Види бізнес-планів та їх складові частини

Складові частини бізнес-плану	Види бізнес-планів
Бізнес-план залучення інвестицій	Бізнес-план структурного підрозділу	Бізнес-план стаціо-нарного виробниц-тва	Бізнес-план техніко-економічного обґрунтування для отримання кредиту	Бізнес-план венчурного проекту
Управлінський аналіз проекту	Х	-	-	Х	Х
План і послідовність заходів	Х	Х	-	-	Х
Фінансовий план	Х	Х	Х	Х	-

Примітка: (Х – наявність складової частини)

Частіше бізнес-план складається при створенні нового підприємства чи зміні власника існуючого, оскільки є необхідність у розробці стратегії діяльності підприємства, визначенні мети та шляхів її досягнення; при проведенні реорганізації діючого підприємства; при створенні нового виробництва або при переході до виробництва нових видів продукції (послуг) у межах діючого підприємства.

Підготовка й ефективне використання бізнес-плану має важливе значення. Цей план може бути розроблений менеджером, керівником, компанією, групою фірм, або консалтинговою компанією. Більшість фірм бізнес-план складають на один рік, в них детально розробляються поступові кроки розвитку фірми на рік й коротко формується прогноз на майбутні періоди роботи. Невелика кількість фірм складають бізнес-план на 5 років й лише великі компанії на період більше п’яти років.

Існують два головних підходи до розробки бізнес-плану. Перший – бізнес-план розраховується групою спеціалістів, що найняті на певний час, при цьому ініціатори проекту приймають участь в ньому, надаючи необхідні дані для роботи. Другий – ініціатори проекту самі розробляють бізнес-план, а методичні рекомендації отримують від спеціалістів, у деяких випадках можливих інвесторів. Ініціатори проекту часто являються спеціалістами в виробничих питаннях, але як правило слабко розуміють фінансову сторону проекту, ці питання розробляють найняті спеціалісти. Другий підхід у багатьох підприємців європейських країн Германії, Бельгії, Польщі, Чехії, Словаччини знайшов велику підтримку. При розробці плану з боку інвестиційних фондів і банків приділяється велика увага, щоб керівник безпосередньо брав участь у самому процесі, це настільки важливо, що більшість інвесторів, які отримують інформацію про складення бізнес-проектів консультантом і лише затвердження директором відповідають відмовою. Це не значить, що використовувати консультантів не варто, навпаки залучення експертів, щодо створення бізнес-проекту, бачення проекту з різних боків (вчасний різноплановий аналіз) дає можливість керівнику моделювати майбутню діяльність фірми, вчасно побачити дієвість міркувань.

3. Загальні вимоги до бізнес-плану

В умовах ринкової економіки опанування мистецтвом бізнес-планування стає досить актуальним. Закордонні інвестори, сьогодні йдуть неохоче на ділові розмови, якщо бізнес-проект складений і розрахований не професійно, невпевнено й не спирається на правові документи.

Перерахуємо ряд загальних вимог, що необхідно враховувати при підготовці бізнес-проекту:

· бізнес-план – це перше, що чує про фірму потенціальний інвестор, тому необхідно, щоб оформлення бізнес-плану відповідало іміджу фірми, воно повинно бути привабливим, але не пафосним;

· ступінь деталізації повинна співпадати із головними завданнями плану й не включати нічого лишнього, бізнес-проект повинен мати чітку структура матеріалу, стиль подання матеріалу має бути лаконічним й привабливим;

· в бізнес-план не повинна включатися другорядна та довідкова інформація, її краще винести до додатків, як правило інвестори запрошують додаткову інформацію, й наявність додатків збільшує гнучкість проекту, обсяг додатків може бути різним за кількістю;

· стиль описання проекту повинен бути стислим, простим й зрозумілим не тільки спеціалістам, а й широкому колу людей, пробуджувати цікавість у партнерів (тому характер бізнес-плану має бути двобоким, з одного боку – це засіб реклами, з іншого аналітичний документ);

· бізнес-план має містити розумну пропозицію з викладенням технології розробки;

· при складанні бізнес-плану необхідно пам’ятати, що інформація, запропонована у ньому, має бути ємною і чіткою. Отже, можна використовувати метод скорочення інформації: її класифікують за категоріями показників і пропонують у табличному вигляді або в графічному виді. Коли необхідно порівняти показники, інформація у вигляді таблиць, графіків сприймається краще ніж у письмовому виді;

· бізнес-план має бути представлений у вигляді доскіпливого аналізу, що ґрунтується на реальних пропозиціях, прогнози мають бути обґрунтовані й підкріплені посиланнями на джерела інформації, демографічні дослідження, а також узагальнення спеціалістів, що будуть вести бізнес з даною компанією;

· бізнес-план повинен мати певні фінансові розрахунки;

· слід визначити ризики компанії, оскільки «обличчя компанії» може бути серйозно підірване, якщо існуючи ризики виявить інша сторона;

· не слід пропонувати несуттєвих й неконкретних пропозицій;

· план має бути вичерпним.

4. Особливості складання бізнес-проектів для зарубіжних інвесторів

Вітчизняна специфіка бізнес-планування на відміну від західних країн має ряд особливостей. Це пояснюється тим, що спеціальна література, в якій розглядається різні методичні питання розробки бізнес-проектів, бізнес-довідок в основному розроблена з перекладів. В ній доскіпливо наведено етапи бізнес-планування щодо розвитку західних фірм, що працюють в умовах ринкової економіки. Вітчизняні підприємства на сьогодні мають малий досвід бізнес-планування і ринкові відносини далекі від рівня, якого можна побажати. Тому, в більшості фірм, що практикують роботу з бізнес-проектами західних країн, фахівці займаються тим, що адаптують проекти до реальних господарських, соціальних, правових та інших умов країни. В теперішній час українське законодавство не закріплює обов’язковість розробки бізнес-проектів для керівників підприємств й фірм, що займаються господарською діяльністю. Іноді вважається, що відсутність технологічно розробленого бізнес-плану може бути замінено високоякісними знаннями вітчизняного бізнесу й інтуїцією.

В сучасних умовах така позиція не може являтися достатньою для отримання інвестицій під загальні пропозиції. Отже, українську специфіку інвестиційного клімату можна розглядати з різних позицій, наприклад з ряду факторів, що неможливо фактично розрахувати попередньо: загальна інфляція, інфляція на збут, собівартість продукції, заробітну платню, банківські й податкові ставка, конвертація гривні в зарубіжну валюту, проблеми перекладів в умовах кризи, недостатність інформаційних та статистичних даних. Закордонний досвід і поки що не достатній досвід вітчизняних підприємств показує, що в умовах формування ринкової економіки складати бізнес проекти вимагає саме життя. Не дивлячись на відсутність законопроектів, що прямо вимагають розробку бізнес-планів на сьогодні в Україні прийнято певна кількість проектів що формують ділову середу підприємництва. Функціонування в ній передбачає необхідність розробки бізнес плану для отримання фінансування. В кризових ситуаціях бізнес-план підприємства повинен насамперед вирішувати задачі щодо покращення фінансового стану підприємства або його оздоровлення (санації).

Американська специфіка передбачає наступні моменти: для американця підприємницька діяльність асоціюється з поняттями свобода, незалежність, самореалізація, в Америці підприємництво являє собою спосіб життя а не тільки засіб накопичення коштів. Американський керівник на сьогодні підпадає під сильний тиск конкуренції та ринкових механізмів й фактично знаходиться в них під контролем. Його діяльність визначається тим, на скільки правильно він здатен оцінювати вплив економічних факторів на його підприємство, і в меншому ступеню залежить від особистих прагнень і симпатій. В США і Україні різне відношення до бухгалтерського обліку. В Україні облік – це здебільшого засіб задовольнити цікавість зовнішніх користувачів, в США – це інструмент для покращення розуміння бізнесу і пошуку шляхів збільшення його прибутковості. При цьому головним питанням як українського підприємництва так і американського бізнесу являється життєвість бізнесу на економічному ринку. Вона визначається співвідношенням між вартістю активів і кількістю зобов’язань тобто балансу, що відрізняється від звичайного балансу, як співвідношення між витратами та прибутком. Для американця підприємництво являється гарантією того, що в касі завжди будуть кошти, при цьому мається на увазі не співставлення готівкових і безготівкових коштів, якого в Америці просто не існує, а різниця між тим, що вам заплатили, й тим, що ще заплатять. Якщо гроші американським підприємцем вкладені в своє діло, то він повинен бути впевнений, що гроші приносять прибуток, який може бути використаний для подальшого розвитку бізнесу. Тому підраховується повернення вкладених коштів, причому повернені кошти одразу реінвестуються в наступний проект.

Контрольні питання й завдання:

1. Поясніть трансформацію розуміння поняття «підприємець» протягом усього терміну його застосування у науковій думці.

2. Чому ринкові відносини вимагають від підприємців застосування бізнес-планування у процесі їх діяльності.

3. Які зовнішні і внутрішні функції виконує бізнес-план?

4. Які види бізнес-планів розробляються на макрорівні і в чому їх особливості?

5. Які види бізнес-планів розробляються на мікрорівні і в чому їх особливості?

6. Від чого залежить ступінь деталізації бізнес-плану?

7. Виконання яких вимог робить бізнес-план привабливим для інвесторів?

Тестові завдання для контролю знань:

1) Підприємницька діяльність представляє собою:

а) діяльність виключно юридичних осіб, направлена на інвестування об’єктів господарювання;

б) ініціативну самостійну діяльність певних осіб, що направлена на отримання прибутку, під свою відповідальність та ризик, визначену організаційно-правовою формою підприємства;

в) сферу, що охоплює питання визначення напрямків розвитку підприємства і здійснення його довгострокових планів, які дають змогу реалізувати цілі підприємства:

г) ініціативну самостійну діяльність об’єктів господарювання, що направлена на формування ринків збуту.

2) Мета розробки бізнес-плану:

а) спланувати господарську діяльність фірми на певні періоди розвитку у відповідності з потребами ринку й можливостями отримання необхідних ресурсів;

б) спланувати господарську діяльність фірми на довгостроковий період розвитку у відповідності з потребами інвесторів й можливостями отримання залучених коштів;

в) контроль за діяльністю підприємства у процесі управління;

г) сформулювати довгострокові й короткострокові напрямки діяльності фірми, цільові ринки й місце фірми ні цих ринках.

3) Бізнес-план – це:

а) засіб для визначення сильних і слабких сторін підприємства, виявлення загроз і можливостей з боку зовнішнього та внутрішнього середовища;

б) засіб для визначення фінансового стану фірми і відповідності матеріальних та фінансових ресурсів можливостям досягнення поставлених цілей;

в) засіб залучення додаткових ресурсів, що забезпечує виробничу, ринкову, фінансову інформацію про майбутнє підприємство;

г) засіб залучення позичкового капіталу, що забезпечує не тільки виробничу, ринкову, організаційну, але й фінансову інформацію про майбутнє підприємство.

4) Стратегія підприємства – це:

а) сфера, що охоплює питання визначення поточних напрямів розвитку підприємства і здійснення його короткострокових панів, які дають змогу реалізувати цілі підприємства;

б) сфера, що охоплює питання виявлення недоліків бізнес проекту ще на стадії його розробки;

в) сфера, що охоплює питання визначення напрямів розвитку підприємства і здійснення його довгострокових планів, які дають змогу реалізувати місію підприємства;

г) вірна відповідь відсутня.

5) Комерційно-виробничий бізнес-план:

а) розробляється з метою збільшення оборотного капіталу для здійснення широкомасштабних цілей діяльності, які можуть бути не пов’язані з основним виробництвом, а направлені на диверсифікацію роботи;

б) необхідний для розв’язання проблем підприємницької і виробничої діяльності в процесі досягнення цілей розвитку підприємства;

в) складається з метою отримання фінансових коштів з державного бюджету для розв’язання соціально-політичних та наукових проблем;

г) складається підприємством, що перебуває в стані кризи й неплатоспроможності.

6) Бізнес-план для отримання кредиту:

а) складається підприємством, що перебуває в стані кризи й неплатоспроможності;

б) необхідний для розв’язання проблем підприємницької і виробничої діяльності в процесі досягнення цілей розвитку підприємства;

в) розробляється з метою збільшення оборотного капіталу для здійснення широкомасштабних цілей діяльності, які можуть бути не пов’язані з основним виробництвом, а направлені на диверсифікацію роботи;

г) складається з метою отримання фінансових коштів з державного бюджету для розв’язання соціально-політичних та наукових проблем.

7) Класифікаційні ознаки бізнес-планів:

а) за сферою бізнесу, за масштабами бізнесу, за характеристиками продукту бізнесу;

б) за масштабами бізнесу, за організаційною структурою, за темпами зростання ринку;

в) за господарським призначенням, за територіальним розміщенням підприємства, за сферою бізнесу;

г) за характеристиками продукту бізнесу, за організаційною структурою, за господарським призначенням.

8) За змістом панових рішень виокремлюють:

а) тактичне, оперативно-календарне планування;

б) бізнес-планування, стратегічне, тактичне;

в) стратегічне, бізнес-планування;

г) стратегічне, тактичне, оперативно-календарне ті бізнес-планування.

9) Головна перевага планування в тому, що:

а) вірно складений план дає можливість фірмі оцінити перспективність можливих напрямів розвитку;

б) вірно складений план дає можливість фірмі оцінити перспективність вкладання коштів;

в) вірно складений план дає можливість фірмі оцінити доцільність залучення капіталу;

г) вірно складений план дає можливість фірмі оцінити перспективність зростання частки ринку.

10) За сферою бізнесу виділяють:

а) виробництво, будівництво, роздрібна та оптова торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо;

б) виробництво, маркетинг, сфера послуг, машинобудування тощо;

в) роздрібна та оптова торгівля, виробництво, надання кредитів тощо;

г) вірна відповідь відсутня.

Література до розділу 1:

1. Агафонова Л. Підготовка бізнес-плану: Практикум. – К.: Знання, 2001. – 158 с.

2. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 248 с.

3. Акофф Р. Л. Планирование в больших зкономических системах: Пер. с англ. – М.: Сов. радио, 1972. – 224 с.

4. Бизнес-план: Зарубежный и отечественный опыт. Новая практика разра-ботки и документации: В 2-х ч. / Под общ. ред. В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 1995. – 188 с.

5. Бойчик І.М., Харів М.І. Економіка підприємств. - Львів: Сполом. - 1998. -212 с.

6. Бринк И.Ю., Савельєва Н.А. Бизнес-план предприятия: Теория и практика. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 384 с.

7. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование: Учебник – М: ИНФРА-М, 1999. – 392 с.

8. Бухалков М.И. Планирование на предприятии: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 416 с.

РОЗДІЛ 2

ПІДГОТОВЧА СТАДІЯ РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

План викладу матеріалу

1. Методологія розробки бізнес-плану

2. Інформаційне поле бізнес-плану

3. Інструменти, що використовуються при здійсненні розробки бізнес-плану

Контрольні питання й завдання

Задачі для розв’язання

Тестові завдання для контролю знань

Завдання для індивідуальної роботи студентів

Література до розділу 2

1. Методологія розробки бізнес-плану

Загальна методологія розробки бізнес-плану охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну.

Початкова стадія є обов’язковою за умови започаткування нової справи; вона передбачає опрацювання концепції майбутнього бізнесу і включає пошук підприємницької ідеї, вибір сфери діяльності, обґрунтування доцільної форми організації бізнесу, прийняття рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Підготовчий етап розробки бізнес-плану полягає в здійсненні стратегічного планування подальшого розвитку фірми на основі проведення внутрішнього і зовнішнього аналізу. Логіка процесу стратегічного планування може бути представлена наступною схемою:

1. Формується інформаційне поле бізнес-плану.

2. Здійснюється оцінка загального стану фірми. Вона включає зовнішній аналіз (сприятливі можливості і можливі погрози для бізнесу) і внутрішній аналіз (переваги і недоліки бізнесу).

3. Визначаються загальні напрямки розвитку діяльності фірми.

4. Визначаються конкретні цілі діяльності фірми.

5. Аналізуються стратегічні альтернативи і вибирається стратегія розвитку (визначається перелік завдань, що у сукупності формують спосіб досягнення поставленої мети).

6. Розробляється конкретний план дій.

По закінченні проведення четвертого етапу можливе виявлення неможливості розробки напрямків обраних на етапу 2-3, у цьому випадку відбувається повернення до названих етапів і їхнє коректування (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Логіка процесу стратегічного планування на підготовчому етапі розробки бізнес-плану

Як видно з рис. 2.1, процес розробки бізнес-плану починається з формування інформаційного поля, тобто зі збирання інформації щодо майбутнього бізнесу. Від якості здійснення кожного етапу залежить результативність усього процесу розробки бізнес-плану.

2. Інформаційне поле бізнес-плану

Інформаційне поле бізнес-плану – це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану.

Необхідна підприємцеві інформація може бути розподілена на:

- маркетингову, що характеризує споживачів продукції та особливості її просування на ринку;

- виробничу, яка стосується техніко-технологічних особливостей виробництва продукції;

- фінансова, яка характеризує економічні аспекти майбутнього бізнесу.

Основними джерелами інформації в процесі формування інформаційного поля бізнес-плану є:

- власний досвід практичної діяльності;

- безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;

- відомості про конкурентів;

- статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);

- поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;

- рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;

- публікації з питань підприємництва, тощо.

Особливу увагу у процесі формування інформаційного поля бізнес-плану звертають на якість базової інформації. Основними показниками якості інформації вважають: об’єктивність, актуальність, своєчасність, комунікативність, наочність.

3. Інструменти, що використовуються при здійсненні розробки бізнес-плану

Після складання інформаційного поля бізнес-плану на підготовчому етапі проводиться оцінка загального стану фірми, яка включає зовнішній і внутрішній аналіз. Зручним інструментом проведення такого аналізу є так званий SWОТ-аналіз.

SWОТ-аналіз – це метод стратегічного планування, який полягає у дослідженні сильних і слабких сторін конкурентоспроможності фірми, можливостей та загроз, характерних для конкретних умов її діяльності для виявлення максимальної кількості стратегічних проблем і наступного опрацювання стратегій.

Складовими SWОТ-аналізу є:

Сильні сторони (S – strengths) – внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс, що можуть зумовити формування конкурентної переваги.

Слабкі сторони (W – weaknesses) – види діяльності, які фірма здійснює не досить добре, або ресурси, підсистеми потенціалу, що неправильно використовуються.

Можливості (O – opportunities) – сукупність факторів, що пере­важно позитивно впливають на діяльність організації, альтернативи, що їх може використати підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів).

Загрози (T – threats) – сукупність факторів, що переважно негативно впливають на діяльність організації, будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місії та цілей.

Етапи SWОТ-аналізу представлені на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Етапи SWОТ-аналізу

Загальний вигляд SWОТ-матриці представлений у табл. 2.1.

На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні комбінації, що їх треба враховувати в ході розробки стратегій:

• поле СіМ – потребує стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення;

• поле СіЗ – передбачення стратегій використання сильних сторін підприємства з метою пом’якшення (усунення) загроз;

• поле СлМ – розробка стратегій подолання слабкостей підприємства за рахунок можливостей, що їх надає зовнішнє середовище;

• поле СлЗ – іноді називають «кризовим полем», оскільки тут поєднуються загрози середовища зі слабкістю підприємства.

Таблиця 2.1

SWOT – матриця для підприємства

	Можливості: 1. 2.	Загрози: 1. 2.
Сильні сторони: 1. 2.	СіМ	СіЗ
Слабкі сторони: 1. 2.	СлМ	СлЗ

Приблизний перелік можливостей і небезпек зовнішнього середовища.

Можливості:

1. Вихід на нові ринки або сегменти ринку.

2. Можливості розширення виробництва, збуту.

3. Можливість вертикальної інтеграції.

4. Прискорення росту ринку товарів номенклатури підприємства.

5. Зменшення конкурентного тиску.

6. Статичність конкурентного середовища.

7. Можливість виходу на зовнішній ринок.

8. Розвиток ринкових відносин.

9 Стабільність у суспільстві.

10. Можливість використання новітніх технологій, обладнання.

11. Збільшення частки трудових ресурсів з вищою освітою на ринку робочої сили.

12. Зниження податкових ставок.

13. Збільшення курсу національної валюти.

14. Зростання доходів населення.

15. Зниження темпів інфляції.

16. Введення в дію сприятливих для підприємницької діяльності законів і підзаконних актів.

17. Сприятливі природні фактори.

18. Послаблення позицій постачальників.

Загрози:

1. Спад виробництва товарів номенклатури підприємства.

2. Високі податкові ставки.

3. Сповільнення зростання ринку товарів номенклатури підприємства.

4. Зниження курсу національної валюти.

5. Нестабільність у суспільстві.

6. Поява нових конкурентів.

7. Посилення конкурентного тиску.

8. Значний ступінь зміни потреб, смаків і вподобань по­купців.

9. Несприятливі демографічні зміни.

10. Посилення позицій (торгової сили) покупців і постачальників.

11. Несприятлива політика уряду.

12. Моральне старіння діючої технології в сфері функціо­нування підприємства.

13. Скорочення доходів споживачів.

14. Збільшення темпів інфляції.

15. Введення в дію несприятливих для підприємницької діяльності законів і підзаконних актів.

Визначимо методи, які можуть бути використані для проведення аналізу чинників зовнішнього середовища.

Зовнішній аналіз підрозділяється на аналіз загальних макроекономічних показників і аналіз галузевих факторів. До першого відносять аналіз власне макроекономічних показників, аналіз демографічної ситуації, державного регулювання бізнесу, а також природних умов і екологічних обмежень. Аналіз розвитку галузі включає розгляд таких питань як споживачі, постачальники, конкуренти, перешкоди на шляху входження в галузь, технологічні особливості розвитку галузі. Інша назва, що використовується для позначення сукупності таких чинників є макроекономічне та мікроекономічне середовище. Спрощений вигляд чинників, що формують дані середовища і, відповідно, об’єктів дослідження, представлений на рис. 2.3.

Інструментами, які можуть бути використані для проведення аналізу макроекономічного середовища майбутньої діяльності підприємства є загальноприйняті так звані SLEPT-аналіз та PEST-аналіз.

Рис. 2.3. Елементи вивчення макро- і мікросередовища

Моніторинг (аналіз) макросередовища проводиться за допомогою SLЕРТ і РЕSТ аналізу, які використовуються з метою ідентифікації тих чинників макросередовища, які суттєво впливають або можуть вплинути на майбутню діяльність фірми.

Зміст і послідовність SLЕРТ -аналізу:

S (social/cultural) — аналіз соціально-культурного середовища;

L (legal) — дослідження елементів правового середовища;

Е (economic) – аналіз економічних умов діяльності;

Р (political) – вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу;

Т (technological) — технологічні чинники розвитку бізнесу.

Зміст і послідовність РЕSТ-аналізу:

Р (political) — вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу;

Е (economic) — аналіз економічних умов діяльності;

S (social/cultural) — дослідження соціально-культурного середовища;

Т (technological) — технологічні чинники розвитку бізнесу.

Інформацію щодо результатів аналізу макроекономічного середовища (РЕSТ- або SLЕРТ- аналіз) доцільно представити у вигляді табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Дата добавления: 2014-11-06