Спро­ще­на про­це­ду­ра при­ва­ти­зації

Варіант 1 спро­ще­ної про­це­ду­ри при­ва­ти­зації ре­гла­мен­тується ча­сти­на­ми 1, 2 статті 118 ЗК України та пе­ред­ба­чає при­ва­ти­зацію зе­мельних ділянок гро­ма­дя­на­ми України, яким такі зе­мельні ділян­ки сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня на­ле­жать на умо­вах користу­вання.

Спро­ще­на про­це­ду­ра при­ва­ти­зації пе­ред­ба­чає декілька умов, на­явність яких є обов'яз­ко­вою для реалізації права гро­ма­дян за частина­ми 2 ст. 118 ЗК України, до якої варто відне­сти:

- спеціальну пра­во­суб'єктність - гро­ма­дян­ство України (п. «в» ч. 1 ст. 81 ЗК України);

- наявність спеціаль­но­го зе­мель­но-​пра­во­во­го ста­ту­су - землеко­ристувача, який має бути підтвер­дже­ний дер­жав­ним актом на право постійного ко­ри­сту­ван­ня зе­мель­ною ділян­кою (ча­сти­на­ми 3-4 ст. 126 ЗК України) чи до­го­во­ром орен­ди землі (ч. 5 ст. 126 ЗК України);

- наявність технічних матеріалів та до­ку­ментів, які підтверджу­ють розмір зе­мель­ної ділянки;

- площа зе­мель­ної ділянки, що зна­хо­дить­ся в ко­ри­сту­ванні грома­дянина, має відповідати нор­мам безоплат­ної пе­ре­дачі гро­ма­дя­нам зе­мельних ділянок у розмірах, визна­че­них у ст. 121 ЗК України:

а) для ве­ден­ня фер­мерсь­ко­го гос­по­дар­ства - у розмірі зе­мель­ної част­ки (паю), визна­че­ної для членів сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підпри­ємств, розта­шо­ва­них на те­ри­торії сільсь­кої, се­лищ­ної, міської ради, де зна­хо­дить­ся фер­мерсь­ке гос­по­дар­ство. Якщо на те­ри­торії сільсь­кої, се­лищної, міської ради розта­шо­ва­но декілька сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких під­приємств, розмір зе­мель­ної част­ки (паю) визна­чається як се­редній у цих підприємствах. У разі відсут­ності сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підпри­ємств на те­ри­торії відповідної ради розмір зе­мель­ної част­ки (паю) ви­значається як се­редній по рай­о­ну;

б) для ве­ден­ня осо­би­сто­го се­лянсь­ко­го гос­по­дар­ства - не більше 2,0 гек­та­ра;

в) для ве­ден­ня садівництва - не більше 0,12 гек­та­ра.

Розмір зе­мель­ної ділянки, що пе­ре­дається безоплат­но громадяни­ну у власність у зв'язку з на­бут­тям ним права влас­ності на жилий бу­динок, не може бути мен­шим, ніж мак­си­маль­ний розмір зе­мель­ної ді­лянки відповідного цільо­во­го при­зна­чен­ня, вста­нов­ле­ний ча­сти­ною пер­шою цієї статті (крім ви­падків, якщо розмір зе­мель­ної ділянки, на якій розта­шо­ва­ний бу­ди­нок, є мен­шим).

Про­це­ду­ра реалізації права гро­ма­дян на при­ва­ти­зації зе­мель­них ділянок сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня пе­ред­ба­чає:

1) по­дан­ня гро­ма­дя­ни­ном України заяви до ком­пе­тент­но­го ор­га­ну про пе­ре­да­чу у власність зе­мель­ної ділянки, яка пе­ре­бу­ває у його ко­ристуванні.

Ком­пе­тент­ний орган визна­чається за­леж­но від місце­з­на­ход­жен­ня зе­мель­ної ділянки, яким відповідно до п. 12 Перехідних по­ло­жень ЗК України може бути:

- рай­он­на, Київська чи Се­ва­сто­польсь­ка міська дер­жав­на адміні­страція (якщо зе­мель­на ділянка зна­хо­дить­ся за ме­жа­ми на­се­ле­но­го пунк­ту);

- сільсь­ка, се­лищ­на, міська рада (якщо зе­мель­на ділянка знахо­диться в межах на­се­ле­но­го пунк­ту);

2) прий­нят­тя ком­пе­тент­ним ор­га­ном у місяч­ний строк рішення про при­ва­ти­зацію зе­мель­ної ділянки;

3) за­мо­в­лен­ня гро­ма­дя­ни­ном України у суб'єкта, який має ліцен­зію на про­ве­ден­ня робіт із зем­ле­устрою, ви­го­тов­лен­ня технічної доку­ментації із зем­ле­устрою щодо скла­дан­ня до­ку­ментів, що посвідчу­ють право на зе­мель­ну ділянку, склад якої пе­ред­ба­че­ний ч. 1 ст. 56 За­ко­ну України «Про зем­ле­устрій» від 22 трав­ня 2003 p.;

4) от­ри­ман­ня зареєстро­ва­но­го дер­жав­но­го акта на право влас­ності на зе­мель­ну ділянку.

Варіант 2 спро­ще­ної про­це­ду­ри при­ва­ти­зації зе­мель­них ділянок ре­гла­мен­тується абз. 2 п. 1 Перехідних по­ло­жень ЗК України та перед­бачає при­ва­ти­зацію зе­мель­них ділянок гро­ма­дя­на­ми України, щодо яких було прий­ня­то рішення органів місце­во­го са­мо­в­ря­ду­ван­ня про пе­ре­да­чу зе­мель­них ділянок у при­ват­ну власність, проте яке не було реалізо­ване до 1 січня 2002 р. (дата на­бран­ня чин­ності Зе­мель­ним ко­дексом України).

Про­це­ду­ра при­ва­ти­зації за за­зна­че­ною нор­мою пе­ред­ба­чає декіль­ка умов, серед яких на­ступні:

- наявність рішення сільсь­кої, се­лищ­ної, міської ради, прий­ня­то­го відповідно до Де­кре­ту Кабінету Міністрів України «Про при­ва­ти­зацію зе­мель­них ділянок» від 26 груд­ня 1992 р. Ви­хо­дя­чи з за­зна­че­но­го рі­шення ради про пе­ре­да­чу зе­мель­ної ділянки для ве­ден­ня осо­би­сто­го підсоб­но­го гос­по­дар­ства чи садівництва у при­ват­ну власність громадя­нина має бути прий­ня­то з 15 січня 1993 р. (дата опубліку­ван­ня Декре­ту) по 1 січня 2002 р. (дата на­бран­ня чин­ності Зе­мель­ним ко­дек­сом України);

- відсутність ви­да­но­го на підставі да­но­го рішення дер­жав­но­го ак­та на право влас­ності на зе­мель­ну ділянку;

- особа, яка вка­за­на в рішенні (зацікав­ле­на особа), або її спадко­ємець є гро­ма­дя­на­ми України (п. «в» ч. 1 ст. 81 ЗК України);

- спад­коємці зацікав­ле­ної особи мають свідоц­тво про право на спад­щи­ну або рішення суду.

Про­це­ду­ра реалізації права гро­ма­дян на при­ва­ти­зацію зе­мель­них ділянок за абз. 2 п. 1 Перехідних по­ло­жень ЗК України пе­ред­ба­чає:

1) по­дан­ня гро­ма­дя­ни­ном України (або його спад­коємцем) до сіль­ської, се­лищ­ної, міської ради заяви про оформ­лен­ня дер­жав­но­го акта на право влас­ності на зе­мель­ну ділянку.

До заяви гро­ма­дя­нин додає:

- рішення сільсь­кої, се­лищ­ної, міської ради, прий­ня­те відповідно до Де­кре­ту Кабінету Міністрів України «Про при­ва­ти­зацію зе­мель­них ділянок» від 26 груд­ня 1992 р. про пе­ре­да­чу зе­мель­ної ділянки для ве­дення осо­би­сто­го підсоб­но­го гос­по­дар­ства, садівництва у при­ват­ну влас­ність гро­ма­дя­ни­на;

- щодо зе­мель­них ділянок, на­да­них «для ве­ден­ня осо­би­сто­го під­собного гос­по­дар­ства» - рішення сільсь­кої, се­лищ­ної, міської ради про уточ­нен­ня цільо­во­го при­зна­чен­ня зе­мель­ної ділянки «з осо­би­сто­го під­собного гос­по­дар­ства» на «ве­ден­ня осо­би­сто­го се­лянсь­ко­го господар­ства»;

- для спад­коємців гро­ма­дян, за­зна­че­них у рішенні ради - свідоц­тво про право на спад­щи­ну або рішення суду;

2) пе­ре­да­чу сільсь­кою, се­лищ­ною, міською радою до відповідного те­ри­торіаль­но­го ор­га­ну Держ­ком­зе­му заяви гро­ма­дя­ни­на з до­дат­ка­ми за актом прий­ман­ня-​пе­ре­дачі;

3) укла­ден­ня відповідним те­ри­торіаль­ним ор­га­ном Держ­ком­зе­му до­го­во­ру на ви­го­тов­лен­ня технічної до­ку­мен­тації із скла­дан­ня держав­ного акта на право влас­ності на зе­мель­ну ділянку та до­го­во­ру на виго­товлення та дер­жав­ну реєстрацію та­ко­го дер­жав­но­го акта;

4) от­ри­ман­ня зацікав­ле­ним гро­ма­дя­ни­ном або його спад­коєм­цем зареєстро­ва­но­го дер­жав­но­го акта на право влас­ності на зе­мель­ну ділянку.

Дата добавления: 2014-10-15