізнес-план подає потенційним інвесторам і кредиторам детальну інформацію про видання. Вони повинні переконатися, що грошові вклади будуть використані ефективно, а якщо мова йде про кредит – він буде вчасно погашений.

До складання бізнес-плану повинна докласти зусиль вся редакція, але на перших ролях повинен бути головний менеджер, який, як зауважувалося вище, є одночасно і головним редактором. У такому документі повинна бути врахована позиція засновників, а також тих, хто знаходиться на середньому і нижчому рівні редакційного менеджменту. Як свідчить практика, для того, щоб бізнес-план був ефективним і дієвим, до його створення варто залучати спеціалістів з боку: економістів, працівників податкової служби, юристів тощо. Їх рекомендації, зауваження, пропозиції варто з користю використати для добра друкованого видання.

Звичайно, слід пам’ятати, що бізнес-план є філософією редакції газети, яка виражається, насамперед, у цифрах. Тому при його створенні не обійтися без економічної служби редакції, насамперед – бухгалтерії. Слід детально проаналізувати досягнення, визначити ресурси і на цій основі – накреслити реальну картину на майбутнє.

Бізнес-план складається на один рік (як правило, у листопаді-грудні він щороку модифікується).

б) Схема бізнес-плану редакції.

Кожен бізнес-план, незалежно від приналежності до фірми (редакції газети), складається з двох основних частин – описової і цифрової. У першій –детально описується, яким чином редакція досягне успіху на ринку інформації, завдання підрозділів і колективу в цілому. Друга – представлена цифрами, які оформлені у графіки і таблиці, що стосуються в основному фінансової діяльності. Схема (чи структура) бізнес-плану складається з низки стандартних елементів, характерних для кожної фірми, компанії чи редакції газети. Окреслимо їх.

1. Короткий опис проекту.

- назва видання, адреса, юридична форма, суть бізнесу;

- стадії розвитку, які вже пройшла газета;

- інформаційні та інші послуги, які вона надає;

- цільовий ринок, на якому вона розповсюджується (бажані результати маркетингового дослідження даного ринку);

- стратегія маркетингу (як редакція планує утвердитися і розвиватися на цільовому ринку, які засоби і способи маркетингу будуть з цією метою застосовуватися);

- основні конкуренти на ринку (що редакція планує їм протиставити);

- план виробництва;

- фінансовий план (надходження і прибутки, які редакція може отримати в ближчій і дальшій перспективах);

- основні ризики, пов’язані з діяльністю редакції, її довготерміновим розвитком (тут також – протилежні дії у випадку реалізації цих ризиків);

- необхідне фінансування для ритмічної праці.

2. Короткий опис редакції видання:

- мета і завдання редакції газети;

- редакційні працівники, керівники виробничого процесу (провідні менеджери): головний редактор/генеральний директор, його заступники, відповідальний секретар, члени редколегії, завідувачі відділів;

- стадії розвитку (час заснування і початок роботи редакції, мета на ближчу перспективу, інші особливості розвитку);

- інформаційні товари і послуги редакції (кількість і типи товарних ліній, кількість товарів і послуг по кожній лінії);

- фінансове становище редакції (обсяг продажу, прибуток до оподаткування за останній рік, джерела фінансування, головні фінансові зобов’язання редакції).

3. Аналіз інформаційного ринку:

- визначення цільового ринку, його величина, географія і тенденції розвитку;

- портрет основного споживача (демографічний, соціальний і т.д.), фактори споживацьких переваг;

- головні конкуренти;

- позиціонування свого інформаційного продукту у власному сегменті ринку (яким споживачам і який ваш продукт потрібен);

- цінова політика (ціна визначається при співставленні ринку попиту, цін конкурентів, розрахункові суми витрат);

- реклама і просування інформаційного продукту;

- маркетинговий бюджет (реклама в ЗМІ, пряма реклама, видатки на засоби зв’язку, професійні рекламні агенти і консультанти, участь у виставках і т.д.);

- способи розповсюдження продукції.

4. План виробництва:

- графік виробництва (повна послідовність дій з виробництва газети, застосовувані матеріали, технологія виробництва та її переваги);

- собівартість і стандарти одиниці продукції (номера газети);

- видатки на офіс та інші редакційні приміщення;

- видатки на матеріали і комплектуючі (перелік матеріалів і комплектуючих для виробництва одиниці продукції, загальної кількості продукції, загальна вартість);

- видатки на виробничий персонал (загальна кількість працівників, постійних, за сумісництвом, позаштатних, бажана кваліфікація працівників, хто контролює їхню працю, інші аспекти);

- видатки на маркетинг і рекламу;

- видатки на підтримання та оновлення устаткування;

- контроль товарного запасу (мінімальний обсяг паперу, інших компонентів, необхідних для підтримання безперервного виробничого процесу);

- фінансовий контроль (хто його здійснює в редакції);

- закупівля необхідних матеріалів.

5. Менеджмент і організація:

- організаційна структура редакції (система відповідальності, відображена в посадових обов’язках, в тому числі фінансової, оцінка провідних осіб ланки управління: їх досвід, успіхи, освіта, переваги, сфера відповідальності;

- завдання управління (генеральна політика редакції, способи найму працівників, навчання і підвищення кваліфікації, зарплата і винагороди).

6. Тривалий розвиток, ризики і стратегії виходу:

- довгострокова мета редакції;

- стратегія досягнення мети (просування і підтримка видання);

- оцінки різних видів ризиків;

- можливі стратегії виходу (продаж бізнесу, продаж частини, продаж концепції, закриття бізнесу).

7. Фінансовий план:

- фінансовий прогноз;

- бюджет редакції (деталізація фінансового плану, його жорстке поєднання з реаліями щоденної діяльності газети).

Як стверджують А.А. Грабельников та В.І. Іваницький існує багатоваріантність бізнес-планів. Кількість розділів можна зменшувати чи збільшувати. Приміром, такий документ може вінчати розділ „Логістика”, у якому вказуються способи біжучого управління персоналом і товарними потоками. Бізнес-план включає і ряд додатків (маркетингові дослідження, резюме провідних менеджерів, технічну, виробничу інформацію і т.д.).

Бізнес-план, прийнятий редакцією як основний документ концентрації колективних зусиль впродовж року, дозволяє включити всі важелі росту, всі ресурсні можливості для досягнення мети.

Рекомендована література

1. Грабельников А.А. Работа журналиста в прессе. – Москва: изд-во „РИП-холдинг” – 2001. – С.155-166.

2. Гуревич С.М. Газета и рынок: как добиться успеха? – Москва. –1998.

3. Иваницкий В.Л. Бизнес-план редакции (рабочая тетрадь главного редактора). – Ч.1 п.2. – Москва. – 1999.

4. Репкова Татьяна. Новое время: как создать профессиональную газету в демократическом обществе. – IREX Про медиа / Украина. – 2002. – С.49-97.

Питання для самоконтролю

3.6. Мета створення бізнес-плану.

3.7. Хто створює бізнес-план?

3.8. З яких двох частин складається бізнес-план?

3.9. Які позиції передбачається висвітлити у розділі „Короткий опис проекту”?

3.10.Основні положення розділу „Короткий опис редакції видання”.

3.11.Як у бізнес-плані описується і аналізується інформаційний ринок?

3.12.Окресліть структуру розділу „План виробництва”.

3.13.Кінцеві результати виконання бізнес-плану.

Дата добавления: 2014-11-06