Норми бічного зазору в передачі

Встановлені незалежно від ступеня точності зубчастих коліс. Найголовнішим показником цього комплексу є сам бічний зазор .

Бічним зазором (рис.)називають зазор між неробочи­ми профілями зуб'їв спряжених коліс у передачі, який забезпе­чує вільний поворот одного з коліс при нерухомому стані другого колеса. Визначають бічний зазор у перерізі, перпен­дикулярному до напряму зуб'їв, у площині, дотичній до основ­них циліндрів.

Реальна зубчаста передача завжди має бути з якимсь неве­ликим бічним зазором. Навіть
коли гарантований (най­менший) бічний зазор дорівнює нулю, це означає, що лише найменше його значення може бути таким і тільки між кількома зуб'ями, а інші зазори в цій самій парі коліс за рахунок допуску мають бути більшими. Боковий зазор в передачах необхідний для компенсації похибок виготовлення і складання передач, для створення умов змащення, усунення заклинювання в результаті теплової та силової деформації.

Проте з іншої сторони боковий зазор шкідливий, оскільки від нього залежить величина холостого ходу передач (удари). Тому гарантований мінімальний зазор j_n і допуск на нього Tj_n призначаються з урахуванням умов роботи передачі (оскільки від нього залежить величина холостого ходу).

Боковий зазор забезпечується шляхом радіального зміщення вихідного контура рейки (зубонарізного інструменту) від його номінального положення в тіло колеса.

Під номінальним положенням вихідного контура розуміють положення вихідного контуру на зубчатому колесі, при якому номінальна товщина зуба відповідає двохпрофільному зчепленні.

Різниця між найбільшим і найменшим додатковими зміщеннями вихідного контура є допуском на зміщення вихідного контура Т_н (рис. 11.6). Треба відзначити, що зі збільшенням додаткового змі­щення одночасно зменшується товщина зуб'їв колес. Таким чином можна замінити вимірювання бічного зазору у пе­редачі вимірами параметрів самого зубчастого колеса. Такими пара­метрами є середня довжина загальної нормалі Е_т, допуск на серед­ню її довжину , а також допуск на товщину зуба Т_с.

Залежно від величини найменшого (гарантованого) бічного за­зору в передачі ГОСТ 1643-81 передбачено шість видів спря­жень: А, В, С, D, Е і H (рис. 11.7) і вісім значень допусків , що по­значаються малими літерами латинського алфавіте - х, у, z, а, b, с, d і h. Як правило, спряженню А відповідає допуск а, спряженню В -допуск b, спряженню С - допуск с, спря­женням Н і Е- допуск h. Цю відповідність можна змінювати, тобто при необхідності можна призначати для подібного виду спряження який завгодно допуск, що повинно бути умовно по­значено у кутовому штампі.

Навіть якщо зубчасті ко­леса виготовлені без похибок, бічний зазор може з'явитись або змінитись, коли у корпусній деталі, де встановлені колеса, змінюється міжосьова відстань. Тому в останній редакції ГОСТ 1643-81 додатково введені шість класів точності міжосьових відстаней для корпусних деталей: І, II, III, IV, V і VI. З них І клас найточніший, а VI - найгрубіший. Для спряження А передбачене застосування VI класу, для спряження В -V класу, для спряження С - IV класу, для спряження В - III класу і для спряжень Е і Н передбачене застосування II класу точності. Доз­воляється змінювати таку відповідність. В цьому випадку це треба умовно позначити у кутовому штампі.

Рис. 11.7. Види спряжень зубчатих коліс та їхні між осьові відстані (VI-II) відповідні класи міжосьової відстані - допуски

Основні характеристики видів спряження

Спряження	Ступінь точності по нормі плавності	Min боковий зазор	Рекоменд. вид допуску	Клас відхилення aw
Вид	Назва
A	Збільшений	3-12	ІТ11	a	VI
B	Нормальний	3-12	ІТ10	b	V
C	Зменшений	3-9	ІТ9	c	IV
D	Малий	3-8	ІТ8	d	III
E	Досить малий	3-7	ІТ7	h	II
H	Нульовий	3-7		h	II

Дата добавления: 2014-10-15