Вартість основних фондів

Первинна (початкова) вартість	• фактична вартість на момент проведення оцінки (кошторисна вартість будівництва виробничих приміщень, первина вартість устаткування з урахуванням його транспортування та монтажу на місці експлуатації).
Відновна	• вартість відтворення основних фондів за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первина вартість, але за сучасними цінами. Для забезпечення порівнянності вартісної оцінки основних фондів періодично проводиться їхня переоцінка за відновною вартістю.
Повна(первинна й відновна)	• це вартість у новому, не спрацьованому стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.
Залишкова	• характеризує реальну вартість основних фондів, іще не перенесену на вартість виготовленої продукції. Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною вартістю та нагромадженою сумою спрацювання основних фондів Її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань і визначення наслідків ліквідації спрацьованих основних фондів.

Балансова вартість групи основних фондів:

1. на початок розрахункового року (БВ^{`</sup><sub>оф</sub>) – обчислюється за формулою:   БВ<sup>`}_оф = БВ_о + В_ноф + В_кр + В_рек – В_в – АВ_о   БВ_о –балансова вартість основних фондів підприємства на початок року, що передував звітному; В_ноф –витрати на придбання нових основних фондів; В_кр -вартість здійснення капітального ремонту основних фондів; В_рек –витрати на здійснення реконструкції виробничих приміщень і модернізацію устаткування; В_в –вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передував звітному; АВ_о –сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному;   2.на початок наступного за звітним року – враховуються абсолютні величини введення в дію та вибуття протягом звітного року, оскільки основні фонди мають діяти (не діяти) протягом усього наступного року не залежно від дати введення чи вибуття їх у звітному році.

3. Спрацювання, амортизація та відтворення основних фондів.

Поступово основні фонди втрачають свої технічно-експлуатаційні властивості (якості) тобто зношуються.

Зношення основних фондів – є фізичним і моральним.

Види спрацювання та старіння засобів праці.

Фізичне спрацювання

Моральне спрацювання

Усувне

Часткове

Неусувне

Повне

Ремонт

Модернізація

Заміна

Форми усунення спрацювання та старіння засобів праці

Процес відшкодування зношення здійснюється шляхом амортизації.

Амортизація основних фондів – це процес перенесення авансованої раніше вартості засобів праці на вартість виготовлюваної продукції (платних послуг, що надаються) з метою її повного відшкодування.

Норми амортизаційних відрахувань на реновацію основних фондів (Н_ар) вставляються централізовано з використання формули:

де

В_б – балансова вартість;

В_л – ліквідаційна вартість;

А_п – амортизаційний період (нормативний строк функціонування).

Основні методи амортизації основних фондів:
Метод рівномірної (лінійної) амортизації	Перенесення вартості основних фондів на собівартість продукції (послуг) протягом амортизаційного періоду засобів праці за однаковими нормами амортизаційних відрахувань;
Метод подвійно-залишкової амортизації	Встановлення норм амортизаційних відрахувань через подвоєння норм, обчислених за методом лінійної амортизації, але не щодо балансової, а щодо залишкової вартості;
Метод прискореної амортизації	Цільовий метод більш швидкого перенесення вартості основних фондів застосуванням диференційованих за роками норм амортизаційних відрахувань (у перші роки експлуатації – збільшених, в останні – різко зменшених).

Суми амортизації (А) визначаються як добуток балансової вартості основних фондів станом на початок звітного кварталу (В_п) та встановленої для відповідної групи норм амортизації Н_а

Основні фонди поступово відновлюються через просте та розширене відтворення.

Просте відтворення – це ремонт (поточний, капітальний, відновний) діючих основних фондів.

Розширене відтворення – це технічне переозброєння, реконструкція, розширення діючого підприємства та нове будівництво.

4. Ефективність використання основних фондів.

Ефективність відтворення і використання основних фондів характеризується за допомогою показників

Показники	Розрахунок
Загальні:
Фондовіддачам(Фв)	де Q - Обсяг товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік, грн. Sсер – середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.
Фондоємкість (ФМ)
Фондоозброєність (Фо)	Ч – середньоспискова численність промислово-виробничого персоналу, чол.
Часткові:
Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування (Кекст)	де Фд, Фн – дійсний і номінальний фонд часу роботи обладнання за певний період, год.
Коефіцієнт інтенсивного завантаження (Кінт)	де tфакт – фактично витрачений час на виготовлення одиниці продукцій, н/год. tнорм – технічно обгрунтована норма часу на одиницю продукції н/год.

Лекція №6 Оборотні фонди

1. Склад оборотних фондів

2. Ефективність використання оборотних фондів

3. Оборотні кошти.

4. Ефективність використання оборотних кошт.

1. Склад оборотних фондів.

Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому процесі (циклі) і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

Склад і виробничо-технічна структура
Виробничі запаси	Запаси сировини, основних допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського приладдя та інших подібних предметів, що швидко спрацьовуються;
Незавершене виробництво	Це предмети, обробку (переробку) яких не завершено підприємництвом. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого;
Напівфабрикати власного виготовлення	Це ті предмети праці, що їх повністю оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які потребують дальшої обробки в інших підрозділах (наприклад, поковки, штамповки, відливки, та інша продукція заготовчого виробництва);
Витрати майбутніх періодів	Це грошові витрати, які здійснено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди; до них належить витрат на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво, придбання науково-технічної інформації, передплату періодичних видань тощо.

Визначення потреби підприємства в окремих видах матеріальних ресурсів здійснюється обов’язково з використанням норм їхнього витрачення.

Норма витрачання матеріального ресурсу – граничного допустима величина витрачання ресурсу на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) належної якості.

Структура норми витрачання більшості матеріалів включає:

1) корисне (чисте) витрачання;

2) технологічні відходи і витрати;

3) інші організаційно-технічні витрати (під час транспортування, зберігання тощо).

Дата добавления: 2014-10-15