Економічна оцінка екологічних ризиків

Для оцінки економічних наслідків від зміни якості ресурсів застосовують підхід, який враховує економічні збитки. Розглянемо детальніше вартісну величину збитків, що можуть бути завдані НПС і людям унаслідок антропогенної діяльності останніх за наведеною на рис. 3.1 класифікацією екологічних ризиків.

1. Природно-екологічні ризики - можливі збитки (втрати), пов'язані з додатковими зусиллями, які доведеться докладати підприємству та іншим товаровиробникам у разі, якщо зміни в НПС торкнуться його видів діяльності (наприклад, постачання екологічно чистої сировини з інших районів і т.д.). Очікувана величина втрат буде складатися з додаткових витрат підприємства, пов'язаних зі змінами в НПС зникненням рівноваги в НПС, зникненням ресурсів, порушенням цілісності ландшафтів, змінами у флорі і фауні, змінами у кліматі, змінами якості ресурсів.

1.1. Зникнення рівноваги в НПС пов'язане з постійним надмірним антропогенним, техногенним впливом діяльності людей на довкілля, яке вже не в змозі відтворитися самостійно.Труднощі оцінки збитків для НПС кожного суб'єкту підприємницької діяльності окремо полягають у тому, що зникнення рівноваги в НПС відбувається в результаті дії комплексу численних факторів, серед яких важко відокремити "внесок" окремих факторів. Згідно з чинним законодавством за даною статтею підприємства відрахування не здійснюють. Регулювання питань рівноваги в НПС повинне здійснюватися на міжнародному рівні, кожна країна повинна вкладати кошти в природоохоронні заходи (у розмірі до 8% від ВВП - чи не меншими за 1% від ВВП - приблизно стільки витрачає Україна на ліквідацію наслідків від аварії на ЧАЕС).

Згідно зі ст. 42 "Фінансування заходів щодо охорони НПС" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (введений в дію Постановою ВР № 1268-12 від 26.06.91, ВВР 1991, № 41, ст. 547) заходи щодо охорони НПС фінансуються за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету АР Крим, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони НПС, добровільних внесків та інших коштів. Бажане збільшення цих коштів (у розмірі до 8% від ВВП) можливе за рахунок пропорційного збільшення розмірів зборів, визначених у законі, або за рахунок введення нового виду зборів — екологічного податку (наприклад, у Голландії існує так званий "водний податок").

1.2. Зникнення ресурсів пов'язане з нераціональним використанням вичерпних природних ресурсів, а також невичерпних ресурсів території. Збитки можуть бути пов'язані з переорієнтацією товаровиробників на інші види ресурсів або з їх ліквідацією. Неврахованими залишаються збитки, завдані НПС. Як відомо, для оцінки природних ресурсів застосовують рентну оцінку, яка характеризує ефективність отримання одиниці суспільних благ в альтернативних умовах ресурсокористування і не є абсолютною оцінкою споживацької вартості ресурсу. Отже, краще використовувати економічну оцінку природних ресурсів за результатним принципом. Так, наприклад, при економічній оцінці наслідків вилучення лісових угідь у роботі пропонується враховувати:

- граничні збитки держави на відновлення втраченого ресурсу;

- прямі втрати держави у зв'язку із зупиненням реалізації господарських
функцій лісу в основному та допоміжному використанні;

- непрямі втрати держави у зв'язку із зупиненням реалізації
негосподарських функцій лісу (вплив на збереження генофонду людини,
збереження флори і фауни, захисна і стабілізуюча функції, інформаційна,
рекреаційна, культурно-просвітницька, виховна).

Згідно зі змінами в законодавстві ліс може бути державною, комунальною та приватною власністю, отже, за аналогічною схемою суб'єкти підприємницької діяльності можуть оцінити ліс та будь-який інший природний ресурс.

1.3. Порушення цілісності ландшафтівє результатом антропогенної діяльності, яка призводить до зниження привабливості навколишнього середовища, що впливає на зниження гедонічних цін. Має також враховуватися втрачена вигода від погіршення рекреаційних якостей, що впливає на розміри відновлюваних витрат на здоров'я населення, можуть бути розраховані економічні збитки (вартісне обчислені фактичні та можливі збитки від завданих порушень НПС або додаткові витрати на компенсацію цих збитків).

1.4.Зміни у флорі і фауні, викликані постійним надмірним антропогенним, техногенним впливом на довкілля, регламентуються Законом України "Про тваринний світ" від 03.03.1993 і відповідними положеннями та інструкціями. Як екстремальна може розглядатися ситуація зникнення видів флори і фауни. Якщо тварини і рослини, яким завдана шкода внаслідок господарської діяльності занесені до Червоної книги, винний зобов'язаний сплатити згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.1993 "Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги", якщо ні - згідно з Наказом Мінлісгоспу України та Мінекономіки України від 12.03.1996 № 24/32 "Такси для нарахування розміру стягнення за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів (крім видів, занесених до Червоної книги України), їх жител, біотехнічних споруд" або Постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.1994 № 41 "Пре затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищенш цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу".

1.5. Зміни у кліматі викликані впливом діяльності людини надовкілля, яке вже не в змозі відтворитися самостійно. До таких змії опосередковано призводять понадлімітне забруднення атмосфері (регламентується Законом України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992), водних об'єктів ("Про затвердження такс дл обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних підприємствами установами, організаціями і громадянами України, іноземним

юридичними особами та громадянами внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх вод України" від 03.07.1995) та розміщення відходів виробництва ("Порядок визначення плати і стягнення платежів за забруднення НПС" від 13.01.1992 № 18), а також завдання значних збитків рослинному і тваринному світу, які можуть бути обчислені згідно із Законом України "Про тваринний світ" від 03.03.1993 та відповідними актами фауністичного законодавства.

1.6. Зміни якості ресурсів можуть бути обчислені за існуючими методиками. Економічна оцінка якості ресурсів залежить від їх одно- чи багатофункціональності. Оцінка поліфункціонального ресурсу враховує економічний ефект використання його однієї функції (наприклад, повітря). До багатофункціональних відносять рекреаційні, земельні ресурси, і оцінка їх повинна враховувати можливість використання різних функцій ресурсу, у т.ч. екологічні та соціальні.

2. Техногенні ризики — це ризики додаткових втрат через техногенний вплив на довкілля, дія яких пов'язана з впливом таких різновидів ризику:

2.1. Забруднення НПС внаслідок господарської діяльності забруднення земельних угідь відходами виробництва (розташування твердих викидів), забруднення водних ресурсів через недостатнє очищення використаної води, термічні викиди парів в атмосферу, що впливає на мікроклімат території, та інші види забруднення атмосфери стаціонарними та пересувними джерелами. Чинним законодавством передбачені витрати підприємства в рамках відповідних нормативів: "Нова редакція Порядку встановлення нормативів збору за забруднення НПС і стягнення цього збору", затверджена постановою КМ України від 01.03.1999 № 303 та "Методика визначення розмірів плати і стягнення пла­тежів за забруднення НПС України", а також за понаднормовані викиди "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затверджена наказом Міністерства охорони НПС та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 38.

2.2. Забруднення НПС через екологічно небезпечну діяльність. Динаміка впровадження інновацій змушує досконаліше аналізувати можливі наслідки дії інноваційних розробок, які можуть призвести до непередбачуваних змін у навколишньому середовищі. Результати інноваційних розробок не завжди виявляються відразу після впровадження, тому їх важко визначити, прорахувати. Для контролю за використанням і поширенням речовин, що становлять загрозу для НПС і людини, організація "Міжнародний регістр потенційно токсичних хімічних речовин ЮНЕП" постійно поновлює банк даних і досліджує речовини та їх сполуки за спеціальною методикою, яка має 17 позицій. Але щорічно у світі з'являється близько 1000 нових небезпечних хімічних речовин і існує значний ризик утворення нових сполук у результаті їх взаємодії, вплив яких на НПС залишається невідомим. Перелік екологічно небезпечних

речовин в Україні встановлений згідно з "Порядком одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів". Збитки від забруднення НПС через екологічно небезпечну діяльність розраховують витратним методом.

2.3.Забруднення НПС внаслідок досліджень космосу та випробування військової техніки повинні компенсуватися державним фінансуванням природоохоронних заходів (у розмірі до 8% від ВВП).

3. Ризики катастроф. Катастрофи поділяють на природні, природно-техногенні та техногенні. Пропонується узагальнено вирізняти:

- природні катастрофи (обумовлені стихійними лихами);

- катастрофи та аварії техногенного характеру.

3.1. Природні катастрофи можуть статися внаслідок комплексної дії негативних природних чинників і набути катастрофічних масштабів унаслідок посилення факторів антропогенного характеру. Можуть призвести до загибелі біологічних організмів та непередбачених наслідків.

3.2.3абруднення НПС внаслідок катастрофи та аварії техногенного характеру пов'язане з антропогенною діяльністю людини, що стала причиною таких явищ. Може призвести до загибелі біологічних організмів та непередбачених наслідків.

В Україні ситуації катастроф і аварій регламентуються законодавчо (закони "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 19.12.1991, "Про пестициди і агрохімікати" від 02.03.1995, "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995, "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30.06.1995, "Про цивільну оборону" від 03.02.1993, "Про надзвичайний стан" від 26.06.1992, а також низкою нормативних актів, положень та інструкцій).

Економісти розвинених країн світу виділяють такі чотири групи промисловик аварій та катастроф:

1)хімічні аварії, обумовлені виходом з під контролю хімічних процесів;

2)пожари та вибухи, спричинені внутрішніми факторами (невиконанн

технологічних режимів виробництва, аварії систем електро- та газопостачання); З)руйнування будівель і споруд через дефекти при будівницті

або проектуванні, а також наслідки зовнішніх факторів (землетрусів, пожарі]

вибухів і т.п.); 4)ядерні аварії на АЕС.

Збитки від аварій, катастроф тощо можна обчислити за методиками. Оцінюют наслідки аварій за такими показниками: кількість загиблих у момент аварі кількість померлих від аварії через травми та хвороби, кількість інваліді характер завданих морально-психічних травм, руйнування сталого рівня жиг населення, характер збитків, завданих НПС, фінансові збитки, пов'язані з втратою матеріальних цінностей. Або за методикою ймовірної оцінки потенційні втрат унаслідок катастрофи.

Пропонується розраховувати ризики катастроф, підсумовуючи всі можливі збитки підприємства (витрати на компенсацію можливих збитків населенню, НПС, економіці регіону, країни, а також компенсацію власних втрат) плюс дія "кіл сполучення", плюс витрати на штрафи.

4. Дія еколого-нормативних ризиків пов'язана з:

- екологічно спрямованими змінами в законодавчій та нормативній базі;

- прийняттям все більш жорстких екологічних нормативних вимог.

4.1. Причиною екологічно спрямованих змін у законодавчій та нормативній базах можуть бути дії всіх підвидів (а в їх рамках різновидів) екологічних ризиків інноваційних проектів. Цей різновид екологічного ризику може призвести до збільшення кількості платежів (наприклад, введення нових видів податків), до збільшення розмірів виплат до бюджету (при зміні ставок акцизних зборів), до нових видів компенсаційних виплат (наприклад, обов'язкової 100% компенсації вартості санаторно-курортного лікування та оздоровлення громадян для всіх екологічно небезпечних підприємств), до мож­ливих додаткових витрат на штрафи (наприклад, при зменшенні рівня ГДК), до установки нового очисного та іншого обладнання або до закриття існуючих ліній виробництва, компенсація витрат за що ляже на плечі виробників (адже ст. 46 "Розподіл зборів за використання природних ресурсів, забруднення НПС" Закону України "Про охорону НПС", що введений в дію Постановою ВР № 1268-12 від 26.06.91, ВВР 1991, № 41, ст. 547 [49], у якій йдеться про цільове фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій, діє не в повній мірі через обмеженість коштів).

4.2. Прийняття все більш жорстких екологічних нормативних вимог може бути пов'язане з погіршенням екологічної ситуації в країні, приведенням у відповідність вітчизняного законодавства світовому. Це може вплинути на збільшення платежів, виплат до бюджету, можливі додаткові витрати на штрафи, очисне обладнання, компенсаційні виплати, додаткові податки. Методики обчислення нових розмірів платежів визначаються державними органами влади, витрати на переобладнання підраховуються підприємствами індивідуально, збитки від ліквідації підприємств враховуються як недоотримання ВВП.

5. Дія соціально-екологічних ризиків обумовлена ступенем екологічної культури суспільства, його реакцією на зміни в екології довкілля і пов'язана з непередбачуваністю формування і розвитку еколого-соціальної сфери; неможливістю реалізації виробленої продукції через суспільні акції; екологічно спрямованими соціальними акціями щодо господарюючих суб'єктів.

5.1.Непередбачуваність формування і розвитку еколого-соціальної сфери може призвести до непропорційної диверсифікації, диференціації, перепрофілювання або ліквідації виробництва, вплинути на впровадження передових мало- та безвідходних технологій, встановлення нового очисного обладнання (що пов'язане з відповідними матеріальними, фінансовими та іншими збитками) або до інших непередбачуваних обставин, що пов'язано з додатковими витратами.

5.2.Екологічно спрямовані соціальні акції щодо господарюючих суб'єктів загрожують бойкотуванням продукції (що спричинює фінансові збитки в обсязі вкладених коштів і неотримання прибутку), зупинкою виробничого процесу через забруднюючі викиди в НПС (що може вплинути на перепрофілювання або навіть ліквідацію підприємства). Економічні збитки в цій ситуації можуть сприяти екологічним "прибуткам" (тобто поліпшенню екологічної ситуації).

5 3.Неможливість реалізації виробленої продукції через

суспільні акції, причинами яких може бути виробництво екологічно небезпечної продукції, або екологічно-небезпечне виробництво, що загрожує підприємству втратою прибутків, непокриттям постійних і змінних витрат, а для малого підприємства означає банкрутство. Індивідуальні збитки підприємства в масштабах країни обертаються недоотриманням ВВП, відрахувань до бюджету (ПДВ).

На жаль, в Україні про екологічне виховання лише йде мова, рівень активності громадськості дуже низький (що визначено за результатами проведеного редакцією молодіжних програм каналу "1 + 1" опитування громадської думки серед молоді - найбільш активної частини населення: лише 3% вболівають за екологічні проблеми, а також за результатами виборів 31.03.2002 р.: Партія зелених не набрала навіть 4% голосів виборців).

6. Еколого-політичні ризики враховують можливість:

6.1. Прийняття нових екологічно спрямованих рішень регіональними органами влади у зв'язку з екологічно небезпечною ситуацією в регіоні може бути спрямоване на ліквідацію або зменшення екологічного напруження в регіоні як результату господарської діяльності підприємств. Додаткові витрати підприємств можуть бути пов'язані з ліквідацією наслідків екологічно небезпечної ситуації (відрахування в місцеві фонди - методики визначаються регіональними органами влади, встановлення додаткового обладнання, витрати, пов'язані з приведенням у відповідність основних фондів підприємства новим вимогам - індивідуальні розрахунки збитків, а також можливі штрафи - відповідно до чинного законодавства).

6.2.Прийняття нових державних еколого-політичних про

грам може бути зумовлене екологічно-небезпечною ситуацією в країні або на великій її площі, приведенням у відповідність вітчизняного екологічного законодавства світовому і може призвести до додаткових виплат до місцевого та державного бюджетів, до установлення додаткового очисного обладнання на підприємстві і пов'язаних з цим витрат, до заміни старого обладнання новим, переорієнтації або ліквідації виробництва.

6.3. Можливість ресурсної експансії може призвести до розміщення екологічно небезпечних виробництв на території країни і додаткових витрат, пов'язаних з цим (на придбання екологічно чистої сировини за межами країни, збільшення природоохоронних платежів). Обчислюються вони індивідуально підприємствами (транспортні, митні та інші платежі), а також розраховуються за методиками, визначеними державними органами влади (щодо природоохоронних платежів).

7. Еколого-демографічний ризик враховує виплати населенню в разі спричинення тимчасової (чи постійної) непрацездатності або смерті внаслідок екологічних причин, а також економічні збитки від збільшення таких виплат (наприклад, недоотримання ВВП). Еколого-демографічні витрати розраховують за допомогою: методу контрольних районів (прямий розрахунок), аналітичного (статистичного) методу та непрямої (емпіричної) оцінки (яка характеризується середніми екологічно обумовленими втратами і є найбільш прийнятною, на наш погляд, при розрахунках можливих ризикових ситуацій). Дія еколого-демографічного ризику охоплює:

7.1. Захворювання жителів регіону через екологічні причини — погіршення
показників здоров'я населення, яке постраждало через забруднення НПС, що
пов'язане з відволіканням частини бюджетних коштів на медичне обслуговування
більшої кількості хворих, виплат із фондів соціального страхування, зменшення
ВВП (що рівнозначне недоотриманню прибутку). Можуть бути оцінені: підвищена
захворюваність дорослого населення та дітей, підвищений рівень інвалідності,
передчасна смертність, з яким пов'язані:

- додаткові витрати на медичне обслуговування;

- виплати компенсацій за збитки, завдані здоров'ю громадян, та матеріальна
допомога на оздоровлення;

- виплати допомоги по догляду за хворою дитиною.

Економічна оцінка всіх видів збитків у зв'язку з підвищеним рівнем захворювань дорослого населення та підлітків, які постраждали внаслідок екологічних причин, розглянуті та визначені в роботі.

Економічні збитки від погіршення здоров'я населення поділяють на дві групи: законодавче визначені витрати (періодичність фінансування яких має плановий характер) та невраховані збитки (законодавче не визначені, а отже, мають обмежені можливості фінансування). Таким чином, перші будемо враховувати в оптимістичному варіанті розвитку подій, а решту - у песимістичному.

7.2. Небезпека для життя людей — цей різновид екологічного ризику може
бути пов'язаний з усіма видами забруднення НПС (механічним, хімічним,
фізичним, тепловим, світловим, шумовим, електромагнітним, радіаційним,
біологічним, біотичним, Інформаційним), які різною мірою впливають на стан
людини і можуть становити небезпеку для її життя. Витрати за Даним видом
ризику можливі: на заходи з охорони праці (обчислюються як сума всіх
витрат), на ліквідацію небезпечних для життя людини джерел забруднення НПС
(вартісна оцінка враховує збитки від недоотримання ВВП).

7.3. Збільшення дитячих захворювань та дитячої смертності пов'язані з екологічною ситуацією в регіоні, а також із захворюваннями батьків. Економічні збитки від підвищеної захворюваності дітей віком до 14 років можна розрахувати за методикою, також потрібно врахувати можливість законодавчого закріплення нових видів компенсаційних виплат за збитки, завдані здоров'ю дітей.

7.4.Професійні захворювання робітників. Застарілі технології, використовувані в промисловості, що не відповідають сучасним технічним і екологічним вимогам, специфіка технологічних процесів, яка передбачає контакти працівників зі шкідливими для здоров'я речовинами, збільшена концентрація забруднюючих речовин на території підприємств - усе це є причинами професійних захворювань. Збитки по цьому різновиду екологічного ризику пов'язані з витратами на медичне обслуговування, оплату лікарняних, компенсацію вартості санаторно-курортного лікування, виплати за шкідливість виробництва. Можна прогнозувати законодавче закріплене розширення списку професійних захворювань і пов'язані з цим додаткові виплати. Можуть бути оцінені: недоотримання ВВП, підвищений рівень інвалідності, передчасна смертність, збитки від підвищеної захворюваності, компенсаційні виплати, пов'язані з новими законодавчими актами, збитки за один людино-день хвороби.

7.5. Зменшення природного приросту населення пов'язане з екологічною ситуацією в регіоні; розраховується як різниця між народженими і померлими за певний період.

Існують два концептуальних підходи до оцінки вартості життя: - економічний - базується на сучасній оцінці майбутніх заробітків, не отриманих

через смерть чи втрату (тимчасову або постійну) здатності працювати; - соціально-економічний — ґрунтується на об'єктивних економічних розрахунках (розмірах грошових сум, які спроможні платити люди, щоб уникнути ризику або отримувати як компенсацію за ризик) і на суб'єктивних соціальних оцінках шкоди (спроби врахувати суспільну думку щодо вартості життя окремої людини).

8. Еколого-економічні ризики мають різні прояви при різних варіантах розвитку економіки країни в цілому і регіону (галузі) зокрема, враховують загострення ресурсно-сировинного становища в регіоні і в країні.

8.1. Загострення ресурсно-сировинного становища в регіоні пов'язане з відсутністю або обмеженістю певних видів ресурсів (сировини) в регіоні і може призвести до додаткових витрат на пошук та транспортування нових видів ресурсів (сировини) з інших регіонів країни, можливе переобладнання існуючого виробництва у зв'язку з цим, закриття виробництва в разі, якщо використовувалися дефіцитні для країни види ресурсів (сировини), а імпорт їх недоцільний.

8.2. Загострення ресурсно-сировинного становища в країні може бути пов'язане з наслідками нераціонального використання ресурсів (сировини) і призвести до пошуків дешевих ринків сировини, додаткових витрат на імпорт необхідних ресурсів, переорієнтацію економіки країни на інші галузі (наприклад, Японія).

8.3. Економічний стан підприємств-забруднювачів залежить від економічного розвитку, інфляційних процесів та інших, які можуть спричинити додаткові витрати, пов'язані з індексацією платежів, з гіперінфляцією. Плата за забруднення НПС індексується (Наказ Міністерства охорони НПС України від 27.05.96 р. № 49 про Методику індексації нормативів плати за забруднення НПС).

Дата добавления: 2014-10-15