Установка плит покриття

Установлення колон

В залежності від типу колон, прийнятого стропуючого обладнання, методів монтажу технологічні рішення включають: підготовку колони до підйому, облаштування монтажним оснащенням, стропування, підйом, установлення (розворот, наведення на опору, опускання до проектного положення), тимчасове і постійне закріплення, вивірку, розстроплення і влаштування стиків [1 - 4].

4.2 Установлення підкранових балок

Склад технологічних операцій при установленні підкранових балок такий самий, як у [1 - 4].

4.3 Установлення підкроквяних і кроквяних ферм (балок)

Склад технологічних операцій, які виконуються при монтажі підкроквяних і кроквяних ферм (балок) покриття, такий самий як вказано у пункті 4.1. Технологія установлення цих збірних елементів висвітлена у [1 - 4].

Монтаж плит покриття виконують згідно з рекомендаціями, поданими у [1 - 4].

Технологічні рішення монтажу збірних конструкцій, які наводять на кресленні, мають вміщувати:

розташування монтажних кранів на плані і на розрізі будинку з позначенням вантажопідйомності, виліту і висоти підйому для кожного елементу, що монтується;

напрямку руху кранів, послідовності їх стоянок і установлення елементів з кожної з них;

напрямку подавання конструкцій на монтаж, транспортних потоків; розташування в робочій зоні транспортних засобів або завезених раніше конструкцій;

схеми стропування конструкцій, розташування і кріплення оснащення, яке установлюється на конструкції до її підйому;

схеми установлення конструкцій;

види і розташування монтажних риштувань;

способи тимчасового кріплення і вивірки конструкцій.

Розташування монтажних кранів і транспортних засобів показують на планах і розрізах з прив’язкою їх до основних розбивочних осей. На креслення наносять монтажні характеристики кранів для кожного з установлених елементів і показують за схемою, наведеною на рис 4.1.

Монтажна маса конструкції

Висота підйому вантажного гака

Монтажний виліт гака крана

Рисунок 4.1 – Монтажні характеристики крана

5 Вибір і розрахунок потреби у транспортних засобах

У курсовому проекті необхідно передбачити доставку збірних конструкцій на будівельний майданчик автомобільним транспортом. Його застосування нерозривно пов’язано з технологічним процесом. При комплексній механізації монтажу автомобільний транспорт являється ланкою єдиного монтажного процесу.

Для транспортування використовують бортові автомобілі, автопотяги, які складаються з бортових автомобілів (тягачів) і причепів (напівпричепів), а також спеціалізовані автопоїзди, балковози, фермовози, панелевози тощо.

Вибір необхідного транспортного засобу відбувається в залежності від схеми доставки конструкцій під монтаж, їх виду, габаритів, маси, розмірів і кількості елементів, що перевозяться.

При цьому можливо використовувати одну з схем доставки збірних конструкцій:

- з розвантаженням конструкцій безпосередньо на місці монтажу (або на приоб’єктному складі);

- на монтажний майданчик з подальшою подачею до робочої зони під монтаж („монтаж з коліс”);

- на причіпних засобах з подальшим монтажем конструкцій („човниковий спосіб”).

Вибір схеми доставки збірних конструкцій вирішується в залежності від прийнятої схеми монтажу і відстані доставки.

При доставці збірних конструкцій з розвантаженням їх на складі або на місці монтажу кількість транспортних засобів може бути визначена за формулою

, (5.1)

де P – маса усіх конструкцій, які монтують за зміну, т;

П_Е – експлуатаційна продуктивність транспортної одиниці в зміну, т/зм;

А – кількість змін роботи на добу;

Т – тривалість монтажних робіт, яка визначається за ЕНіР.

Експлуатаційну продуктивність транспортної одиниці в зміну визначають в залежності від її вантажопідйомності і тривалості циклу транспортування:

, (5.2)

де Т_ЗМ – тривалість робочої зміни, яка дорівнює 8,2 год;

Q – вантажопідйомність транспортної одиниці, т/с;

к_В – коефіцієнт використання транспортної одиниці за вантажопідйомністю

; (5.3)

P_K – маса конструкцій, які перевозять за один рейс, т;

к_Ч – коефіцієнт використання транспортної одиниці за часом, приймається 0,7…1;

t ₁, t ₂ – час, який витрачається на завантаження елементів на транспорт за один рейс (приймаємо за ЄНіР) і розвантаження збірних елементів, які доставляють за один рейс, год [12];

S – відстань від заводу виробника до місця розвантаження, км;

V_СР – середня швидкість руху транспортної одиниці в обидва кінці, км/год.;

V_СР = V_Н + , (5.4)

де V_Н і V_П – швидкості руху транспортної одиниці відповідно у навантаженому і порожньому стані, км/год.

Для збереження залізобетонних конструкцій в процесі транспортування швидкість руху автотранспортних засобів не повинна перевищувати на дорогах, км/год:

- з асфальтовим покриттям – 35;

- з бетонним покриттям – 30;

- з гравійним покриттям – 22;

- ґрунтових – 10.

При монтажі конструкцій з транспортних засобів (метод «з коліс») цикл роботи транспорту погоджують з циклом роботи монтажного крану. В цьому випадку кількість транспортних одиниць визначають за формулою

N_T = , (5.5)

де Т ^' – тривалість транспортного циклу, год.;

t_M – тривалість монтажу усіх конструкцій, які привезені за один рейс; визначають як добуток норми часу, витраченого на монтаж однієї конструкції [11], на їх кількість, год.

Тривалість транспортного циклу при монтажі конструкцій з транспортних засобів

Т^'= t ₁ + 2 + t_ОМ, (5.6)

де t_ОМ – тривалість монтажу усіх елементів (без урахування одного), які доставлені транспортною одиницею, так як після підйому останнього елементу транспорт звільнюється і може слідувати на завод за наступною партією елементів, год.

При монтажі з причепу «човниковий спосіб доставки», коли тягач залишає причеп з конструкціями на монтажній площадці, тривалість циклу при рівних умовах скорочується на величину монтажного циклу і визначається за формулою

Т^'' = t ₃ + 2 + t ₄, (5.7)

де t ₃, t ₄ – час, який витрачається на зміну причепів відповідно на заводі та будівельному майданчику (приймається рівним 10 хвилин).

Підставляючи значення Т ^', розраховане за формулою (5.6) та Т ^'', розраховане за формулою (5.7), в формулу (5.5), отримуємо необхідну кількість транспортних одиниць для доставки конструкцій при монтажі «з коліс» або «човниковим способом».

6 Проектування потокового монтажу збірних конструкцій

6.1 Технологічні розрахунки

Для організації монтажу збірних конструкцій будинку потоковим методом увесь процес розбивають на декілька складових (елементарних потоків).

До складу спеціалізованого потоку монтажу конструкцій в оптимальному варіанті можуть входити наступні елементарні потоки:

монтаж першого комплекту конструкцій (колони та підкранові балки зовнішнього та внутрішнього рядів, підкроквяні ферми) першим краном;

монтаж другого комплекту конструкцій (кроквяні ферми і плити покриття) другим краном;

улаштування стиків конструкцій першого комплекту (заробка стиків колон, зварювання стиків підкранових балок і заробка стиків підкранових балок);

влаштування стиків конструкцій другого комплекту (заробка швів плит покриття).

Основними параметрами потоку є кількість елементарних потоків n, кількість захваток m, ритм потоку k, крок елементарного потоку k₀, тривалість елементарного потоку t,тривалість спеціалізованого потоку T_n.

Параметри будівельного потоку розраховують у наступній послідовності.

1 В залежності від прийнятих методів і схем монтажу визначають кількість елементарних потоків п.

2 Визначають просторову структуру спеціалізованого потоку – кількість захваток т. При цьому необхідно виконати наступні умови

m ≥ n + 1. (6.1)

3 Розраховують ритм, крок потоку, тривалість елементарних і спеціалізованих потоків відповідно до рекомендацій ЕНиР.

Для систематизації та полегшення розрахунків їх доцільно виконувати в табличній формі (табл. 6.1).

При визначенні нормативної трудомісткості необхідно враховувати витрати праці машиністів на керування кранів.

Приймаючи остаточне значення ритму потоку і трудомісткості елементарного потоку, доцільно враховувати можливе їх скорочення за рахунок допустимого перевиконання норм монтажниками і машиністами у межах 110 – 120 % (К_В = 1,1…1,2).

Ритми елементарних потоків по влаштуванню стиків повинні бути ув’язані з монтажем відповідних комплектів конструкцій. Склад ланки при цьому призначають за рекомендаціями ЄНіР [11] і в залежності від прийнятих значень трудомісткості і ритмів по захватках. Ритми бажано призначати кратними зміні або половині зміни. Прийнята трудомісткість повинна бути обов’язково кратною ритму потоку. Виконання елементарних потоків з використанням кранів необхідно проектувати в дві зміни, а потоки по влаштуванню стиків – в залежності від прийнятої трудомісткості і складу виконавців, в одну або дві зміни.

Таблиця 6.1 –Таблиця технологічних розрахунків

Номер комплекту

Обґрунтування за ЕНиР

Назва процесу

Од. виміру

Норма часу за ЕНиР

Номери захваток з рівними обсягами

Ланки монтажників

1,2,5,6

3,4

люд-год

маш-год

Обсяг робіт на захватці

Трудомісткість, люд-год

Машиноємність (ритм), м-год

Обсяг робіт на захватці

Трудомісткість, люд-год

Машиноємність (ритм), м-год

Склад

Номер

Нормативна

Прийнята

Нормативна

Прийнята

Нормативна

Прийнята

Нормативна

Прийнята

Для підрахунку обсягу робіт під час заробки стиків колон і підкранових балок використовують додатки Н і П.

Дата добавления: 2014-11-06